Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/2141/24
Провадження № 2/945/1097/24
про залишення позовної заяви без руху
06 листопада 2024 року м. Миколаїв
Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі
головуючої судді Павленко І.В.,
за участю секретаря судового засідання Сербиної К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань в м. Миколаїв цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
06 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 13.09.2017 у справі № 480/152/17 позов ОСОБА_3 (після зміни прізвища ОСОБА_4 ) до нього про стягнення аліментів задоволено. Стягнуто з нього на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01 лютого 2017 року до досягнення дитиною повноліття. Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 11.04.2018 у справі № 480/30/18 шлюб між позивачем та відповідачкою розірвано. 03.08.2018 ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 у нього в іншому шлюбі народилася дитина - ОСОБА_8 . Оскільки позивач має обов'язок щодо утримання своєї другої дитини, його матеріальне становище погіршилось та розмір стягнутих з нього аліментів становить значний фінансовий тягар для нього та його сім'ї та може в майбутньому призвести до накопичення заборгованості зі сплати аліментів, що стало підставою для звернення до суду відповідно до положень статті 192 СК України. З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просить суд змінити розмір аліментів, що стягуються з нього відповідачці на утримання дитини - ОСОБА_6 , з 1/3 частки його заробітку (доходу), щомісячно, до 1/6 частки заробітку (доходу), але не менше встановленого законодавством мінімуму для дитини відповідного віку.
У позовній заяві ОСОБА_1 вказав, що судових витрат по даній справі не поніс, оскільки відповідно до пункту 13 частини першої ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 09.09.2024 відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання, призначене на 06.11.2024 сторони не з'явились, хоча були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Під час розгляду справи судом було встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви позивачем додано посвідчення серії НОМЕР_1 , відповідно до якого ОСОБА_1 має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Судовий збір - це грошова сума, що сплачується особою, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначається законом і залежить від об'єктивних ознак позову (заяви), з яких правовідносин він виник і який предмет позову. Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх позивачів, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом №3674-VI.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.
Згідно з відкритими та загальнодоступними даними Офіційного вебпорталу парламенту України, у березні 2020 року у Верховній Раді України зареєстрований проєкт Закону про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).
До проєкту цього Закону було надано пояснювальну записку та висновки комітетів Верховної Ради України з яких вбачається, що метою цього законопроєкту було усунення суперечності, що буде сприяти приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність до вимог принципів верховенства права та правової визначеності. А саме запропоновано внести зміни до Закону України «Про судовий збір» в частині викладення пункту 13 частини першої статті 5 зазначеного Закону в такій редакції: «учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у всіх справах незалежно від характеру порушених прав».
Проте Верховна Рада України не прийняла Закон про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).
Тобто законодавець чітко визначив свою позицію щодо спірного питання.
Вказана правова позиція була висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19. Крім того у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 567/79/23 Велика Палата Верховного Суду не встановила об'єктивних причин відступу від цього правового висновку.
Частиною 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи викладене, позивач ОСОБА_1 має сплатити судовий збір з наданням суду оригіналу документу про його сплату.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин, оскільки позовну заяву подано без додержання вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а саме не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, позовну заяву належить залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. 177, 185, 187 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - залишити без руху, надавши позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків, який рахується з дня вручення позивачу копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Павленко