Справа № 279/5934/24
Провадження № 2/279/2048/24
06 листопада 2024 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Недашківської Л.А., з секретарем Хомутовською М.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу №279/5934/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
Позивач, в інтересах якого діє представник ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди зазначивши, що 01.05.2024 року о 09.00 годині на перехресті вулиць В.Стуса та Коцюбинського в м.Коростепь Житомирської області водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки "Fiat Doblo" д.н.з. НОМЕР_1 по вул.Коцюбинського, яка є другорядною дорогою, не надав перевагу в русі водію ОСОБА_4 , який керував транспортним засобом марки "Volkswagen Caddy" д.н.з. НОМЕР_2 по вул.В.Стуса, яка являється головною дорогою, чим не виконав вимоги д.з. 2.1. ДПР, допустив зіткнення з авто гр. ОСОБА_5 , чим порушив вимоги п.16.11 Правил дорожнього руху, в результаті ДТП авто отримало механічні пошкодження із матеріальними збитками, та вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11.06.2024 року ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та на нього накладено стягнення у видді штрафу. Згідно висновку експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження від 01.07.2024 року № 15/05/24, вартість матеріальних збитків, завданих власнику автомобіля марки "Volkswagen Caddy" д.н.з. НОМЕР_3 , пошкодженого в ДТП, що мала місце 20.05.2024 року становить 529 544,21 гривень. Вона звернулась з відповідною заявою з доданими до неї документами до МТСБУ що відшкодування матеріальної шкоди завданої їй вище вказаною ДТП. 30.08.2024 року МТСБУ перерахувало на рахунок їй 160000,00 гривень відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди. Також, ОСОБА_2 частково відшкодував завдану шкоду сплативши їй 100000,00 гривень. Просить стягнути з відповідача на її кристь 269544,21 грн. спричиненої матеріальної шкоди, 8500,00 грн. витрат на проведення оцінки завданих збитків та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.
Судовий розгляд спроведено за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином, копію ухвали про відкриття провадження з додатками отриав 03.10.2024 року, відзив на позовну заяву не подав.
Дослідивши письмовіи матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля марки "Volkswagen Caddy" д.н.з. НОМЕР_4 , що стверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.
01.05.2024 року о 09.00 годині на перехресті вулиць В.Стуса та Коцюбинського в м.Коростень Житомирської області водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки "Fiat Doblo" д.н.з. НОМЕР_1 по вул.Коцюбинського, яка є другорядною дорогою, не надав перевагу в русі водію ОСОБА_4 , який керував транспортним засобом марки "Volkswagen Caddy" д.н.з. НОМЕР_2 по вул.В.Стуса, яка являється головною дорогою, чим не виконав вимоги д.з. 2.1. ДПР, допустив зіткнення з авто гр. ОСОБА_5 , чим порушив вимони п.16.11 Правил дорожнього руху, в результаті ДТП авто отримало механічні пошкодження із матеріальними збитками.
Постановою Коростенського міськрайонного суду від 11.06.2024 року ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та на нього накладено стягнення у видді штрафу.
У силу положень ч.6 ст.82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.
При розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено пост анову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов'язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи справу, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.
На час розгляду справи в суді вказана постанова є чинною, не скасовувалася, а тому суд вважає встановленим факт вини водія ОСОБА_2 у настанні дорожньо-транспортної пригоди 05.05.2023 року і не підлягає доказуванню.
Згідно висновку експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження від 01.07.2024 року № 15/05/24, вартість матеріальних збитків, завданих власнику автомобіля марки "Volkswagen Caddy" д.н.з. НОМЕР_4 , пошкодженого в ДТП, що мала місце 20.05.2024 року становить 529544,21 гривень.
За послуги суб'єкта оціночної діяльості - ФОП ОСОБА_6 , позивачем сплачено 8500,00 грн., що підтверджується договором про організацію взаємовідносин при проведенні оцінки майна від 17.05.2024 року, актом виконаних рорбіт від 01.07.2024 року.
У Законі України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено особливості його застосування у випадках заподіяння шкоди внаслідок дорожньо-транспортних пригод, винуватцями яких є окремі категорії громадян, та обов'язкові умови, за наявності яких певні категорії фізичних осіб вважаються такими, чия цивільно-правова відповідальність застрахована, а Моторне бюро, відповідно, зобов'язане відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та майну потерпілих.
Учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю І групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю І групи, у її присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України ( п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" офіційне тлумачення положень пункту 13.1 статті 13 див. в Рішенні Конституційного Суду № 7-рп/2014 від 23.12.2014). Відшкодування збитків від дорожньотранспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом. Отже, зазначена категорія осіб звільняється від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України, а потерпілі особи мають право на відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені у цьому пункті особи, за рахунок коштів Моторного бюро із фонду захисту потерпілих. Вказане звільнення від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є пільгою, яку держава надала певним категоріям своїх громадян. Ця пільга полягає у повному звільненні згаданих окремих категорій, від дотримання загального правила, встановленого законом для власників та інших законних володільців транспортних засобів, - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та захисту майнових інтересів страхувальників.
З 1 липня 2022 року Постановою Правління Національного банку України від 30.05.2022 № 109 затверджено страхові суми у розмірі: за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю - 320 000 грн. на одного потерпілого, незалежно від кількості потерпілих; за шкоду, заподіяну майну потерпілих - 160000 грн. на одного потерпілого, але не більше 800000 грн. на одну страхову подію.
Відповідно до абз.2 п.22.1 ст.22 Закону у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними 1 на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи».
ОСОБА_1 звернулась з відповідною заявою з доданими до неї документами до МТСБУ що відшкодування матеріальної шкоди завданої їй вище вказаною ДТП. 30.08.2024 року МТСБУ перерахувало на рахунок позивача 160000,00 гривень відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, оскільки ОСОБА_2 є учасником бойових-дій, що стверджується даними з платіжної картки про успішне зарахування коштів.
ОСОБА_2 відшкодував ОСОБА_7 шкоду в розмірі 100000,00 грн.
Таким чином, залишок не відшкодованої шкоди завданої ДТП на відновлення транспортного засобу становить 269544,21 гривень.
Устатті 1166 ЦК України визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідностатті 1192 ЦК Україниз урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 1 березня 2013 року роз'яснено, що відповідно до статей 1166,1187 ЦК Українишкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідачем було частково відшкодована спричинена шкоди, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 269 544,21 гривень.
Згідно ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сплачені судові витрати з проведення оцінки визначення вартості завданих збитків в розмірі 8500,00 грн.,
Також з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 2885,44 грн., так як позов у цій справі не стосується соціального і правового захисту учасників бойових дій, що узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі N 9901/311/19 (провадження N 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі N 490/8128/17 (провадження N К/9901/166/18, К/9901/30220/18)", постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження N 14-730цс19).
Що стосується витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Статтею 133 ЦПК України визначено види судових витрат, які складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п.1ч.3ст.133 ЦПК України).
Відповідно до ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч.3 ст. 141 ЦПК України).
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правової допомоги від 09.09.2024 року, одрер на надання правничої допомоги.
Відповідно до п.п. 3.2, 3.3, 3.4 Договору гнорар Адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється додатковою угодою до цього Договору. Гонорар Адвоката сплачується Клієнтом на протязі 5 (п'яти) робочих днів з дня підписання додаткової угоди, визначеної в п. 3.2. цього Договору та акту прийому-передач послуг. Оплата гонорару, премії та перерахування коштів, необхідних для покриття фактичних витрат, здійснюється вбезготівковій формі платіжним дорученням на поточний рахунок Адвоката з зазначенням відповідного призначення платежу.
Оскільки позивачем не долучено додаткової угоди до договору про надання правової допомоги, акт прийому-передачі послуг, а тому суд немає можливості встановити який саме розмір гонорару було погоджено між позвачем та адвокатом; також не долучено платіжного доручення з зазначенням призначення платежу на підтвердження проведення оплати послуг адвоката, таким чином вимога про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 133, 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст. ст. 1166,1187,1192 ЦК України,
Позовні вимоги задвольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою в розмірі 269544 (двісті шістдесят дев'ять тисяч п'ятсот сорок чотири) гривні 21 копійок, 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень витрат по оплаті послуг за визначення вартості збитку, та 2885 (дві тисячі вісімсот вісімдесят п'ять) гривень 44 копійок судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.
Сторони:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Суддя Недашківська Л.А.
копія згідно з оригіналом