"31" жовтня 2024 р. Справа № 597/1468/24
Заліщицький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Тренич А.Г.
за участю секретаря судового засідання Гороховського В.І.
позивачки ОСОБА_1
представника позивачки ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Заліщики справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому просить:
- скасувати постанову № 138 від 11.09.2024 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.156 КУпАП і справу про адміністративне правопорушення закрити.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, яку розглянуто адміністративною комісією відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти позовних вимог з огляду на їх безпідставність.
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні просили задоволити позов та скасувати постанову № 138 від 11.09.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП.
Відповідач не делегував свого представника в судове засідання. Подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Суд, розглянувши справу, заслухавши пояснення позивачки та її представника, вивчивши матеріали справи, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що 22 серпня 2024 року ДОП ВП №4 (м.Заліщики) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Чечетов В.П. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 161955 відносно ОСОБА_1 .
Із змісту протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що 22.08.2024 о 16 годині 43 хвилини ОСОБА_1 , будучи тимчасово продавцем в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою: АДРЕСА_1 здійснила продаж пляшки слабоалкогольного напою пива марки «Львівське 1715» об'ємом 2,25 літра, маючи 4,7 об., вартістю 85 грн, неповнолітньому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю с.Дзвиняч Чортківського району Тернопільської області.
11 вересня 2024 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Заліщицької міської ради, на підставі матеріалів справи за вказаним вище протоколом про адміністративне правопорушення, винесено постанову №138, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 400 (чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800,00 грн.
Зі змісту постанови убачається, що адміністративна комісія дійшла висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 156 КУпАПна підставі вищезазначеного протоколу, письмових пояснень неповнолітнього ОСОБА_4 від 22.08.2024 року, записів на DVD-диску, зроблених поліцеським, фототаблиць та електронного рапорту про надходження повідомлення зі служби 102 про скоєння адміністративного правопорушення в магазині «Продукти» та інших документів, які були належним чином досліджені.
Вважаючи вказану постанову необґрунтованою, безпідставною, такою, що підлягає скасуванню, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, суд враховує таке.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 2 ст.156 КУпАП передбачено, що порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена, або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 2 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особам, які не досягли 18 років.
Статтею 218 КУпАП встановлено, що адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 2 статті 156 КУпАП.
Відповідно до статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Статтею 256 КУпАП закріплено вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення та встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Суд зауважує, що опис обставин, установлених під час розгляду справи, повинен містити вказівку на дату, час, місце вчинення адміністративного правопорушення, його суть. У контексті частини 2 статті 156 КУпАП опис обставин, крім згаданого вище, має містити кількісні й вартісні характеристики проданого напою чи виробу.
При цьому, суд зауважує, що фіксація правопорушення у відповідному протоколі про адміністративне правопорушення є наслідком відповідних дій уповноважених осіб з перевірки наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення та наявності підстав для притягнення такої особи до адміністративної відповідальності. Ці дії посадових осіб можуть вчинятися лише після виявлення правопорушення, тобто встановлення певного факту та загальних ознак вчиненого діяння.
Незважаючи на те, що такий протокол не є рішенням суб'єкта владних повноважень, однак складання протоколу - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Отже, щодо зафіксованого протоколом від 22 серпня 2024 року правопорушення, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Протокол складено на особу, яка не є суб'єктом адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП.
Як вбачається з долученої до матеріалів справи копії протоколу серій ВАД №161955 від 22 серпня 2024 року, вказані законодавчі вимоги щодо змісту такого не дотримано:
протокол складено на особу яка не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, та як ОСОБА_1 не є продавцем магазину;
не зафіксовано факт продажу належними та допустимими доказами, оскільки відсутній відеозапис, фіскальний чек чи інші докази цього факту;
відсутнє посилання на порушення ОСОБА_1 нормативно-правових актів, які регулюють правила торгівлі пивом, що є порушенням ст.256 КУпАП, оскільки норма ч.2 ст.256 КУпАП є бланкетною і не встановлює правил, а лише визначає відповідальність;
алкогольний напій і виручка від його реалізації поліцейським не вилучена у встановленому законом порядку, що унеможливлює прийняття рішення по справі з урахуванням долі речових доказів;
відеозапис не може бути прийнятий як доказ у справі, оскільки не підтверджує обставин продажу, не є безперервним та фіксує час зі спливом 5 годин з моменту події яка інкримінується як правопорушення ОСОБА_1
не вказано, яким конкретним нормативно-правовим актом (із посиланням на пункт, частину або статтю) передбачена заборона продажу алкогольних напоїв неповнолітнім.
Окрім того, жодними належними доказами не підтверджується факт продажу саме позивачем алкогольного напою ОСОБА_4 . Доказів вилучення такого напою матеріали справи не містять. Експертні дослідження з цього приводу до матеріалів справине надано.
Об'єктом адміністративного проступку, передбаченого статтею 156 КУпАП є суспільні відносини у сфері торгівлі пивом, алкогольними та слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а також суспільні відносини у сфері захисту прав споживачів та охорони здоров'я населення (Господарський кодекс України, Закони України «Про захист прав споживачів», «Про державне, регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», «;Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення», Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833 та ін.).
Згідно з статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
В силу закріпленого статті 7 КУпАП принципу законності ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 268 КУпАП законодавцем визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному (необґрунтованому) притягненню такої особи до відповідальності.
Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи із змісту пункту 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
При цьому, саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Лише фіксація саме вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а не притягнення його до адміністративної відповідальності, підтверджує правомірність накладення відповідачем адміністративного стягнення та буде вважатися належним доказом по справі.
Інших належних та допустимих доказів в підтвердження факту вчинення позивачем правопорушення, зокрема, фотофіксації, відеофіксації саме продажу, чеку на реалізований товар, відповідачем не подано.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
Оскільки визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі, а тому суд під час розгляду справи повинен створювати необхідні умови для всебічного, повного й об'єктивного дослідження справи, однак не зобов'язаний підміняти собою учасників процесу, шукаючи докази виключно за власною ініціативою. Адміністративний суд має активно підтримувати перебіг провадження, досліджувати фактичні обставини справи в найбільш повному обсязі.
На обов'язок та важливість доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2019 року (справа №537/4012/16-а), від 08 листопада 2018 року (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15 листопада 2018 року (справа № 524/7184/16-а).
Враховуючи конституційний принцип правової держави, усі сумніви щодо доведеності вини особи слід тлумачити на її користь.
Європейський суд з прав людини зазначає, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом. При оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом».
Відповідачем належних та допустимих доказів в підтвердження факту вчинення позивачем правопорушення, не подано.
За таких обставин, на підставі системного аналізу законодавчих положень, враховуючи, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі, суд приходить до переконання, що відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною 2 статті 156 КУпАП, не доведено дотримання при розгляді справи про адміністративне правопорушення вимог статей 245 та 280 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом, що призвело до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статті 268 КУпАП.
З огляду на викладене, суд приходить до переконання про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення №138 від 11.09.2024 і закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат по справі, суд вважає, що їх слід покласти на сторони в понесених ними розмірах, оскільки позивач не заявляє вимогу про стягнення судових витрат з відповідача.
Керуючись ст.2 , 5, 9, 72-77, 122, 139, 159, 242, 244-246, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
Позов задовольнити.
Скасувати постанову № 138 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Заліщицької міської ради від 11 вересня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.156 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 400 (чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6 800 гривень та закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
Судові витрати по справі покласти на сторони в понесених ними розмірах.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного судупротягом десяти днів з дня його проголошення. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зереєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: Заліщицька міська рада Чортківського району Тернопільської області, місцезнаходження: Тернопільська обл., м. Заліщики, вул. С.Бандери 15Б, код ЄДРПОУ 04058396.
Повне судове рішення складено 31 жовтня 2024 року.
Суддя Анна ТРЕНИЧ