Справа №760/27127/24 1-кс/760/12726/24
28 жовтня 2024 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі: головуючого слідчого судді - ОСОБА_1
за участі секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у судовому відкритому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції на стнаціях залізничного транспорту ГУНП у м Києві ОСОБА_3 , погоджене із прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центральногого регіону ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді триманні під вартою в рамках кримінального провадження №12024100170000116 від 07.10.2024р. відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,якому пред'явлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ст.185ч.4 КК України,-
за участю прокурора - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_6
підозрюваного - ОСОБА_5
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції на стнаціях залізничного транспорту ГУНП у м Києві ОСОБА_3 , погоджене із прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центральногого регіону ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді триманні під вартою, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в рамках кримінального провадження, що внесено до ЄРДР за №12024100170000116 від 07.10.2024 року за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185ч.4 КК України.
На обґрунтування клопотання зазначено наступне.
З 21.08.2024 на посаді курсанта 3-го відділення 5-го взводу навчальної роти у військовій частині НОМЕР_1 проходить військову службу під час мобілізації, на особливий період, солдат ОСОБА_5 .
Проходячи військову службу, солдат ОСОБА_5 відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 26, 27, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 2-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний суворо дотримуватися Конституції України та законів України, правил військової ввічливості, поважати честь і гідність кожної людини, бути зразком високої культури, скромності й витримки, ґрунтувати відносини з іншими військовослужбовцями на взаємній повазі, бути хоробрим і дисциплінованим, берегти військову честь, захищати свою і поважати чужу гідність, не допускати негідних дій самому і утримувати від здійснення цих дій інших військовослужбовців, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни.
Однак, солдат ОСОБА_5 постійно мешкаючи в Україні та достовірно знаючи про дію в Україні воєнного стану, діючи в порушення вимог вищезазначених нормативних актів, вчинив кримінальне правопорушення проти власності, за наступних обставин.
ОСОБА_5 , будучи раніше судимим вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29.11.2023 за ч. 4 ст.185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки не відбувши призначене покарання, вчинив новий умисний корисливий злочин на території Солом'янського району м. Києва за наступних обставин.
Так, 06.10.2024, приблизно о 12 год. 43 хв., ОСОБА_5 перебуваючи у торгівельній залі приміщення магазину «Еко маркет» (ТОВ «ЕКО-МАРКЕТ»), розташованому за адресою: м. Київ, пл. Вокзальна, буд. 1 побачив поліетиленовий пакет білого кольору, який знаходився на підлозі при вході магазину, всередині якого містились продукти харчування, що матеріальної цінності не становлять та мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 13C 8/256 Gb», вартістю 4373 гривень 80 копійок, який належить потерпілій ОСОБА_7 . У цей же час у ОСОБА_5 виник умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, реалізуючи який ОСОБА_5 06.10.2024, приблизно о 12 год. 44 хв., перебуваючи за вказаною адресою, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав поліетиленовий пакет білого кольору, який знаходився на підлозі при вході магазину, всередині якого містились продукти харчування, що матеріальної цінності не становлять та мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 13C 8/256 Gb», вартістю 4373 гривень 80 копійок, що належить потерпілій ОСОБА_7 , після чого разом із викраденим майном залишив місце вчинення кримінального правопорушення, спричинивши потерпілій ОСОБА_7 майнової шкоди на суму 4373, 80 грн.
Прокурор вважає,що причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами:
- електронним рапортом (картка виклику на 102);
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від ОСОБА_7 ;
- протоколом перегляду відеозапису з камер відеоспостереження;
- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_10 ;
- протоколом огляду відеозапису за участю підозрюваного ОСОБА_5 ;
- протоколом огляду відеозапису за участю підозрюваного ОСОБА_5 ;
- іншими матеріалами в сукупності.
Таким чином, прокурор вважає, що є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, який відповідно ч. 4 ст. 185 КК України,який карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Підозрюваний ОСОБА_5 в суді вказав,що проти пред'явленої йому підозри не заперечує, але просить суд визначити йому менш суворий запобіжний захід, ніж просить прокурор.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 також просив суд розглянути можливість про обрання його підзахисному менш суворого запобіжного заходу.
Суд,вислухав прокурора,підозрюваного,захисника та вивчивши матеріали провадження, приходить до наступного.
Статтею 183 ч.1 КПК України визначено, що тримання під вартою є тяжкий злочин, який відповідно ч. 4 ст. 185 КК України карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадження інших чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підстави застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінального провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_5 .
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч.5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які могли б об'єктивно зв'язувати її з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити дане кримінальне правопорушення.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь того, що підозрюваний вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати проведенню всебічного та об'єктивного досудового розслідування у встановлені КПК України строки або ж створять загрозу інтересам суспільства.
Крім цього, ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.
Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину за який, передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 5 до 8 років, або у зв?язку із чим розуміючи тяжкість невідворотного у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. При цьому, можливі посилання сторони захисту на відсутність на далий час спроб втечі підозрюваного будуть безпідставними, оскільки його належна процесуальна поведінка наразі обумовлена не його правосвідомістю, а відсутністю запобіжного заходу, що жодним чином не свідчить про неможливість переховування підозрюваного у разі не обрання йому запобіжного заходу.
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що підозрюваний може вплинути на свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
- перешоджати кримінальному провадженню іншім чином, що підтверджується тим, що підозрюваний розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, при цьому як військовослужбовець солдат ОСОБА_5 маючи певну підтримку серед інших військовослужбовців може будь-яким чином здійснювати вплив на свідків. Імовірність впливу на свідків за допомогою насилля складатиме суть ризику вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджання кримінальному провадженню будь-яким чином. Крім цього, підозрюваний перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому підозрюється, як військовослужбовець може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування.
- вчинити інше кримінальні правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення під час відбування покарання за попереднім вироком, після вчинення кримінального правопорушення залишив територію Київської області, намагався сховати сліди злочину з метою уникнення відповідальності за вчинене. Окрім того підозрюваний виконуючи бойові завдання в складі свого підрозділу має доступ до зброї на бойових позиціях в умовах воєнного стану, що само по собі утворює реальний ризик вчинити кримінальне правопорушення із застосування зброї. Крім того, бажання підозрюваного уникнути відповідальності та тяжкість покарання, що йому загрожує, безумовно свідчать про можливість втечі підозрюваного.
Неможливість застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання, домашнього арешту та особистої поруки відносно підозрюзаного пов?язана з тим, що вказані запобіжні заході будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім того, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину.
Таким чином, доведено та підтверджено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та враховані обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Враховуючи суспільний резонанс кримінального провадження, особливу тяжкість злочину, характер вчиненого злочину, а також те, що вчинений останнім злочин створив в очах громадян та військового колективу негативне враження, безладдя та безкарності у Збройних Силах України, що є виключним випадком, зважаючи на суспільно-політичну ситуацію в державі, все це в своїй сукупності підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст.177 КПК України.
Отже, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, може впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне празопорушення, що свідчить про неможливість запобіганням цим ризикам шляхом застосування більш м?яких запобіжних заходів.
З огляду на вищевикладене, менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, що підтверджується вищезазначеними матеріалами досудового розслідування, керуючись ст.376 ч.2 КПК України, суд-
Клопотання слідчого про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Запоріжжя, громадянину України, освіта вища,раніше судимому, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 23 грудня 2024 року 15.00. включно,із визначенням йому в якості альтернативного запобіжного заходу застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб,що складає 121 120 грн.,які можуть бути внесені як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною (юридичною) особою на депозитний рахунок: отримувач ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, банк Державна казначейська служба України м.Київ,рахунок отримувача UA128201720355259002001012089 та надати документ, що це підтверджує,до Солом'янського районного суду міста Києва.
В разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 строком на 60 днів з дня внесення застави наступні обов'язки, передбачені частинами п'ятою статті 194 КПК України , а саме:
1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; прибувати на першу вимогу до суду;3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Взяти під варту в залі суду.
Повний текст ухвали буде виготовлено та проголошено 01.11.2024 р. 16.00
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1