Справа № 357/15503/24
1-кп/357/1116/24
04.11.2024 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурор: ОСОБА_3 ,
захисник - адвокат: ОСОБА_4 ,
обвинувачена: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду, в залі судових засідань № 3 в м. Біла Церква, Київської області клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 по кримінальному провадженні №12024116030000667 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 02.10.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Біла Церква, Київської області, із середньою освітою, не працюючої, одруженої, маючої на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
25.10.2024 до судді надійшов обвинувальний акт відносно обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Ухвалою судді від 25.10.2024 по вказаному кримінальному провадженню, призначене підготовче судове засідання на 30.10.2024, яке відкладалось на 04.11.2024 з викликом у судове засідання прокурора, захисника, обвинуваченої.
Під час проведення підготовчого судового засідання судом на розгляд винесено питання про можливість призначення справи до судового розгляду з одночасним вирішенням питань, регламентованих ч. 3 ст. 314 КПК України.
Захисник ОСОБА_4 під час підготовчого судового засідання заявила клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченої ОСОБА_5 на підставі ст. 45 КК України, у зв'язку з її дійовим каяттям, оскільки остання вчинила кримінальний проступок вперше, раніше не судима, вину у вчиненому визнала у повному обсязі, після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла його розкриттю. Просила звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, на підставі ст. 45 КК України, а кримінальне провадження №12024116030000667 від 02.10.2024 закрити.
Обвинувачена ОСОБА_5 підтримала заявлене клопотання про її звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям. Просила врахувати суд, що вона раніше не судима, вчинила кримінальний проступок вперше, вину у вчиненому визнає в повному обсязі, а також після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла його розкриттю.
Прокурор у судовому засіданні не заперечив проти звільнення обвинуваченої ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ст. 45 КК України та закриття вказаного кримінального провадження.
Суд заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених ч. 2 ст. 284 КПК України.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Разом з тим, відповідно до вимог ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом про кримінальну відповідальність.
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що відповідно до статті 12 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» (далі по тексту-Закон) передбачено, що обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиці 2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 № 770 далі по тексту - Перелік), в тому числі і «PVP», включеного до таблиці 2 вказаного Переліку, допускається для використання у медичній практиці за призначенням лікаря, а також в цілях, передбачених статтями 19, 20 та 23 цього Закону, а саме:
- використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у експертній і оперативно-розшуковій діяльності (ст. 19 Закону);
- діяльність з використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у наукових та навчальних цілях, яка дозволяється лише юридичним особам за наявності відповідної ліцензії (ст. 20 Закону);
- використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у ветеринарній медицині (ст. 23 Закону).
Однак, в порушення вищевказаних вимог законодавства, ОСОБА_5 , 02 жовтня 2024 року приблизно о 17 годині, перебуваючи по АДРЕСА_2 на земельній ділянці незаконно придбала-знайшла згорток фольги, всередині якого знаходився поліетиленовий пакет в якому міститься кристалоподібна речовина білого кольору, ззовні схожа на психотропну речовину «PVP».
В подальшому, ОСОБА_5 маючи в минулому досвід вживання вказаного наркотичного засобу, переконавшись, що знайдена нею речовина є психотропною, а саме «PVP», поклала вищевказаний згорток з фольги до правої кишені штанів та залишила при собі незаконно зберігати для власного вживання, без мети збуту.
Надалі, того ж дня, близько 17 години 15 хвилин, перебуваючи по АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 зупинено працівниками поліції з метою з'ясування наявності у неї заборонених в обігу речовин. В подальшому, у ході проведення огляду місця події в період часу з 18 години 11 хвилин по 18 годину 17 хвилину ОСОБА_5 добровільно надала працівникам поліції згорток фольги, всередині якого знаходився поліетиленовий пакет з кристалоподібною речовиною білого кольору, у вмісті якої виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,521 г, яку ОСОБА_5 , посягаючи на встановлений законом порядок обігу наркотичних засобів і охорону здоров'я населення, всупереч положенням Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», незаконно придбав та зберігав при собі для власного вживання, без мети збуту.
Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.
У відповідності до вимог ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно з п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям (ст.45 КК України) можливе в разі вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості. Дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК України. Виняток можуть становити лише випадки вчинення злочину чи замаху на нього, внаслідок яких не заподіяно шкоду або не завдано збитки. Передбачене у ст. 45 КК України звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
По даній категорії справ потерпілі відсутні, а також внаслідок вчинення ОСОБА_5 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, шкоду не заподіяно та збитки не завдані.
Кримінальне правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_5 передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком.
В судовому засіданні також встановлено, що ОСОБА_5 вперше притягується до кримінальної відповідальності, раніше не судима, свою вину визнала, щиро каялася, негативно оцінює свої дії щодо вчинення нею кримінального правопорушення, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, крім того, суд враховує дані особи обвинуваченої, а саме те, що на обліку у лікаря - нарколога та лікаря - психіатра ОСОБА_5 не перебуває, одружена, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має місце реєстрації, яке співпадає з її фактичним місцем проживання.
Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 цієї статті (у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності), не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує.
Таким чином, враховуючи, що у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 надала згоду на закриття кримінального провадження з вказаних підстав, суд вважає можливим звільнити останню від кримінальної відповідальності, оскільки здобуті необхідні та достатні підстави для звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям та закрити кримінальне провадження.
Суд вирішуючи питання щодо процесуальних витрат по кримінальному провадженню, в порядку статей 122-124 КПК України та вважає необхідним зазначити наступне.
Так, суд враховує правову позицію Верховного Суду колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 342/1560/20, яка зазначає, що закриття кримінального провадження з нереабілітуючою обставиною, яка дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження у значеній формі, без використання прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодовувати саме винна особа. При цьому Верховний Суд врахував висновок Великої Палати у постанові від 17.06.2020 у провадженні № 13-47кс20 (справа 598/1781/17), відповідно до якого питання розподілу процесуальних витрат може вирішуватися не тільки у формі обвинувального вироку суду, а й ухвали.
За таких умов процесуальні витрати по кримінальному провадженню, підлягають стягненню з ОСОБА_5 на користь Держави.
Долю речових доказів по справі суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України. Цивільний позов не заявлявся.
На підставі ст. 45 КК України, керуючись ст.ст. 285-288, 314, 392-395 КПК України, суд,
Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 по кримінальному провадженні №12024116030000667 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 02.10.2024 про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, на підставі ст. 45 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024116030000667 від 02.10.2024 відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України - закрити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 3183,60 гривень.
Речові докази, а саме кристалоподібну речовину у вмісті якої виявлено особливо небезпечну психотропну речовину обіг якої обмежено - PVP масою 0,521 г, що поміщена до спеціального пакету №0001652 та відповідно до квитанцій № 1566 від 14.10.2024 зберігається в камері зберігання речових доказів Білоцерківського районного Управління поліції Головного управління поліції Національної поліції в Київській області, після вступу вироку в законну силу - знищити.
На ухвалу може бути подано апеляцію до Київського апеляційного суду через Білоцерківського міськрайонного суду Київської області протягом семи діб з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.
СуддяОСОБА_8