провадження №2/279/2299/24
Справа № 279/6852/24
06 листопада 2024 року
Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Недашківська Л.А.., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
В провадження суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Подана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст.175, 177 ЦПК України..
Згідно п. 15 Постанови Пленуму ВСУ від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Відповідно до п. 5, 6, 8, ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Відповідно до ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.
Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.
Втім, позовна заява не містить зазначення доказів щодо ухилення відповідачки від виконання покладених на неї обов'язків.
Замість зазначення конкретних для даної справи обставин, зазначено лише загальні правові норми, в позовній заяві відсутнє викладення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Позивачка як на підставу для позбавлення батьківських прав відповідачки вказує, що остання зовсім не приймає участі у житті сина, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не спілкується з ним, не виявляє інтересу до її внутрішньому світу, не утримує дитину матеріально, проте позивач не зазначає жодного доказу, що підтверджують вказані обставини.
Враховуючи, вимоги процесуального законодавства позивач зобов'язаний подати усі докази по справі разом із позовною заявою. Процесуальним законодавством встановлено чіткі рамки подачі доказів до суду, після чого суд не вправі приймати подані докази, оскільки буде порушено вимоги принципу змагальності.
Аналогічна позиція вказана у постанові Верховного суду від 16.07.2020 по справі № 908/2828/19; від 18.06.2020 по справі № 909/965/16; від 07.05.2020 по справі № 922/3059/16; від 09.04.2020 по справі № 10/Б-743, відповідно до яких «Системний аналіз статей 80, 269 ГПК свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов'язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у цьому випадку - позивача) (висновок викладений в постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі N 913/317/18 та від 22.05.2019 у справі N 5011-15/10488-2012)».
До позовної заяви не додано: характеристики на позивача та відповідача з місця проживання, довідки медичних закладів про те, чи не перебуває позивач та відповідач на «Д» обліку та чи страждають хворобами, акт обстеження житлово-побутових умов проживання позивача, захисних приписів служби дільничних інспекторів поліції та кримінальної поліції у справах неповнолітніх щодо попередження насильства в сім'ї, постанов суду щодо невиконання батьківських прав відповідачем, тощо».
Частиною.1 ст.165 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
З огляду на виказане вбачається, що особа, в сім'ї якої проживає дитина може звернутись з позовом про позбавлення батьківських прав виключно якщо такого права позбавляються обидва з батьків; або якщо позбавляється права один з батьків, а інший помер (визнаний безвісно відсутнім, є недієздатним, перебуває на тимчасово окупованій території, за кордоном); або коли місцезнаходження одного з батьків є невідомим.
Проте, позов не містить даних про батька малолітньої дитини.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Питання про отримання аліментів на дитину піднімає один із батьків (опікун, піклувальник), з яким дитина проживає. Натомість позивач питання щодо призначення її опікуном не порушує, до заяви не долучено висновку органу опіки та піклування про доцільність призначення саме позивача опікуном малолітнього.
Позивачем подано уточнюючу позовну заяву, ожднак, позовна заява не містить підтвердження позивача про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім того, позивачем не долучено до позову документ на підтвердження сплати судового збору, який враховуючи зміст позовнизх вимог становить 1211,20 грн.
Судовий збір підлягає оплаті за наступними реквізитами: Отримувач коштів ГУК у Жит.обл/ТГ м.Коростень/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485, Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), Рахунок отримувача, UA338999980313161206000006827, Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Коростенський міськрайонний суд Житомирської області (назва суду, де розглядається справа).
Як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).
З практики Європейського суду з прав людини випливає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (Рішення Суду у справі «Артіко проти Італії» (Artico c. Italie) від 13 травня 1980 року).
Таким чином, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з позовною заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.
Вказані недоліки мають бути усунені протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі усунення у вказаний строк недоліків, позовна заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві з доданими до неї документами не пізніше 5-ти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175-177, 185 ЦПК України ,
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.
В разі неусунення до встановленого терміну недоліків, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатись неподаною та такою, що підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Леся НЕДАШКІВСЬКА
копія згідно з оригіналом