вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
про вирішення заяви про відвід
06 листопада 2024 р. м. Рівне Справа №918/822/23(918/646/24)
Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., розглянувши у матеріалах справи
за позовом ОСОБА_1 (ОСОБА_1) ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" (35641, Рівненська обл., Дубенський район, с. Тараканів, вул. Колгоспна (Свободи), буд.42, код ЄДРПОУ 37083061)
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" (ідентифікаційний код: 40002972; адреса Рівненська область, Дубенський район, с.Тараканів, вул.Свободи (Колгоспна), буд.42, 35641), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_2 ; адреса електронної пошти), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_3 ) .
про визнання неправомірними рішення загальних зборів учасників ТОВ "Традєкс", скасування державної реєстрації змін в реєстрі юридичних осіб та застосування наслідків недійсності таких рішень
Заяву представника ОСОБА_1 про відвід судді
Без виклику (повідомлення) учасників справи
ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс", в якому просив:
- визнати недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАДЄКС" (ідентифікаційний код 37083061), що оформлені Протоколом від 15 травня 2019 року, Протоколом №12-21 від 28.12.2021, Протоколом №2-22 від 21.01.2022, Протоколом №4-22 від 23.02.2022, Протоколом №6-22 від 28 лютого 2022 року;
- застосувати наслідки недійсності рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАДЄКС" (ідентифікаційний код 37083061), що оформлені Протоколом від 15 травня 2019 року, Протоколом №12-21 від 28.12.2021, Протоколом №2-22 від 21.01.2022, Протоколом №4-22 від 23.02.2022, Протоколом №6- 2022 від 28 лютого 2022 року шляхом визнання недійсними Договору поставки № від 28.12.2021 р. від 28 грудня 2021 року із специфікаціями №1 та №2; Договору про надання поворотної фінансової допомоги №21-01-22 від 21 січня 2022 року; Додаткової угоди до договору №21-01-22 про надання поворотної фінансової допомоги від 23 лютого 2022 року; Додаткової угоди до договору №21-01-22 про надання поворотної фінансової допомоги від 28 лютого 2022 року; Договору №21-01-22 про надання позики (новаційний договір) від 28 лютого 2022 року;
- скасувати записи: про державну реєстрацію №16051070019000609, проведену 18.05.2019 (11:55:06) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань державним реєстратором (приватним нотаріусом Піддубною Л.П.) щодо зміни керівника юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" (ідентифікаційний код 37083061) та про виправлення помилок №16057770020000609, проведену 20.05.2019 (18:07:10) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державним реєстратором (приватним нотаріусом Піддубною Л.П.) щодо юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" (ідентифікаційний код 37083061).Ухвалою суду від 04.07.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 07.10.2024 року відмовлено ОСОБА_5 у задоволенні позову.
15.10.2024 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду представниками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подані Заяви, в яких просять ухвалити додаткове рішення та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 100 000 грн.00 коп. судових витрат; на користь ОСОБА_3 100 000,00 грн. судових витрат.
Ухвалою суду від 16.10.2024 року розгляд Заяв представників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення призначено у судовому засіданні на "05" листопада 2024 р. на 15:00 год..
05 листопада 2024 року (до судового засідання) ОСОБА_6 подав заяву про відвід судді Марача В.В. від участі у справі №918/822/23(918/646/24).
Згідно положень статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
З огляду на те, що вказана заява надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до судового засідання, питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
У судовому засіданні 05.11.2024 оголошено перерву до 07.11.2024 з метою вирішення заявленого відводу.
Як на підставу для відводу судді від розгляду даної справи ОСОБА_6 посилається на те, що в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Традєкс" суддею Марач В.В. було вирішено: визнати грошові вимоги кредитора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська Аграрна Компанія" (35641, Рівненська обл., Лубенський район, с.Тараканів, вул.Свободи, буд. 42, код ЄДРПОУ 40002972) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" (35641, Рівненська обл., Дубенський район, с.Тараканів, вул.Колгоспна, буд.42, код ЄДРПОУ 37083061) у загальному розмірі 62254171,32 грн., з яких: 33820989,59 грн. - основна заборгованість за Договором позики №21-01-22 від 28.02.2022 року; 28350011,34 грн. - основна заборгованість, 83170,39 грн. - три проценти річних за прострочення виконання зобов'язань за Договором поставки №28-12-21ФД від 28.12.2021 року. Зазначає, що у справі №918/822/23(918/646/23) заявлено вимоги про визнання недійсними договорів, за якими суддею Марачем В.В. вже було визнано грошові вимоги, тому йому очевидно, що суддя Марач В.В. не буде суперечити сам собі.
Крім того зазначає, що Господарським судом Рівненської області у складі судді Марача В.В. було розглянуто справу №918/822/23(918/871/23), в якій ОСОБА_3 намагався поновитись на посаду директора ТОВ "Традєкс" і серед аргументів для відмови у позові відповідачем та ОСОБА_7 вказувалось на той факт, що ОСОБА_3 не був обраний загальними зборами учасників, а призначив себе на посаду самостійно, без скликання загальних зборів, однак, на його думку, такі обставини були взагалі проігноровані суддею Марачем В.В. і він позов задовільнив. У справі №918/822/23(918/646/23) заявлено вимоги про визнання недійсним в т.ч. рішення загальних зборів учасників ТОВ "Традєкс" про призначення ОСОБА_3 директором ТОВ "ТРАДЄКС", тому заявник вважає, що суддя Марач В,В, не буде сам собі суперечити.
Також зазначає, що справа №918/822/23(918/646/23) та справа №918/822/23(918/871/23) - не є такими, що мають бути розглянуті в межах справи про банкрутство ТОВ "Традєкс", так як не відповідають критеріям ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства.
Розглянувши Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Марача В.В. від участі у справі №918/822/23(918/646/24), надавши оцінку наведеним заявником підставам для відводу суд зазначає наступне.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України, закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява № 33949/02) від 09.11.2006 визначено: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява №7577/ 02) від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п.1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно установлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N255, пп.28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява №33958/96, п.42, ECHR 2000-XII). Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява №73797/01, п.119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996р. у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п.32, Reports 1996-III). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984р. у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, №86). Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/ 01, п.62, ECHR 2006-XIII).
У рішенні 15 жовтня 2009 року у справі "Мікаллеф проти Мальти" ЄСПЛ вказав, що будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава (legitimate reason) побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись (Micallef v. Malta, заява № 17056/06, § 98). У рішенні від 15 липня 2005 року у справі "Межнаріч проти Хорватії" ЄСПЛ звернув увагу на те, що слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).
Так, як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24.05.1989 у "Справі Гаусшильдта", найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості.
Обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з: "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Отже, відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Так, стаття 35 Господарського процесуального кодексу України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме:
- суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
- суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу;
- до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя;
- незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Крім того, статтею 36 ГПК України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.
Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.
Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Таким чином, інститут відводу у господарському судочинстві направлений на забезпечення однієї з гарантій, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Разом з тим, як вказано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23, об'єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Сприйняття об'єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ'єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв'язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.
Тому коли сторони стверджують про те, що судді необ'єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже "правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене". Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
Одночасно слід зазначити, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Як на підставу для відводу від розгляду справи, заявник фактично посилається на рішення або окрему думку судді в інших справах, які розглядаються в межах справи про банкрутство ТОВ "Традєкс", що не свідчить про наявність обґрунтованих сумнівів у неупередженості або об'єктивності судді, оскільки кожна справа вирішується судом виключно на підставі наявних у матеріалах справи доказів, які не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
При цьому, слід звернути увагу, що висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.
Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких не влаштовує учасника справи.
Крім того слід зазначити, що відповідно до статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Відтак господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність) і який у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник може мати однакову правову позицію у вказаних справах, так як останні є взаємопов'язані між собою і правовідносини учасників у вказаних справах можуть виникати як з процедур у справі про банкрутство, так і з цивільного та господарського законодавства.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що судді не мають жодного впливу на формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною другою статті 8 Закону "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 32 ГПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Згідно з частиною дев'ятою статті 32 ГПК України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач зі складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.
В той же час, як уже зазначено вище, відповідно до статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність) в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник.
Відтак, наведені заявником доводи в обґрунтування заяви про відвід судді Марач В.В. фактично свідчать про незгоду заявника із рішенням судді в інших справах та висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, тоді як доводи заявника щодо упередженості та необ'єктивності судді є необґрунтованими, оскільки не наведено фактів вчинення дій, які б свідчили про упередженість судді чи ставили б під сумнів його об'єктивність.
Отже заявником не доведено того, що справа №918/822/23(918/646/24) розглядається неповноважним складом суду і з порушенням правил визначення складу суду, а відтак заява в цій частині є голослівною та безпідставною.
Крім того слід зазначити, що заява про відвід подана заявником на стадії ухвалення рішення про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
В той же час заявник не наводить обґрунтованих підстав, за яких суддя не може розглядати заяву про ухвалення рішення про судові витрати і підлягає відводу, натомість обгрунтовує неможлиіввість розгляду суддею самої справи, за результатами розгляду якої судом уже ухвалено рішення по суті позовних вимог.
З огляду на вищенаведене та приписи чинного законодавства, якими унормовані підстави для відводу суддів, суд зазначає, що наведені у заяві ОСОБА_1 про відвід судді Марач В.В. від розгляду справи №918/822/23(918/646/24) підстави, не можна вважати об'єктивно обґрунтованими, оскільки вони не свідчать про упередженість та необ'єктивність судді під час розгляду даної справи, безпосередньо та однозначно не вказують на його особисту небезсторонність чи упереджене ставлення до заявника або особисту прихильність до інших учасників справи, обставини та доводи є власними міркуваннями заявника, базуються на його припущеннях, які не підтверджені належними і допустимими доказами, відповідно, не свідчать про упередженість або необ'єктивність судді, оскільки зводяться лише до оцінки рішень суду в інших справах, а відтак не є підставою для відводу в розумінні ст.ст.35, 36 ГПК України, а сама заява не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 35, 39, 232-235 Господарського процесуального кодексу, суд -
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 05.11.2024 про відвід судді Марача В.В. від розгляду справи №918/822/23(918/646/24) відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua..
Суддя Марач В.В.