Красилівський районний суд Хмельницької області
ін. 31000 , м. Красилів , вул. Булаєнка, 4 тел. (факс): 038 55 4 34 75
Справа №: 677/1368/24
04.11.2024 м.Красилів
Суддя Красилівського районного суду Хмельницької області Васільєв С.В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з відділу поліції №4 Хмельницького РУП ГУНП України в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , пенсіонерки,
- за ч. 3 ст. 156 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ВАД №239817 від 06.08.2024, 06.08.2024 близько 12:00 год. гр.. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , здійснила продаж з рук тютюнових виробів для гр. ОСОБА_2 , а саме 8 пачок сигарет марки «Прима» червоні, вартістю 200 грн., чим порушила вимоги п.п. 7 п.2 ст. 15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
Вказано, що зазначеним вчинила адміністративне правопорушення, передбачене за ч. 3 ст. 156 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.156 КУпАП, не визнала. Пояснила, що до її сина до них додому, за адресою: АДРЕСА_1 , прийшов невідомий їй хлопчина (який, проте, був сином її знайомої ОСОБА_3 , і саме так назвався). ОСОБА_1 впустила його до дому.
У подальшому цей хлопчина ( ОСОБА_2 ) пішов до її ( ОСОБА_1 ) сина.
Згодом син ОСОБА_1 покликав її ( ОСОБА_1 ) та попросив принести йому 8 пачок сигарет «Прима» (її син також палить), оскільки він лежачий (не може ходити внаслідок травмування) і сам взяти не може; вона принесла такі і поклала їх синові на живіт, та пішла.
Сигарети ОСОБА_2 вона не продавала. Чи отримав син кошти за сигарети, котрі вона йому залишила, не знає, оскільки цього не бачила.
У судовому засіданні було допитано як свідка ОСОБА_3 , котра повідомила, що її син ОСОБА_2 пішов брати сигарети в ОСОБА_4 (сина ОСОБА_1 ); знав, що у нього є, а в селі дорого купити. У подальшому, зі слів сина, він взяв сигарети в ОСОБА_4 (сина ОСОБА_1 ), вийшов, і його зустріла поліція. Підписався про те, що взяв сигарети у бабушки, проте насправді брав в ОСОБА_4 (сина ОСОБА_1 ). За оплату коштів за сигарети їй нічого не відомо.
Також суд викликав у судове засідання як свідка ОСОБА_2 , однак останній не з'явився. Примусовий привід його також не було виконано, оскільки останній відсутній за місцем проживання. Під час неодноразових телефонних дзвінків ОСОБА_2 повідомив, що знаходиться у м.Старокостянтинів на роботі і їхати у м.Красилів в судове засідання не збирається, повідомити своє точне місцезнаходження відмовився (лист ВнП №4 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області від 30.10.2024).
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Сидорук Д.В. під час судових засідань звертав увагу на те, що самі лише письмові пояснення особи щодо купівлі сигарет не є належним та допустимим доказом, враховуючи практику Верховного Суду.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та дослідивши письмові матеріали справи, в т.ч.: протокол про адміністративне правопорушення ВАД №239817 від 06.08.2024 , протокол особистого огляду та огляду речей від 06.08.2024, письмові пояснення ОСОБА_1 (згідно яких вона сигарети не продавала), письмові пояснення ОСОБА_2 (згідно яких він купив у ОСОБА_1 за 200 грн. 8 пачок сигарет «Прима»), суд звертає увагу на таке.
Частина 3 ст. 156 КУпАП передбачає відповідальність за торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом.
Вказана норма закону є бланкетною, а тому відсилає до п.7 ч. 2 ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», яка встановлює обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння - з рук, з лотків.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Письмові пояснення ОСОБА_2 , в яких зазначено, що він купив у ОСОБА_1 за 200 грн. 8 пачок сигарет «Прима», не є беззаперечним доказом вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки вказане не звільняє суд від всебічної, повної та неупередженої перевірки та оцінки його показань окремо та всієї доказової бази у сукупності.
При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення "поза розумним сумнівом". Така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі "Коробов проти України"). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом поза розумним сумнівом, зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Верховний Суд у постанові від 13 березня 2024 року у справі №953/3558/22 вказав, що обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для визнання винуватості доведеною поза розумним сумнівом версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що стосуються події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Таким чином, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене, і обвинувачений є винним у вчиненні цього правопорушення.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту.
Будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, має бути спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 759/30/18.
Єдиним доказом на підтвердження факту здійснення продажу тютюнових виробів ОСОБА_1 є лише письмові пояснення свідка ОСОБА_2 .
Водночас, оцінюючи письмові пояснення ОСОБА_2 , суд враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 27.06.2019 (справа №560/751/17), згідно із яким: «26. Суд зауважує, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. 27. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. 32.. щодо пояснень, то вказані пояснення не є належними доказами правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки вказані особи у судовому засіданні не допитувалися та не попереджалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень, а тому їх покази не можуть бути беззаперечним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення».
Згідно із ч.5 та ч.6 ст.13 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»: «5. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. 6. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права».
Враховуючи наведений висновок Верховного Суду, самі лише письмові пояснення ОСОБА_2 не можуть бути прийняті як належний доказ у справі, оскільки ця особа безпосередньо в судовому засіданні пояснень не надавала, а при відібранні пояснень поліцейським вона не була попереджена про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384,385 КК України.
Відповідно до пункту 39 постанови Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
З огляду на вищезазначені обставини, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.156 КУпАП, поза розумним сумнівом.
Відповідно до положень п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки суду не надано безспірних доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.3 ст.156 КУпАП, суд вважає, що її вина належним чином не доведена, тому справу необхідно закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Як зазначено у ч. 1 ст. 265 КУпАП, вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей реалізують.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне повернути володільцю вилучені (про що вказано у рапорті від 06.08.2024) речові докази.
Оскільки стаття 4 Закону України «Про судовий збір» та стаття 40-1 КУпАП передбачають, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст.156, ст.245, п.1 ч.1 ст.247, 251, 280, ст.ст. 283-285 КУпАП, суд,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.156 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Речові докази по справі, які вилучено у ОСОБА_2 , а саме: 8 пачок сигарет марки «Прима» червоні, що зберігаються в кімнаті речових доказів ВнП №4 Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області - повернути ОСОБА_2 .
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається через Красилівський районний суд Хмельницької області.
Повний текст постанови складено 05.11.2024.
Суддя С. В. Васільєв