Справа№487/8733/24
Провадження №1-кс/487/5613/24
Іменем України
09.10.2024 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисників - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві клопотання старшого слідчого-криміналіста Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 42024152410000137 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селище Боровське Кустанайської області Казахстан, громадянина України, не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- підозрюваного у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 402, ч.5 ст.407 КК України, -
Старший слідчий-криміналіст Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
У клопотанні зазначено наступне.
Групою слідчих Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024152410000137, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.10.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 402, ч. 5 ст. 407 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.02.2022 № 17 сержанта резерву ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , призначено на посаду командира 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , шпк «молодший сержант», ВОС - 100182А; визначено таким, що справи та посаду прийняв, приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.06.2023 № 153 сержанта ОСОБА_4 призначено на посаду головного сержанта 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , шпк «старший сержант», ВОС - 100975А; визначено таким, що справи та посаду прийняв, приступив до виконання службових обов'язків за посадою; із одночасним присвоєнням військового звання «старший сержант».
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 13.06.2023 № 58-РС сержанту ОСОБА_4 присвоєно військове звання «старший сержант».
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.05.2024 № 144 старшого сержанта ОСОБА_4 призначено на посаду командира 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , шпк «старший лейтенант», ВОС - 0210003; визначено таким, що справи та посаду прийняв, приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 08.09.2024 № 119-РС старшому сержанту ОСОБА_4 присвоєно військове звання «головний сержант».
Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації вважається день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо).
Відтак, з 26.02.2022, тобто з моменту зарахування ОСОБА_4 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Військова частина НОМЕР_1 станом на вересень 2024 року, на підставі Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, залучена до здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» надається визначення терміну воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
З моменту видання Президентом України Указу «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 на території України почав діяти воєнний стан, який триває дотепер.
Згідно п. п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Згідно ст. 31 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.
У відповідності до ч. 2 ст. 111 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, командир роти (корабля 4 рангу) підпорядковується командирові батальйону (дивізіону кораблів) і є прямим начальником усього особового складу роти (корабля).
Згідно статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, а також додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство, виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негативних наслідків.
Згідно ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці зобов'язані свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок та беззастережно виконувати накази командирів (начальників) виявляти повагу командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 19.08.2024 № 225 капітана ОСОБА_8 призначено на посаду командира 2ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 .
Отже, для головного сержанта ОСОБА_4 , як для командира 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , станом на 28.09.2024 начальником був капітан ОСОБА_8 , накази якої головний сержант ОСОБА_4 , як підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до капітана
ОСОБА_8 з повагою, як того вимагає ст. 30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.
Про порядок проходження військової служби в умовах воєнного стану головному сержанту ОСОБА_4 достеменно було відомо і до часу вчинення непокори останній дотримувався встановленого порядку несення служби та виконував покладені на нього завдання.
Проходячи військову службу, головний сержант ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. ст. 9, 11, 16, 119, 120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, поводитися з честю і гідністю, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим та виявляти повагу до командирів (начальників), беззастережно, неухильно точно та у встановлений строк виконувати їх накази, знати та виконувати свої обов'язки, додержуватися вимог військових статутів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Відповідно до вимог ст. ст. 28, 30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих, наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення та віддавати накази, забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України. Командир (начальник) має право віддавати підлеглому накази, а підлеглий зобов'язаний їх виконати сумлінно, точно та у встановлений строк.
Згідно ст. 35 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості. Наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку.
Відповідно до ст. 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовець після отримання наказу відповідає: "Слухаюсь" і далі виконує його. Для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, командир (начальник) може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутися до командира (начальника) з проханням уточнити наказ. Військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін. Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов'язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов'язаний доповісти вищезазначеним особам негайно.
Відповідно до ч. 2 ст. 42 КК України, наказ або розпорядження є законними, якщо вони віддані відповідною особою в належному порядку та в межах її повноважень і за змістом не суперечать чинному законодавству та не пов'язані з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина.
Разом з тим, головний сержант ОСОБА_4 у порушення наведених вимог законодавства підозрюється у порушенні встановленого порядку несення військової служби, за наступних обставин.
Так, 28.09.2024 командиром 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_8 , на виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 № НОМЕР_3 дск від 25.09.2024, головному сержанту ОСОБА_4 віддано усний наказ у визначенні: «Заняти кругову оборону населеного пункту Богоявленка. Зайняти позицію відділення « ОСОБА_9 » і здійснювати кругову оборону населеного пункту Богоявленка».
Наказ начальника за посадою командира 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_8 у момент його видання був доведений ОСОБА_4 особисто, у присутності особового складу 2ої стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , усно, вголос.
Наказ виданий у встановленому Законом порядку, зміст наказу не суперечив чинному законодавству та не був пов'язаний з порушенням конституційних прав та свобод головного сержанта ОСОБА_4 , не носив в собі подвійного тлумачення та явно злочинного змісту, у зв'язку з чим підлягав беззастережному та неухильному виконанню з боку останнього.
Проте, головний сержант ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та проходячи військову службу на посаді командира 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи у АДРЕСА_2 , 28.09.2024 близько 10 години 00 хвилин (точний час в ході досудового розслідування не встановлений), всупереч вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 28, 30, 35, 37, 119, 120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, порушуючи військову дисципліну, прийнявши наказ начальника - командира 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_8 , що надано у визначенні: «Заняти кругову оборону населеного пункту ОСОБА_10 . Зайняти позицію відділення « ОСОБА_9 » і здійснювати кругову оборону населеного пункту ОСОБА_10 », до виконання, усвідомлюючи суспільно небезпечність своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, з метою уникнення переміщення в район ведення бойових дій на території Донецької області, в умовах воєнного стану, відкрито не відмовляючись виконати вказаний наказ, близько 11.00 год. 28.09.2024 самовільно залишив місце служби, чим вчинив інше умисне невиконання наказу начальника.
Він же, головний сержант ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та проходячи військову службу на посаді командира 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи у АДРЕСА_2 , 28.09.2024 близько 11 години 00 хвилин (точний час в ході досудового розслідування не встановлений), в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 119, 120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1 - 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від обов'язків військової служби, в умовах воєнного стану, самовільно залишив місце служби за місцем розташування підрозділів військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , та незаконно перебував поза його межами, проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, приховуючи свою належність до Збройних Сил України, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам, як про військовослужбовця, що самовільно залишив місце служби, з 28.09.2024 по 08.10.2024.
Клопотання обґрунтоване тяжкістю кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.
Підозрюваний та його захисники у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Дані обставини стороною обвинувачення доведені.
Як видно з матеріалів клопотання, Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024152410000137 від 04.10.2024 р.
09.10.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 402, ч. 5 ст. 407 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується доказами, доданими до клопотання, зокрема, актом службового розслідування, протоколами допиту свідка.
Вивченням відомостей про особу ОСОБА_4 встановлено, що він є військовослужбовцем, не судимий.
Враховуючи обставини кримінального провадження, обґрунтованість підозри, відомості про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3 ст.177 КПК України у вигляді можливості підозрюваним: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків.
З урахуванням викладеного, вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкості покарання, що може бути призначено ОСОБА_4 , слідчий суддя приходить до висновку, що зазначеним ризикам неможливо запобігти шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Крім того, відповідно до ч.8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стану підозрюваного, інші дані про його особу та ризики, передбачені статтею 177 КПК України.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193-197, 309, 392-395, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , підозрюваного у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 402, ч.5 ст.407 КК України, запобіжний захід - тримання під вартою до 06.12.2024 року включно.
Визначити розмір застави, після внесення якої підозрюваний повинен бути звільнений з-під варти, у сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти, внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Покласти на ОСОБА_4 у разі звільнення під заставу такі зобов'язання:
-прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, суду;
-не відлучатися з місця проходження військової служби без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (у випадку їх наявності).
Попередити ОСОБА_4 про наслідки невиконання обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, роз'яснивши, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - з дня отримання її копії. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1