Справа № 761/8285/24
Провадження № 2-о/761/267/2024
02 жовтня 2024 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді: Савицького О.А.,
при секретарі: Габунії Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Київська міська рада, Перша київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту, що має юридичне значення,
04.03.2024 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, заінтересовані особи: Київська міська рада, Перша київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту, що має юридичне значення, у якій просить встановити факт його постійного проживання зі своєю матір'ю ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, тобто по дату смерті останньої.
Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на день смерті постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина. На день смерті спадкодавця, заявник проживав разом з нею в зазначеній квартирі без реєстрації, вважає себе таким, що прийняв спадщину як єдиний спадкоємець першої черги за законом. 26.06.2018 р. державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори на підставі заяви ОСОБА_1 була заведена спадкова справа № 770/2018 щодо майна померлої ОСОБА_2 , однак постановою держаного нотаріуса від 26.06.2018 р. відмовлено у видачі свідоцтва про права на спадщину за законом, оскільки заявником пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини.
Ухвалою від 21.03.2024 р. відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
Ухвалою від 12.06.2024 р. за власною ініціативою суду витребувано необхідні докази.
Заявник в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі з підстав викладених в заяві.
Представник заінтересованої особи Київської міської ради в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду надійшов його відзив на заяву, зі змісту якого вбачається, що останній проти заявлених вимог не заперечив та просив суд розглянути справу за його відсутності.
Представник заінтересованої особи Першої київської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду надійшла його письмова заява, зі змісту якої вбачається, що останній проти заявлених вимог не заперечив та просив суд розглянути справу за його відсутності.
Вислухавши пояснення сторони заявника, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, врахувавши показання свідків, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сином якої є заявник ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .
Як вбачається з довідки від 23.06.2021 р., виданої ЖБК «Медик-2», заявник з 2014 року постійно проживав разом зі своєю матір'ю ОСОБА_2 , яка за станом свого здоров'я потребувала постійного догляду, за адресою: АДРЕСА_1 , а також продовжує проживати у цій квартирі до даного часу.
З показань допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_3 , заявника ОСОБА_1 , допитаного у якості свідка, та з письмових пояснень ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , вбачається, що заявник та спадкодавець у період з 2014 року та на час відкриття спадщини постійно разом проживали за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 постійно проживав разом із своєю матір'ю ОСОБА_2 до дня її смерті за адресою: АДРЕСА_1 .
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина. Заявник як син померлої є єдиним спадкоємцем першої черги за законом.
26.06.2018 р. державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори на підставі заяви ОСОБА_1 була заведена спадкова справа № 770/2018 щодо майна померлої ОСОБА_2 , однак постановою державного виконавця від 26.06.2018 р. відмовлено у видачі свідоцтва про права на спадщину за законом, оскільки заявником пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини.
Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За змістом ст. 1218 цього Кодексу до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.
Як роз'яснив пленуму Верховного Суду України в пунктах 3, 23 постанови № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч.2 ст. 1221 ЦК. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.
Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
За змістом ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Положеннями ст. 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та враховуючи, що заявник постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а тому вважає за необхідне встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зі своєю матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини, тобто по дату смерті останньої - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 259, 263-265, 268, 273, 293-294, 315-316, 319, 352-355 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Київська міська рада, Перша київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зі своєю матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини, тобто по дату смерті останньої - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Суддя: