Справа №478/1381/24 пров. №2/478/371/2024
06 листопада 2024 року Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Сябренко І.П. розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, яка подана для спільного розгляду з первісним позовом по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
08 жовтня 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу де вказала, що між нею та відповідачем з вересня 2024 року не підтримуються шлюбні та сімейні стосунки, вважає подальше спільне проживання з ОСОБА_1 є неможливим, просила ухвалити рішення про розірвання шлюбу.
Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 21 жовтня 2024 року прийнято до розгляду дану позовну заяву, відкрито провадження у зазначеній справі та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 10 год. 12 листопада 2024 року в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.
04 листопада 2024 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов зустрічний позов до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, в якому просив: прийняти зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом; у порядку поділу майна подружжя визнати за ним права власності на частини грошових коштів, розміщених на депозитному рахунку АТ КБ «ПриватБанк», а саме на депозитному рахунку № НОМЕР_1 відкритого на ім'я ОСОБА_2 , в розмірі 15000 грн; у порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_2 права власності на частину грошових коштів, розміщених на депозитному рахунку АТ КБ «ПриватБанк», а саме на депозитному рахунку № НОМЕР_1 відкритого на ім'я ОСОБА_2 , в розмірі 5000 грн, та стягнути з ОСОБА_2 на його користь судові витрати.
Вивчивши матеріали первісного позову та зустрічного позову, приходжу такого висновку.
Зустрічний позов - це позов, який подається відповідачем до позивача у тому самому судовому процесі задля захисту проти первісних позовних вимог.
Метою пред'явлення зустрічного позову є спільний розгляд позовів у інтересах процесуальної економії, а в ряді випадків - уникнення постановлення суперечливих судових рішень.
Спеціальні вимоги щодо змісту зустрічного позову та умов його прийняття до спільного розгляду з первісним позовом визначені ч.2 ст.193 ЦПК України. Так, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року в справі №916/3245/17 та від 12 червня 2019 року в справі №916/542/18.
Виправданим є сумісний розгляд первісного і зустрічного позову, якщо задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Кожна із зазначених вище умов для прийняття зустрічного позову носить самостійний характер, і при наявності будь-якої з них зустрічний позов приймається судом для спільного розгляду з первісним позовом.
Разом із тим, недоцільно розглядати первісний і зустрічний позови, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування, призведе до необхідності залучення нових учасників процесу.
Відповідно до п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» об'єднання в одне провадження з первісним позовом вимог, коли відсутня спільність предмета позову не допускається.
Предмет позову в розумінні цивільного процесуального закону - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предметом позову є позовні вимоги.
Предмет доказування - це коло обставин, які належить установити по конкретній справі і які необхідні для правильного вирішення справи по суті, тобто ухвалення законного і обґрунтованого рішення.
Предметом доказування за первісним позовом ОСОБА_2 про розірвання шлюбу є наступні факти: реєстрації шлюбу, наявність або відсутність взаємної згоди подружжя на розірвання шлюбу, відсутність (наявність) спільних неповнолітніх дітей, фактичні взаємини подружжя, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу.
У той же час, предметом доказування за зустрічним позовом ОСОБА_1 про поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, є склад і вартість майна, набутого подружжям у період шлюбу, а також підстави його набуття, наявність шлюбного договору або іншої угоди про розподіл майна подружжя та інші обставини, що мають значення для визначення правового режиму майна подружжя, їх часток в цьому майні і вирішення питання про передачу певного майна тому або іншому подружжю.
Із вищевикладеного слідує, що хоча вимоги про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя виникають із шлюбно-сімейних правовідносин, але при цьому вимоги за первісним та зустрічним позовами мають різні предмети доказування, а тому їх спільний розгляд є недоцільним та може призвести до невиправданого затягування розгляду справи про розірвання шлюбу. На користь такого аргументу свідчить і та обставина, що чинним законодавством не заборонений поділ спільного майна подружжя, коли шлюб не розірваний. Отже, вирішення вимоги про розірвання шлюбу не залежить від вирішення вимоги про поділ спільного майна подружжя.
Із огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для прийняття зустрічного позову про поділ майна подружжя до спільного розгляду з первісним позовом про розірвання шлюбу.
Разом з тим, суд роз'ясняє, що відмова у прийнятті зустрічної позовної заяви про поділ майна подружжя не позбавляє ОСОБА_1 права пред'явити позов із такими вимогами у загальному порядку до суду, якому вказаний позов підсудний.
Керуючись ст.ст.193-194, 258-261 ЦПК України, суддя
У прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, який поданий для спільного розгляду з первісним позовом по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, - відмовити та повернути заявнику.
Роз'яснити ОСОБА_1 його право звернутися з вказаним позовом на загальних підставах.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Дата складення ухвали - 06.11.2024 року.
Суддя І.П. Сябренко