пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
28 жовтня 2024 року Справа № 903/480/24
Господарський суд Волинської області у складі судді Дем'як В.М., за участі секретаря судового засідання Назарова Н.В., розглянувши справу
за позовом: Фізичної особи - підприємця Летучого Євгена Костянтиновича, Ковельський район, смт. Люблинець
до відповідача: OZEN Sp. Z o. o., Республіка Польща
про стягнення 22 305, 40 євро
Уповноважені представники сторін не прибули у судове засідання
Встановив: Позивач - Фізична особа - підприємець Летучий Євген Костянтинович звернувся з позовом до OZEN Sp. Z o. o. про стягнення 22 305, 40 євро заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань згідно договору на транспортно-експедиторське обслуговування №15/09/2023 від 15.09.2023 в частині своєчасної оплати наданих послуг.
Ухвалою суду від 21.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.06.2024. Зобов'язано позивача надати суду у строк до 10.06.2024 нотаріально засвідчений переклад на польську мову ухвали про відкриття провадження у справі для направлення відповідачу у порядку, встановленому договором (у двох примірниках). Зобов'язано позивача надати суду документи у підтвердження правового статусу OZEN Sp. Z o. o. на дату розгляду справи у суді (статут, документ, що є доказом правосуб'єктності Sp. Z o. o. (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру, тощо), оформлені з урахуванням статті 13 Закону України "Про міжнародне приватне право"). Зобов'язано позивача надати докази надіслання позовної заяви з додатками відповідачу.
Ухвалою суду від 24.06.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено 04.09.2024. Постановлено направити копію ухвали суду від 21.05.2024 на юридичну адресу відповідача (OZEN SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA адреса ul. BUDOWLANYCH, nr 9, lok. , miejsc. WALCZ, kod 78600, poczta WALCZ, kraj POLSKA).
Ухвалою суду від 04.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.09.2024.
Ухвалою суду від 30.09.2024 відкладено підготовче засідання на 28.10.2024.
Представник позивача через відділ документального забезпечення та контролю суду подав:
- клопотання за вх.№ 01-74/1469/24 від 24.10.2024 у якому просить суд провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 5688 євро закрити на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України, а відтак стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 16 617, 40 євро основного боргу;
- клопотання за вх.№ 01-75/7111/24 від 28.10.2024 у якому просить судове засідання проводити за відсутності позивача та його представника. Крім того, просить суд вирішити питання щодо сплаченого судового збору.
Представники позивача та відповідача у судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків право на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку.
Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника позивача та відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив.
15.09.2023 між ФОП Летучий Євген Костянтинович (Експедитор) та “Ozen Sp.z o. o. » (Замовник) укладено договір на транспортно-експедиторське обслуговування № 15/09/2023.
Відповідно до п. 1.1. договору , за цим договором Експедитор за оплату та за рахунок Замовника надає Замовникові комплекс з організації та забезпечення перевезення імпортних, експортних, транзитних вантажів Замовника (надалі іменованих “Вантажі») і вантажів Замовника від місця зазначеного Замовником, до місця призначення різними видами транспорту за обумовленим маршрутом, включаючи організацію та забезпечення, залежно від маршруту. Міжнародне перевезення вантажів Замовника, транспортне експедирування та організацію якого здійснює Експедитор у межах надання послуг, передбачених цим пунктом Договором, оформлюється міжнародним перевізним документом (коносамент) - у разі морського перевезення, міжнародна автомобільна накладна (CMR) - у разі автомобільного перевезення, авіаційна вантажна накладна (Air Waybill) - у разі повітряного перевезення, залізнична накладна - у разі залізничного перевезення , мультимодальний коносамент (combinedbilloflading) - у разі змішаного перевезення, а також іншими міжнародними перевізними документами, передбаченими актами, а також чинним законодавством України. Такий міжнародний перевізний документ оформлюється фактичним перевізником, залученим Експедитором до міжнародного перевезення вантажів Замовника.
У п. 1. 4. договору , сторони погодили, що замовник своєчасно та у повному обсязі оплачує Експедитору вартість послуг транспортної експедиції (Винагорода Експедитора), виконаних у межах даного договору, а також компенсує та/або надає авансом кошти для здійснення розрахунків з третіми особами, які залучені чи будуть залучені Експедитором для виконання цього Договору.
Згідно п. 4.2 договору, перелік і вартість (Винагорода Експедитора), а також витрати Експедитора, що пов'язані з наданням послуг та підлягають компенсації Замовником та здійснені та/або що мають бути здійсненні на користь третіх осіб, вказуються в рахунках Експедитора окремо. Сума договору є сума всіх виставлених Експедитором рахунків Замовнику.
У п. 4.3 Договору зазначено, що оплата послуг та компенсація витрат Експедитора проводяться Замовником протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту встановлення рахунка-фактури Експедитором (у тому числі, його передача здійснюється за допомогою електронного зв'язку (електронною поштою) в порядку, передбаченому цим Договором) на поточний рахунок останнього.
Відповідно до п. 5.1 Договору, експедитор і замовник несуть один перед одним майнову відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором відповідно до чинного законодавства України та правил і звичаїв, що діють на транспорті.
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до повного взаєморозрахунку між сторонами за послуги до 31.12.2025 р. (п. 8.1 Договору).
Пунктом 9.1 договору визначено, що у всьому, що не передбачено цим договором, сторони керуються чинним законодавством України, правилами, що діють на транспорті, міжнародними угодами та конвенціями щодо перевезення та доставки вантажів, звичайною комерційною і морською практикою.
У пункті 9.3. Договору зазначено, що різні суперечки, претензії, що виникли у зв'язку з цим договором, а також порушення або анулювання його умов, які не можуть бути вирішені Сторонами шляхом переговорів, вирішуються в порядку, визначеному законодавством України.
Даний договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорено, не розірвано та не визнано недійсним, а отже є дійсним, укладеними належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору транспортно-експедиторського обслуговування № 15/09/2023 від 15 вересня 2023 року ФОП Летучий Є. К. уклав договори заявки на вантажно-транспортне перевезення з іншими суб'єктами господарювання, що підтверджується заявками на вантажно-транспортне перевезення (а.с. 84-88).
В подальшому, найняті позивачем перевізники здійснили перевезення товару отриманого від ТОВ “Верба-ВВ» в м. Ковель, Волинська область, Україна до відповідача «Ozen Sp.z o. o.», який знаходиться за адресою: ul. BUDOWLANYCH, nr 9, lok. , miejsc. WALCZ, kod 78600, poczta WALCZ, kraj POLSKA, що підтверджується долученими до позовної заяви рахунками-фактурами (а.с. 11-19, 104-109), CMR (а.с. 94-103), митними деклараціями (а.с. 110-116) та актами надання послуг, що складені за результатами перевезень (поставок).
Сторони підписали наступні акти про надання послуг, відповідно до яких Фізична особа - підприємець Летучий Євген Костянтинович надав OZEN Sp. Z o. o. транспортно експедиційні послуги на загальну суму 24 566, 9 євро (а.с. 62-76, 119-122): акт надання послуг № 2 від 21.09.2023 року ; акт надання послуг № 3 від 22.09.2023 року; я акту надання послуг № 4 від 23.09.2023; акт надання послуг № 5 від 28.09.2023 року; акт надання послуг № 52 від 04.10.2023 року; акт надання послуг № 53 від 09.10.2023 року; акт надання послуг № 54 від 10.10.2023; акт надання послуг № 55 від 10.10.2023; акт надання послуг № 56 від 14.10.2023 року; акт надання послуг № 57 від 18.10.2023 року; акт надання послуг № 58 від 18.10.2023 року; акт надання послуг № 59 від 23.10.2023 року; акт надання послуг № 60 від 23.10.2023 року; акт надання послуг № 61 від 26.10.2023 року; акт надання послуг № 10 від 04.01.2024 року; акт надання послуг № 11 від 05.01.2024 року; акт надання послуг № 12 від 05.01.2024 року; акт надання послуг № 13 від 11.01.2024 року; акт надання послуг № 14 від 15.01.2024 року.
При цьому, позивач зазначає, що відповідачем лише частково виконані зобов'язання щодо оплати наданих послуг шляхом перерахування коштів на рахунок позивача на суму 2 261,50 євро., що підтверджується переказами SWIFT на рахунок позивача (а.с. 24-34).
Відповідач OZEN Sp. Z o. o. взяті на себе згідно договору на транспортно-експедиторське обслуговування № 15/09/2023 від 15.09.2023 зобов'язання в частині проведення з позивачем розрахунків по оплаті наданих послуг (у порядку, строки та розмірах, визначених угодою) не виконав, їх вартість не оплатив у зв'язку з чим заборгував 22 305, 40 євро.
Непроведення відповідачем належних розрахунків з позивачем виступило підставою для його звернення до господарського суду з позовом про примусове стягнення суми заборгованості.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив із такого.
Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ст.144 Господарського кодексу України (далі - ГК України), майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
В силу вимог ч. 1 ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування; клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Відповідно до частин першої і третьої статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.
Частинами шостою, восьмою - тринадцятою статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» передбачено, що у разі залучення експедитором до виконання його зобов'язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.
Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.
У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.
Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.
Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.
Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
На виконання умов договору транспортно-експедиторського обслуговування № 15/09/2023 від 15 вересня 2023 року ФОП Летучий Є. К. уклав договори заявки на вантажно-транспортне перевезення з іншими суб'єктами господарювання, що підтверджується заявками на вантажно-транспортне перевезення (а.с. 84-88).
Найняті позивачем перевізники здійснили перевезення товару отриманого від ТОВ “Верба-ВВ» в м. Ковель, Волинська область, Україна до “Ozen Sp.z o. o.», який знаходиться за адресою: ul. BUDOWLANYCH, nr 9, lok. , miejsc. WALCZ, kod 78600, poczta WALCZ, kraj POLSKA, що підтверджується долученими до позовної заяви рахунками-фактурами (а.с. 11-19, 104-109), CMR (а.с. 94-103), митними деклараціями (а.с. 110-116) та актами надання послуг, що складені за результатами перевезень (поставок).
Відповідно до абзацу 1 ст. 11 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитор зобов'язаний надавати транспортно експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку.
Згідно із абзацом 2 ст. 12 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.
Відповідно до п. 5.1 Договору, експедитор і замовник несуть один перед одним майнову відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором відповідно до чинного законодавства України та правил і звичаїв, що діють на транспорті.
Згідно ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.193 ГК України, статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У п. 1. 4. договору, сторони погодили, що замовник своєчасно та у повному обсязі оплачує Експедитору вартість послуг транспортної експедиції (Винагорода Експедитора), виконаних у межах даного договору, а також компенсує та/або надає авансом кошти для здійснення розрахунків з третіми особами, які залучені чи будуть залучені Експедитором для виконання цього Договору.
На виконання умов договору позивач надав послуги з перевезення вантажу, а відповідач прийняв їх на загальну суму 24 566, 9 євро, що підтверджується актами надання послуг, які підписані уповноваженими представниками сторін (акт надання послуг № 2 від 21.09.2023 року ; акт надання послуг № 3 від 22.09.2023 року; акту надання послуг № 4 від 23.09.2023; акт надання послуг № 5 від 28.09.2023 року; акт надання послуг № 52 від 04.10.2023 року; акт надання послуг № 53 від 09.10.2023 року; акт надання послуг № 54 від 10.10.2023; акт надання послуг № 55 від 10.10.2023; акт надання послуг № 56 від 14.10.2023 року; акт надання послуг № 57 від 18.10.2023 року; акт надання послуг № 58 від 18.10.2023 року; акт надання послуг № 59 від 23.10.2023 року; акт надання послуг № 60 від 23.10.2023 року; акт надання послуг № 61 від 26.10.2023 року; акт надання послуг № 10 від 04.01.2024 року; акт надання послуг № 11 від 05.01.2024 року; акт надання послуг № 12 від 05.01.2024 року; акт надання послуг № 13 від 11.01.2024 року; акт надання послуг № 14 від 15.01.2024 року).
Відповідачем лише частково виконані зобов'язання щодо оплати наданих послуг шляхом перерахування коштів на рахунок позивача на суму 2 261,50 євро., що підтверджується переказами SWIFT на рахунок позивача (а.с. 24-34).
Відтак, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 22 305, 40 євро основної заборгованості по оплаті послуг та на виконання умов укладеного між сторонами договору транспортно-експедиторського обслуговування № 15/09/2023 від 15 вересня 2023 року (на момент пред'явлення позову до суду та на час відкриття судом провадження у справі) були обґрунтованими та підставними.
Між тим, від представника позивача через відділ документального забезпечення та контролю суду надійшло клопотання за вх.№ 01-74/1469/24 від 24.10.2024 у якому просить суд провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 5688 євро закрити на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України.
Так, суд встановив, що відповідач після звернення позивача з позовом до суду та після відкриття судом провадження у справі сплатив частково суму основного боргу в розмірі 5688 євро, що підтверджується випискою сформованою 23.10.2024 АБ «УКРГАЗБАНК» по особовому рахунку ФОП Летучий Євген Костянтинович та актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2024 по 23.10.2024.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Зважаючи на те, що відповідач після звернення позивача до суду з даним позовом та після відкриття судом провадження у даній справі сплатив частково суму основного боргу у розмірі 5688 євро, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній частині позовних вимог на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.
Відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Згідно ч. ч. 4, 5 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Отже, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", внаслідок закриття провадження у справі №903/480/24 в частині стягнення 5688 євро заборгованості у зв'язку з відсутністю предмету спору, суд вважає за необхідне повернути позивачу з Державного бюджету України судовий збір в загальному розмірі 3116, 24 грн., сплачений згідно платіжної інструкції №40 від 15.05.2024 на суму 11 464, 09 грн.
За наведених обставин, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань та враховуючи закриття провадження у справі в частині 5688 євро основного боргу, заборгованість підлягає до стягнення з відповідача у розмірі 16 617, 40 євро.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наведених вище підстав.
Враховуючи, прийняття судом рішення про задоволення позовних вимог, а також те, що спір до суду було доведено з вини відповідача, 8347, 84 грн. сплаченого судового збору у відповідності до ст.129 ГПК України, слід покласти на відповідача.
Керуючись ч.1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», ст. ст. 13, 14, 73, 74, 75, 76-80, 123, 129, 145, 231, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
вирішив:
1. Провадження у справі №903/480/24 за позовом Фізичної особи - підприємця Летучого Євгена Костянтиновича до OZEN Sp. Z o. o. про стягнення 22 305, 40 євро в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 5688 євро закрити у зв'язку з відсутністю предмету спору.
2. Позов задоволити.
3. Стягнути з OZEN Sp. Z o. o. (ul. BUDOWLANYCH, nr 9, lok. , miejsc. WALCZ, kod 78600, poczta WALCZ, kraj POLSKA, KRS 015474019) на користь Фізичної особи-підприємця Летучого Євгена Костянтиновича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) 16 617,40 євро заборгованості.
4. Стягнути з OZEN Sp. Z o. o. (ul. BUDOWLANYCH, nr 9, lok. , miejsc. WALCZ, kod 78600, poczta WALCZ, kraj POLSKA, KRS 015474019) на користь Фізичної особи-підприємця Летучого Євгена Костянтиновича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) 8347, 85 грн. сплаченого судового збору.
5. Повернути Фізичній особі-підприємцю Летучому Євгену Костянтиновичу ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3116, 24 грн., сплаченого на підставі платіжної інструкції № 40 від 15.05.2024 на суму 11 464, 09 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 06.11.2024
Суддя В. М. Дем'як