05 листопада 2024 року № 320/35440/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить суд:
визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи в РФ, Туркменістані, непроведенні оптимізації відповідно до заяви позивача, відмови у виключенні зі страхового стажу періоду з 01.06.2001 по 31.12.2003 протиправною;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області виключити з розрахунку загального страхового стажу та заробітної плати при розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 період роботи в У МБ-17 АТФ "Укргазбуд" 3 01.06.2001 по 31.12.2003;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області зарахувати до страхового стажу та заробітної плати для розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 період роботи та заробітну плату в Туркменістані з 03.02.2003 по 01.08.2004 на підставі довідки від 14.04.2023 № 23-167 та довідки від 14.04.2023 № 23-168 за офіційно встановленим курсом на 26.07.2023;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області зарахувати до страхового стажу та заробітної плати для розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 період роботи та заробітну плату в РФ з 08.06.2009 по 13.12.2013 на підставі трудової книжки серії НОМЕР_1 та довідки про заробітну плату за офіційно встановленим курсом на 26.07.2023;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області виключити в порядку оптимізації при розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 заробітну плату за період підряд в межах не більш як 10% тривалості страхового стажу відповідно до вимог абз. 3 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з обов'язковим виключенням періоду з 01.08.2014 по 31.05.2015, та понад 10% загального страхового стажу 34 місяці за період з 01.03.2020 по 28.02.2023 (період карантину та воєнного стану), а також врахувати при розрахунку пенсії заробітну плату за період з 01.03.2001 по 31.05.2001 та з 01.08.2004 по 28.02.2005;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням вказаних позовних вимог починаючи з 26.07.2023 та провести відповідні виплати.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати грошової компенсацій на транспортне обслуговування за спірний період у відповідності до пунктів 2 та 5 Порядку № 228 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.08.20213 № 536 "Про внесення змін до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 № 228", чинній до 08.08.2020, а саме в розмірі 29 відсотки прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 відкрито провадження в адміністративній справі №320/35440/23 та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з огляду на необґрунтованість доводів позивача.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 є пенсіонером, отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та перебуває на обліку в Головному управлінні пенсійного фонду України у Київській області.
27.06.2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, до якої були додані довідка про призначення ідентифікаційного номеру, паспорт, диплом про навчання, довідка про заробітну плату до 01.07.2000, довідка про зміну назви організації, заява про спосіб виплати пенсії, трудова книжка, довідка про заробітну плату № 76, видану ООО "Уралтрубпровод", довідка про заробітну плату № 23-168, видану ХО "Петро Газ Азия", довідка № 23-169 про переклад штампів ХО "Петро Газ Азия", акт перевірки заробітної плати, проведений пенсійним органом Туркменістану, довідка № 23- 167 про підтвердження стажу, видану ХО "Петро Газ Азия".
Одночасно позивачем подано заяви, яким останній просив:
1.виключити із його загального страхового стажу та заробітної плати період роботи в УМБ-17 АТФ "Укргазбуд" з 25.05.2001 по 01.08.2004, обґрунтовуючи це тим, що фактично був звільнений з роботи 24.05.2001, але відповідний запис в трудовій книжці не було зроблено до 01.08.2004;
2.зарахувати до його страхового стажу та заробітної плати періоди роботи на території РФ та Туркменістану;
3.застосувати оптимізацію (неврахування періодів роботи для підрахунку заробітної плати, що використовується при розрахунку пенсії) щодо періодів страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, та періодів страхового стажу під час дії на території України режиму воєнного стану, з 01.03.2020 по 06.02.2023 та період з 01.09.2014 по 27.05.2015, що включений до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та будь-який період страхового стажу підряд, що в сумі складає не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі, що є найкращим для нього з точки зору суми нарахованої пенсії;
4.зарахувати до страхового стажу період роботи в РФ з 08.06.2009 по 10.05.2013.
За результатами розгляду заяви і поданих до неї документів відповідач призначив позивачу пенсію за віком з 26.07.2023.
Відповідь на вищезазначені заяви надана листом від 11.07.2023 за номером 1000- 0202-8/105139 та повторно листом 10.08.2023 № 1000-0202-8/120160:
- щодо вимог, заявлених у заяві-1 - фактично відмовлено без пояснення причин;
- щодо вимог заявлених у заяві-2 - відмовлено з посилання на те, що «Оскільки, з 1 січня 2023 року російська федерація в односторонньому порядку притінила участь в угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, період Вашої роботи на території російської федерації, з червня 2009 року по квітень 2013 року, згідно довідки від 19.07.2014 № 76, не зараховано до страхового стажу. "питання зарахування періоду роботи в Туркменістані до Вашого страхового стажу, може бути вирішено після укладення міжнародної двосторонньої угоди/договору між Україною та Туркменістаном."
- щодо вимог, заявлених у заяві-3 - застосував оптимізацію не до періодів, про оптимізацію яких просив позивач, а провів оптимізацію наступним чином: кількість місяців, автоматично виключених оптимізацією в межах 10% (41 місяць) з 01.03.2001 по 28.02.2005, та понад 10 %, (24 місяці) з 01.03.2020 по 28.02.2023 (період запровадження карантину), натомість позивач у заяві від 27.06.2023 вимагав, згідно ст.40 п.1 абз. 3 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виключити, окрім періоду з 01.03.2020 по 06.02.2023, період отримання допомоги по безробіттю з 01.09.2014 по 27.05.2015, що включений до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та будь-який період страхового стажу підряд, що в сумі складає не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі, що є найкращим для нього з точки зору суми нарахованої пенсії.
- щодо вимог, заявлених у заяві-4 - фактично відмовив із підстав, аналогічних підстав відмови у задоволенні заяви-2.
Позивачем направлялись окремі заяви по вищенаведених питаннях від 07.07.2023, 31.07.2023, 18.08.2023, на які отримав за суттю однакові відповіді від 11.07.2023 № 1000- 0202-8/105139, від 20.07.2023 № 1000-0202-8/109759, від 10.08.2023 № 1000-0202-8/120160, від 31.08.2023 № 1000-0202-8/131545.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо незарахування до страхового стажу позивача періодів роботи в РФ, Туркменістані, непроведенні оптимізації відповідно до заяви позивача, відмови у виключенні зі страхового стажу періоду з 01.06.2001 по 31.12.2003 протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до Преамбули Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України 1058) цей Закон, зокрема, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Статтею 4 Закону України 1058 встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Відповідно до вимог ст.64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року за № 1058-IV № 1058-IV, з наступними змінами та доповненнями.
Статтею 8 даного Закону передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Частиною 3 ст. 4 цього ж Закону визначено складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв ч.1 ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону № 1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу, заробітна плата (дохід) обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.
Отже, чинним законодавством передбачено можливість виключення будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі лише при призначенні пенсії.
Загальний страховий стаж позивача складав 34 роки 6 місяців 9 днів.
Розмір пенсії позивача обчислено із заробітної плати, визначеної за періоди з 01.08.1993 по 31.07.1998 та з 01.07.2000 по 28.02.2023.
Кількість місяців, автоматично виключених оптимізацією в межах 10% (41 місяць) з 01.03.2001 по 28.02.2005 та понад 10% (24 місяці) з 01.03.2020 по 28.02.2023.
Керуючись ст. 40 Закону № 1058 відповідачем (оптимізовано) виключено спірний заробітної плати, що враховуються для обчислення розміру пенсії.
З відповіді відповідача, оформленого листом від 11.07.2023 №1000-0202-8/105139 вбачається, що до періоду оптимізації входить період з 01.06.2001 по 28.02.2003.
Таким чином, вимога позивача про проведення перерахунку пенсії із виключенням періоду з 01.06.2001 по 28.02.2003 зі страхового стажу є безпідставною.
Натомість відповідачем не виключено з розрахунку загального страхового стажу та заробітної плати при розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 період роботи в УМБ-17 АТФ "Укргазбуд" з 01.03.2003 по 31.12.2003, оскільки матеріалами справи підтверджено, що у спірний період позивач не працював на підприємстві, а відповідно до довідки про заробітну плату, враховану ПФУ для розрахунку пенсії заробітна плата з 01.03.2003 по 31.12.2003 дорівнює 0 (нуль гривень) за кожен місяць.
Враховуючи, що позивач просить виключити з розрахунку загального страхового стажу та заробітної плати при розрахунку розміру пенсії період роботи в УМБ-17 АТФ "Укргазбуд" з 01.03.2003 по 31.12.2003, а вказана вимога задоволена судом, правомірність перерахунку періодів оптимізації належить до повноважень відповідача, суд доходить висновку про наявність правових підстав для зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про виключення в порядку оптимізації при розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 заробітну плату за період підряд в межах не більш як 10% тривалості страхового стажу відповідно до вимог абз. 3 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з обов'язковим виключенням періоду з 01.08.2014 по 31.05.2015, та понад 10% загального страхового стажу 34 місяці за період з 01.03.2020 по 28.02.2023 (період карантину та воєнного стану), а також врахувати при розрахунку пенсії заробітну плату за період з 01.03.2001 по 31.05.2001 та з 01.08.2004 по 28.02.2005 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу та заробітної плати для розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 період роботи та заробітну плату в Туркменістані з 03.02.2003 по 01.08.2004 на підставі довідки від 14.04.2023 № 23-167 та довідки від 14.04.2023 № 23-168 за офіційно встановленим курсом на 26.07.2023, суд зазначає наступне.
За змістом статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV (далі по тексту Закон №1058- ІV).
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
З 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 01.01.2023 по 31.12.2023 - не менше 30 років.
Частиною 1 статті 24 Закон № 1058-IV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону № 1058-IV).
З матеріалів справи вбачається, що до стажу не зараховані періоди роботи з 03.02.2003 по 01.08.2004, оскільки для України припинена дія Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
Згідно зі статтею 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до статті 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Згідно зі статтею 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Таким чином, призначення і виплата пенсій в Україні здійснюється також на підставі міжнародних договорів (угод), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
Статтею 5 Угоди "Про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення" від 13.03.1992 (чинна у періоди роботи позивачки), укладеної між Україною і росією, передбачається, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.
Згідно з частиною 2 статті 6 Угоди "Про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення" для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди.
Таким чином, на громадян України, які працювали на територіях інших держав учасниць Співдружності Незалежних Держав, які приєднались до вказаної Угоди, розповсюджувалась дія нормативних актів приймаючої Держави в галузі пенсійного забезпечення, у тому числі тих, які визначали порядок зарахування трудового стажу.
Статтею 3 Угоди також передбачено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.
Отже, цією Угодою визначений стаж, який підлягає безумовному врахуванню при призначенні пенсії та заробіток за відповідний період підлягає включенню при обчисленні пенсії.
Відповідно до абзацу 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом рф "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14.01.1993 трудовий стаж, включаючи стаж який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визнається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво, інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації. Згідно зі статею 12 Угоди вона набуває чинності з моменту її підписання сторонами (з 14.01.1993).
Частиною 2 статті 4 Угоди "Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів" від 15.04.1994, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, рф, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.
Тому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність, стаж, набутий на території однієї з цих двох держав, визнається іншою державою.
Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 29.11.2022 №1328 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення".
Крім того, Україна вжила заходів щодо денонсації Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 лише в листопаді 2022, і вказана угода припинила свою дію для України 19.06.2023.
При цьому, частиною 2 статті 13 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежності держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 визначено, що пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, які виникли у відповідності до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили у випадку виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
В Рішенні Конституційного Суду № 1-рп/99 від 09.02.1999 щодо тлумачення частини першої вказаної статті 58 Конституції України зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Дія нормативно-правових актів у часі раніше визначалась тільки в окремих законах України (стаття 6 Кримінального кодексу України, стаття 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стаття 3 Цивільного процесуального кодексу України). Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.
За нормами статті 151-1 Конституції України, рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим.
Судом встановлено, що відповідно до довідки від 14.04.2023 № 23-167 та довідки від 14.04.2023 № 23- 168 позивач з 03.02.2003 по 01.08.2004 працював у Господарському об'єднанні "Петро Газ Азия".
Також, відповідно до записів № 11-12 трудової книжки позивача останній з 08.06.2009 по 13.12.2013 працював у ООО "Уралтрубопровод" на посаді прораба. Також, даний період роботи та отримана в цей час заробітна плата підтверджується довідкою про заробітну плату № 76 від 19.06.2014 за період з 06.2009 по 04.2013.
Таким чином, відповідач безпідставно не зарахував періоди роботи позивача з 03.02.2003 по 01.08.2004 та з 08.06.2009 по 13.12.2013.
Отже, спірні періоди роботи підлягають зарахуванню до страхового стажу.
Як наслідок підлягає задоволенню позовна вимога про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням вказаних позовних вимог починаючи з 26.07.2023 та провести відповідні виплати.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у спірному випадку відповідач повністю не діяв на підставі закону, із урахуванням усіх обставин, які мають значення для вірного вирішення порушеного позивачем питання, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,-
Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи в РФ, Туркменістані, непроведенні оптимізації відповідно до заяви позивача, відмови у виключенні зі страхового стажу періоду з 01.03.2003 по 31.12.2003.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області виключити з розрахунку загального страхового стажу та заробітної плати при розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 період роботи в У МБ-17 АТФ "Укргазбуд" з 01.03.2003 по 31.12.2003.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області зарахувати до страхового стажу та заробітної плати для розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 період роботи та заробітну плату в Туркменістані з 03.02.2003 по 01.08.2004 на підставі довідки від 14.04.2023 № 23-167 та довідки від 14.04.2023 № 23-168 за офіційно встановленим курсом на 26.07.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області зарахувати до страхового стажу та заробітної плати для розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 період роботи та заробітну плату в РФ з 08.06.2009 по 13.12.2013 на підставі трудової книжки серії НОМЕР_1 та довідки про заробітну плату за офіційно встановленим курсом на 26.07.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виключення в порядку оптимізації при розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 заробітну плату за період підряд в межах не більш як 10% тривалості страхового стажу відповідно до вимог абз. 3 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з обов'язковим виключенням періоду з 01.08.2014 по 31.05.2015, та понад 10% загального страхового стажу 34 місяці за період з 01.03.2020 по 28.02.2023 (період карантину та воєнного стану), а також врахувати при розрахунку пенсії заробітну плату за період з 01.03.2001 по 31.05.2001 та з 01.08.2004 по 28.02.2005 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням вказаних позовних вимог починаючи з 26.07.2023 та провести відповідні виплати.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.