Справа №760/27771/24
Провадження №3/760/7981/24
05 листопада 2024 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Мозолевська О.М., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіцера резерву НОМЕР_2 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , старшого лейтенанта, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №50 від 31.10.2024 встановлено, ОСОБА_1 є офіцером резерву НОМЕР_2 запасної роти військової частини НОМЕР_1 старшим лейтенантом, порушив вимоги ст.ст. 9, 11, 130, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», що виразилось у нездійсненні належного контролю за особовим складом та ненаданні доповіді командиру військової частини НОМЕР_1 про самовільне залишення військової частини майором юстиції ОСОБА_2 , що призвело до неправомірного перебування майора юстиції ОСОБА_2 на продовольчому забезпеченні військової частини, внаслідок чого завдано матеріальну шкоду у розмірі 316,03 грн (триста шістнадцять грн три коп), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбаченеч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні визнав. Щиро розкаявся у вчиненому.
Суд заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши матеріали про адміністративне правопорушення, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 03.09.2024 №263 командира НОМЕР_2 запасної роти майора ОСОБА_3 з 03.09.2024 по 07.09.2024 звільнено від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою. Тимчасове виконання обов'язків командира НОМЕР_2 запасної роти покладено на офіцера резерву НОМЕР_2 запасної роти старшого лейтенанта ОСОБА_1 ..
Згідно рапорту заступника командира військової частини НОМЕР_1 з психологічної підтримки персоналу - начальника відділення підполковника ОСОБА_4 №65/20593 від 09.09.2024 встановлено, що близько 08 год 00 хв 06.09.2024, під час перевірки наявності особового складу виявлено відсутність у строю офіцера 1 запасного взводу НОМЕР_2 запасної роти військової частини НОМЕР_1 майора юстиції ОСОБА_2 ..
Станом на 08 год 00 хв 09.09.2024 майор юстиції ОСОБА_2 до місця несення служби не прибув. Свідками відсутності на службі 09.09.2024 майора юстиції ОСОБА_2 стали сержант ОСОБА_5 , головний сержант ОСОБА_6 та решта особового складу НОМЕР_2 запасної роти військової частини НОМЕР_1 .
09.09.2024 наказом командира військової частини НОМЕР_1 №269 майора юстиції ОСОБА_2 визначено вважати таким, що 06.09.2023 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 без поважних причин. Припинено виплату грошового забезпечення з 06.09.2024 та 09.09.2024 знято з продовольчого забезпечення, а саме зі сніданку.
09.09.2024 наказом командира військової частини НОМЕР_1 №1789 призначено проведення службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини офіцером резерву 1 запасного взводу НОМЕР_2 запасної роти військової частини НОМЕР_1 майора юстиції ОСОБА_2 ..
Однак, тимчасово виконуючий обов'язки командира НОМЕР_2 запасної роти військової частини НОМЕР_1 встановленим порядком не доповів про те, що майор юстиції ОСОБА_2 відсутній на службі без поважних причин, що призвело до неправомірного перебування майора юстиції ОСОБА_2 на продовольчому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 та завдано шкоди внаслідок перевитрат добових видач.
Згідно з довідкою №699 про вартісну оцінку завданої шкоди внаслідок перевитрат добових видач (комплектів продуктів харчування) сума перевитрат 316,03 (триста шістнадцять грн три коп).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 08.09.2024 №268 майор ОСОБА_3 повернувся до виконання обов'язків командира НОМЕР_2 запасної роти військової частини НОМЕР_1 .
08.09.2024 старший лейтенант ОСОБА_1 повернувся до виконання обов'язків офіцера резерву НОМЕР_2 запасної роти військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до рапорта командира НОМЕР_2 запасної роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , 13.09.2024 об 11 год 30 хв майор юстиції ОСОБА_2 прибув до місця несення служби.
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 №273 від 13.09.2024 майора юстиції ОСОБА_2 офіцера 1 запасного взводу НОМЕР_2 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , визначено вважати таким, що 13.09.2024 прибув до військової частини.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указами Президента України №64/2022 від 24.02.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023 451/2023, №451/2023 від 26.07.2023, №734/2023 від 06.11.2023 та №49/2024 від 05.02.2024, №271/2024 від 06.05.2024, №469/2024 від 23.07.2024 та затвердженими відповідно законами України №2402-ІХ від 24.02.2022, №2263-ІХ від 22.05.2022, №2500-IX від 15.08.2022, №2738-IX від 16.11.2022, №2915-IX від 07.02.2023, №3057-IX від 02.05.2023, №3275-IX від 27.07.2023, №3429-IX від 08.11.2023, №3564-IX від 06.02.2024, №3684-IX від 08.05.2024, №3891-IX від 23.07.2024 в Україні діє правовий режим воєнного стану з 24.02.2022 до 09.11.2024.
Частиною 2 ст. 172-15 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Визначення військової службової особи надано у примітці до ст. 172-13 КУпАП, відповідно до якої, під вказаними особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
Так, недбале ставлення до військової служби - це правопорушення у сфері службової діяльності, яке вчинюється тільки з необережності. З суб'єктивної сторони воно характеризується злочинною самовпевненістю або злочинною недбалістю. При службовій недбалості за наявності об'єктивної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, службова особа безвідповідально, неякісно ставиться до виконання своїх обов'язків, у зв'язку з чим виконує їх неналежним чином або взагалі не виконує.
Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. theUnitedKingdom), n. 161, SeriesА заява № 25).
У контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява F7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим у розумінні принципу презумпції невинності, закріпленому в ст. 62 Конституції України, оскільки, доказування є правом особи, а не її юридичним обов'язком. Також, відповідно усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, висновок суду не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Таким чином, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.172-15 КУпАП.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Згідно з ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно з ст. 34 КУпАП обставиною, що пом'якшує адміністративну відповідальність, судом встановлено щире каяття.
Відповідно до ст. 35 КУпАП обставин, які обтяжують адміністративну відповідальність, судом не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, суд дійшов висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 , адміністративного стягнення у виді арешту з утриманням на гауптвахті.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 , є військовослужбовцем, в силу припису п.12 ст.5 Закону України «Про судовий збір» він підлягає звільненню від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.9, 33-35, 172-15, 221, 251, 283-284, 287-291 КУпАП, суд,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-15 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді арешту строком 10 (десять) діб з утриманням на гауптвахті.
Строк арешту рахувати з моменту поміщення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на гауптвахту.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п.12 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд міста Києва.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Відсутність у постанові по справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні приписів Закону України «Про виконавче провадження», відомостей про дату народження, реєстраційного номеру облікової картки платника податків чи паспортних даних особи, боржника, відповідно до постанови Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №471/283/17-ц (провадження №61-331св18), на підставі положення ст. 18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання.
Суддя О.М. МОЗОЛЕВСЬКА