про закриття провадження у справі
06 листопада 2024 року 640/20476/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання дій протиправними, скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, в якому просив суд:
- визнати дії дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області при прийнятті рішення від 29.07.2020 щодо відводу складу дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, неправомірними;
- скасувати рішення - виписки з протоколу засідання дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 29.07.2020 про відмову у задоволенні заяви про відвід складу дисциплінарної палати.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
13.12.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» №2825-IX, статтею 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання Закону України №2825-IX від 13 грудня 2022 року «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» 24.04.2024 до Київського окружного адміністративного надійшла адміністративна справа №640/20476/20.
У зв'язку з вищезазначеними обставинами матеріали адміністративної справи №640/20476/20 за результатом автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Діски А.Б.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.05.2024 адміністративну справу №640/27260/20 прийнято до свого провадження суддею Діскою А.Б., розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.07.2024 зобов'язано Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Київської області надати суду письмові пояснення з наданням відповідних доказів щодо наслідків розгляду дисциплінарної справи стосовно позивача 29.07.2020.
22.08.2024 до суду від Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшли пояснення, відповідно до яких відповідач вказує, що на засіданні дисциплінарної палати КДКА Київської області 29.07.2020 при розгляді дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_2 стосовно адвоката Вітровчака В.А. було розглянуто та відмовлено в задоволенні заяви позивача про відвід членів дисциплінарної та голови КДКА Київської області про самовідвід, що було оформлено протоколом засідання дисциплінарної палати КДКА Київської області. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури дійшла висновку про наявність в діях адвоката ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, та прийняла рішення від 29.07.2020 про притягнення до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю.
Як вбачається з матеріалів справи, саме дії дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області при прийнятті рішення від 29.07.2020 щодо відводу складу дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області оскаржуються позивачем.
При цьому, як вказує відповідач у вищезазначених поясненнях, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправним рішення від 29.07.2020 про притягнення до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю.
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.10.2022 в адміністративній справі №640/20427/20 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 29 липня 2020 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.02023 апеляційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області залишено без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2022 року залишено без змін.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття провадження з огляду на таке.
За приписами частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі:
1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;
2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;
3) якщо сторони досягли примирення;
4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб'єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб'єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили;
7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб'єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили;
8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Враховуючи викладене, керуючись пунктом 7 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на те, що оскаржувані дії суб'єкта владних повноважень були скасовані рішенням суду, яке набрало законної сили та враховуючи припинення існування предмета спору в даному випадку, у зв'язку із чим між сторонами не залишилось неврегульованих питань, пов'язаних із оскаржуваними діями та рішенням, що у свою чергу унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відтак і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оскаржуваних прав, свобод та інтересів, суд вважає за доцільне закрити провадження в адміністративній справі.
Суд роз'яснює, що відповідно до частини 2 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Окремо суд зазначає, що з урахуванням вищенаведеного, зважаючи на оголошення в країні військового стану, суд не вбачає наявності правових підстав для задоволення заяв позивача про розгляд справи з викликом сторін, про виклик свідків та клопотання про витребування доказів з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом. Розгляд вказаних клопотань за встановленим судом порядком проведено в порядку письмового провадження.
Згідно пунктом 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Відповідно до частин першої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Частиною 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини дев'ятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Отже, визначення форми адміністративного судочинства, за правилами якого буде розглядатися справа, є обов'язковою умовою процесуального законодавства та на визначення такої форми впливає характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників тощо.
За частиною першою та другою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності та за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно із частиною третьою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною четвертою статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Отже, за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, крім тих, які обов'язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України).
Справи за позовами фізичних осіб до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області щодо оскарження їх дій та рішень не належать до тієї категорії справ, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
Натомість, спір виник у справі незначної складності, для якої передбачено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Отже, оскільки дана справа є справою незначної складності, для якої пріоритетним є швидке її вирішення, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, а пояснення сторін у судовому засіданні не є доказами у справі, тому відсутні підстави для розгляду цієї справи в судовому засіданні, у зв'язку із чим клопотання про розгляд справи в судовому засіданні також належить залишити без задоволення.
При цьому, суд звертає увагу на те, що при розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) сторони не позбавлені можливості повноцінно користуватися своїми процесуальними правами (подавати суду заяви, клопотання, докази) для захисту своїх прав та інтересів та мають право висловлювати свою позицію та спростовувати доводи опонентів письмово.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що заява позивача про розгляд справи з викликом сторін не підлягає задоволенню.
Щодо заяви позивача про виклик свідка суд зазначає таке.
Відповідно до статті 92 Кодексу адміністративного судочинства України виклик свідків здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.
Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі.
Тобто, процесуальними нормами встановлені чіткі вимоги до заяви про виклик свідків, які є обов'язковими для врахування сторонами. При цьому, з аналізу наведених норм вбачається, що така заява може бути подана у випадку розгляду справи з викликом сторін за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Разом з тим, розгляд адміністративної справи №320/37536/24 призначений в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, що виключає можливість виклику та допиту свідків.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що заява позивача про виклик свідка не підлягає задоволенню.
Щодо клопотання позивача про витребування доказів суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу.
Статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.
Згідно частини 2 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (частина 3 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд зазначає, що вимоги до клопотання про витребування доказів є вичерпними та обов'язковими. Водночас, ознайомившись зі змістом клопотання позивача про витребування доказів, судом встановлено, що останнє не містить у собі обґрунтованих підстав для витребування зазначених у клопотанні документів.
Разом з тим, матеріали долучені позивачем до позову та відповідачем до відзиву на позовну заяву є достатніми для повного та об'єктивного розгляду даної справи.
Враховуючи наведене у сукупності, суд дійшов висновок про відсутність підстав витребуванню доказів, а тому відмовляє у задоволенні клопотання про витребування доказів.
Керуючись статтями 238, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні заяви позивача про розгляд справи з викликом сторін - відмовити.
2. У задоволенні заяви позивача про виклик свідків - відмовити.
3. У задоволенні клопотання позивача про витребування доказів - відмовити.
4. Закрити провадження в адміністративній справі №640/20476/20 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання дій протиправними, скасування рішення.
5. Роз'яснити позивачу, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
6. Ухвалу направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Суддя Діска А.Б.