05 листопада 2024 року Справа № 640/21607/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши в місті Києві клопотання відповідача Міністерства юстиції України про розгляд в порядку загального позовного провадження адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії ,
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом (з урахуванням уточненої позовної заяви від 23.04.2023) до Міністерства юстиції України, у якому просить суд:
- визнати протиправним і скасувати наказ Міністерства юстиції України від 09.11.2022 №5046/5 «Про звільнення» ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу нормативно-правового регулювання суб'єктів первинного фінансового моніторингу та взаємодії з органами державної влади з питань нотаріату Управління нормативно-правового забезпечення нотаріату Департаменту приватного права Міністерства юстиції України;
- поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу нормативно-правового регулювання суб'єктів первинного фінансового моніторингу та взаємодії з органами державної влади з питань нотаріату Управління нормативно-правового забезпечення нотаріату Департаменту приватного права Міністерства юстиції України з 22.11.2022 як таку, що перебуває у відпустці без збереження заробітної плати з 17.05.2022 до закінчення дії воєнного стану в Україні відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 1893/5 від 12.05.2022 «Про надання відпустки»;
- зобов'язати Міністерство юстиції України внести до трудової книжки ОСОБА_1 запис про скасування наказу Міністерства юстиції України від 09.11.2022 № 5046/5 «Про звільнення» та запис про поновлення на посаді головного спеціаліста відділу нормативно-правового регулювання суб'єктів первинного фінансового моніторингу та взаємодії з органами державної влади з питань нотаріату Управління нормативно-правового забезпечення нотаріату Департаменту приватного права Міністерства юстиції України з 22.11.2022 за рішенням суду;
- звернути до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу нормативно-правового регулювання суб?ектів первинного фінансового моніторингу та взаємодії з органами державної влади з питань нотаріату Управління нормативно-правового забезпечення нотаріату Департаменту приватного права Міністерства юстиції України з 22 листопада 2022 року як таку, що перебуває у відпустці без збереження заробітної плати з 17.05.2022 до закінчення дії воєнного стану в Україні відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 1893/5 від 12.05.2022 «Про надання відпустки»;
- витребувати у Міністерства юстиції України відповідно до ст. ст. 79, 80 КАС копії трудової книжки ОСОБА_1 для підтвердження стажу роботи та відсутності дисциплінарних стягнень.
Відповідно до Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.
06.04.2023 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 06.04.2023 справа розподілена судді Войтович І.І.
14.04.2023, ухвалою суду дана позовна заява була відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України залишена без руху у зв'язку із невідповідністю останньої п. 4 ч. 5 ст. 160, ч. 6 та ч. 3 ст. 161 КАС України та визначено позивачу порядок та строк усунення недоліків позовної заяви.
17.05.2023 позивачем подано до суду уточнену позовну заяву, визначено коло відповідачем та позовні вимоги. Відтак недоліки позовної заяви повністю усунуто.
26.05.2023 ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, витребувано від відповідача за ініціативою суду належним чином завірені докази у справі.
22.06.2023 на виконання вимог ухвали суду від 26.05.2023 відповідачем подано клопотання про долучення доказів, а саме копію наказу Міністерства юстиції України від 09.11.2022 № 5046/5 про звільнення ОСОБА_1 та докази її ознайомлення із наказом (вручення, надсилання).
27.06.2023 відповідачем подано клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та відзив на позовну заяву.
26.12.2023 до суду надійшло відповідь на відзив.
28.06.2023 відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив.
Щодо поданого 27.06.2023 відповідачем клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження суд зазначає, що таке вирішується у строки враховуючи навантаження в роботі судді, відповідно, суд зазначає наступне.
Відповідач обґрунтовує клопотання тим, що на думку Міністерства юстиції України вказана справа має розглядатися судом за правилами загального позовного провадження з огляду на ст. 12 КАС та ст. 257 України, відповідно, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Відповідач вказує, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі, вимагають проведення судового засідання, оскільки у сторін спору різна правова позиція та докази на її підтвердження, для Міністерства юстиції України результат зазначеної справи та можливість надання пояснень та висловлення доводів на підтвердження своєї позиції буде мати велике значення, що зумовлює необхідність слухання її за правилами загального позовного провадження. Додає, що зазначена справа містить значний обсяг матеріалів, зокрема матеріали щодо підстав та процедури звільнення позивача, за результатами дослідження яких може виникнути необхідність подання додаткових доказів та пояснень. Розгляд справи становить значний суспільний інтерес, враховуючи відсутність судової практики, а тому судове рішення за наслідками розгляду цієї справи покликане внести юридичну визначеність у спірні правовідносини, зокрема надати захист правам чи інтересам сторін.
Також, відповідач відмітив, що у разі ухвалення рішення не на користь відповідача, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених КАС України.
Вирішуючи вказане клопотання суд зазначає, що згідно з ч.ч. 1-3 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частина 4 статті 12 КАС України включно передбачає справи, які розглядаються за правилами загального позовного провадження.
Частиною шостою статті 12 КАС України визначено, зокрема, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Відповідно до ч. 9 ст. 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Отже визначення форми адміністративного судочинства, за правилами якого буде розглядатися справа, є обов'язковою умовою процесуального законодавства.
За ч. 1 та ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності та за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно із ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 257 КАС України вбачається, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 КАС України.
Відповідно до частини п'ятої вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини четвертої статті 260 КАС України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Суд враховує надані відповідачем по справі відзив та заперечення на відповідь на відзив, позицію позивача та обґрунтування зазначені в позовній заяві, у відповіді на відзив, докази надані суду сторонами та зазначає, що вказана справа не містить виключення, які передбачають її розгляд за правилами загального позовного провадження, предмет спору, різні позиції сторін та подані докази, відсутність судової практики, суспільний інтерес не є підставою та належним обґрунтуванням для задоволення поданого клопотання.
Також, суд зауважує відповідачу, що процесуальне законодавство, відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Розглянувши вказане клопотання ввідповідача, матеріали адміністративної справи, оцінивши предмет позову та суб'єктний склад учасників, суд дійшов висновку, що дана справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), тому в задоволенні клопотання відмовляє.
Керуючись статтями 12, 171, 257, 242, 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання відповідача Міністерства юстиції України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.
Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею (суддями) та окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя Войтович І.І.