Справа №760/27171/24 1-кс/760/12744/24
29 жовтня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , із участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області підполковник юстиції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023101110000545 від 28 червня 2023 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 111-2 КК України, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 111-1 КК України, про арешт майна підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Бердянська Запорізької обл., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , -
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, яке погоджене прокурором, в порядку статті 40 КПК України, про накладення арешту на майно, яке перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання зазначається, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023101110000545 від 28 червня 2023 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 111-2 КК України, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 111-1 КК України
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється органом досудового розслідування у тому, що своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 111-2 КК України.
13 вересня 2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 111-2 КК України, тобто у вчинені ним, пособництва державі-агресору, а саме умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), вчинених громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільного збору, підготовки, передачі матеріальних ресурсів та інших активів у вигляді грошових коштів, представникам збройних формувань та окупаційної адміністрації держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 111-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться квартира, загальною площею (кв.м): 152.7, житлова площа (кв.м): 81.4 за адресою: АДРЕСА_3 .
Слідчий зазначає, що з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання та забезпечення відшкодування шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення необхідно накласти арешт на зазначене майно ОСОБА_5 .
В судове засідання слідчий ОСОБА_3 не з'явився, проте 29 жовтня 2024 року надіслав заяву, в якій підтримав доводи, викладені в клопотанні та просив розглядати клопотання за його відсутності.
Крім того, з метою забезпечення дієвості такого заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий просив розглянути подане клопотання про арешт майна без повідомлення власників майна.
Слідчий суддя на підставі частини 2 статті 172 КПК України вважає за можливе провести розгляд даного клопотання без повідомлення власників майна, за наведених слідчим підстав.
Згідно частини 4 статті 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження, не здійснювалось, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
13 вересня 2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 111-2 КК України.
Кримінальний процесуальний кодекс України вимагає обов'язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер. Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно повинно відповідати вимогам визначеним статті 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися.
Так, згідно статті 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. Вказана норма також узгоджується зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно пункту 3 частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення - конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Відповідно до приписів частини 5 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно положень статті 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Перелік майна, що не підлягає конфіскації, визначається законом України.
У відповідності до частини 10 статті 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 11 статті 170 КПК України передбачено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Правовою підставою для накладення арешту на відповідне майно є необхідність досягнення вищезазначеної мети; ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого частиною 1 статті 111- 2 КК України у встановленому законом порядку; наявні підстави для подальшої конфіскації майна; обмеження права власності та наслідки арешту майна для підозрюваного і третіх осіб відповідає принципам розумності та співрозмірності по відношенню до завдань кримінального провадження.
Органом досудового розслідування доведено, що у власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває квартира, загальною площею (кв.м): 152.7, житлова площа (кв.м): 81.4 за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується інформаційною довідкою № 394801845 Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта.
Слідчий суддя вважає, що матеріали клопотання свідчать про те, що майно зазначене в клопотанні, відповідає критеріям частини 1 статті 170 КПК України, а саме підлягає конфіскації, залежно від результатів розгляду по суті кримінального провадження за переданим до суду обвинувальним актом.
При вирішенні питання про накладення арешту на майно, слідчий суддя враховує і розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки накладення арешту на майно.
З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, слідчий суддя вважає, що у відповідності до вимог статтей 132, 170-173 КПК України, необхідно накласти арешт на майно зазначене в клопотанні.
Будь-яких суттєвих негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею, на даний час, не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 170-173, 309, 370-372, 376, 395 КПК України слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт із забороною відчуження та розпорядження, без заборони користування, на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:
- квартиру, загальною площею (кв.м): 152.7, житлова площа (кв.м): 81.4 за адресою: АДРЕСА_3 .
Роз'яснити, що на підставі частини 1 статті 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Організацію виконання ухвали та контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області підполковник юстиції ОСОБА_3 та прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1