Справа № 522/15534/24
Номер провадження № 1-кп/522/3215/24
06 листопада 2024 року місто Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12024163510000537 від 16.07.2024 та обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12024163520000386 від 24.07.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області, Україна, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 28.10.2008 Приморським РС м. Одеси за ч. 2 ст. 185, ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України позбавлення волі на 4 роки, застосування ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки;
- 09.07.2009 Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185 КК України позбавлення волі на 3 роки, на підставі ст. 71 КК України приєднано 1 рік 1 місяць позбавлення волі за вироком Приморського РС м. Одеси від 28.10.2008;
- 25.02.2015 Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185 КК України позбавлення волі на 2 роки, застосування ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки;
- 16.10.2015 Суворовським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 185 КК України позбавлення волі на 2 роки, на підставі ст. 71 КК України приєднано невідбутий строк покарання за вироком від 25.02.2015;
- 23.09.2019 Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185 КК України позбавлення волі на 2 роки, застосування ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки;
- 24.12.2020 Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ст. 69 КК України позбавлення волі на 3 роки, на підставі ст.71 КК України частково приєднано 1 місяць за вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.09.2019;
- 13.04.2023 Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 4 ст. 185 КК України позбавлення волі на 5 років, застосування ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік.
- 10.07.2024 Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 296 КК України, призначено покарання у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, ч. 1 ст. 357 КК України,
безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про таке:
І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним
1. Так, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX на території України було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався на усій території України по теперішній час, зокрема останній раз Указом Президента України від 23.07.2024, затвердженим Законом України № 3891-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.
Так, 16.07.2024 року, у період часу приблизно з 15 год. 15 хв. по 15 год. 30 хв., ОСОБА_5 знаходячись у магазині «Колейдоскоп» розташованому у АДРЕСА_2 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на посаді солдата резерву 47 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , керуючись раптово виниклим, прямим умислом та корисливим мотивом, з метою крадіжки чужого майна, діючи повторно, таємно, розуміючи, що діє в умовах воєнного стану, таємно викрав належний ОСОБА_6 тканинний гаманець бордового кольору із грошима в сумі 35000 гривень, що знаходився на полці під стійкою продавця вказаного магазину.
Разом з викраденим майном ОСОБА_5 з місця події зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 35000 гривень (викрадений гаманець не представляв матеріальної цінності для продавця).
Крім того, 22.07.2024 року приблизно о 14 год. 15 хв., ОСОБА_5 , знаходячись біля продуктового торгівельного павільйону по АДРЕСА_3 , продавцем якого являється ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на посаді солдата резерву 47 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , керуючись раптово виниклим, прямим умислом та корисливим мотивом, з метою крадіжки чужого майна, діючи повторно, розуміючи, що діє в умовах воєнного стану, таємно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав, взявши зі столу за прилавком вказаного торгівельного павільйону, належну ОСОБА_7 сумку чорного кольору із шкірозамінника, яка не представляє матеріальної цінності для потерпілого, та у якій знаходилося належне останній майно: гроші в сумі 5000 гривень та золоті дитячі сережки, вагою 0,8 грам, золото 585 проби, вартістю 1474,25 гривень.
Разом з викраденим майном ОСОБА_5 з місця події зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 6474,25 гривень.
Крім того, 21.07.2024, в період часу приблизно з 13 год. 30 хв. по 13 год. 40 хв., ОСОБА_5 знаходячись у приміщенні магазину «Коло», по АДРЕСА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на посаді солдата резерву 47 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , керуючись заздалегідь виниклим, прямим умислом та корисливим мотивом, з метою крадіжки чужого майна, діючи повторно, розуміючи, що діє в умовах воєнного стану, таємно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, через незачинені на замок двері проник до підсобного приміщення (робочого кабінету продавця), звідки таємно викрав належний ОСОБА_8 гаманець тканинний чорного кольору, який не представляє матеріальної цінності для потерпілого, з грошима у сумі 3 500 гривень та поклав його до кишені своїх шортів.
Разом з викраденим майном ОСОБА_5 з місця події зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 3500 гривень (викрадений гаманець для потерпілого матеріальної цінності не представляє).
Також, 24.07.2024 року, о 14 год. 50 хв., ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на посаді солдата резерву 47 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , знаходячись у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » розташованому на території «Нового ринку» за адресою: АДРЕСА_5 ,керуючись раптово виниклим, прямим умислом та корисливим мотивом, діючи повторно, в умовах воєнного стану, з метою крадіжки чужого майна, будучи впевнившись, що його дії залишаються непомітними для оточуючих, підійшов до робочого столу продавця, звідки із сумки, яка знаходилася на стільниці вказаного столу, таємно викрав шкіряний гаманець, вартістю 1000 гривень, що належав ОСОБА_9 , разом з належними останній речами, які у ньому знаходились, а саме: паспорт громадянки України, виданий на ім'я ОСОБА_9 ; посвідчення водія, видане на ім'я ОСОБА_9 , грошові кошти у сумі 300 гривень, іменна карта банку «Південний» Nataliia Prin з номером № НОМЕР_2 та картка для виплат АТ КБ «ПриватБанк» з номером № НОМЕР_3 , які належали ОСОБА_9 .
Разом з викраденим майном ОСОБА_5 з місця події зник, отримавши можливість розпоряджатись ним на власний розсуд.
Далі, ОСОБА_5 направився в продовольчий магазин «Обжора» за адресою: м. Одеса, вул. Князівська, буд. № 40, де того ж дня, 24.07.2024 о 15 годині 14 хвилині, використовуючи банківську картку «Південний» Nataliia Prin з номером № НОМЕР_2 за допомогою терміналу, отримав доступ до рахунку НОМЕР_4 , належного ОСОБА_9 , та заволодів її грошовими коштами у сумі 20 000 гривень.
Після чого ОСОБА_5 покинув місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_9 матеріальний збиток на загальну суму 21 300 гривень.
Окрім того, 24.07.2024 року, о 14 год. 50 хв., ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на посаді солдата резерву 47 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , знаходячись у магазині «ЗООМАГАЗИН» розташованому на території «Нового ринку» за адресою: АДРЕСА_5 ,керуючись раптово виниклим, прямим умислом та корисливим мотивом, діючи повторно, в умовах воєнного стану, з метою крадіжки чужого майна, будучи впевнившись, що його дії залишаються непомітними для оточуючих, підійшов до робочого столу продавця, звідки із сумки, яка знаходилася на стільниці вказаного столу, таємно викрав шкіряний гаманець, що належав ОСОБА_9 , у якому серед належного останній цінного майна, знаходились документи, про які на момент викрадення ОСОБА_5 не знав та таким чином не мав наміру їх викрадати, а саме: паспорт громадянки України, виданий на ім'я ОСОБА_9 ; посвідчення водія, видане на ім'я ОСОБА_9 , іменна карта банку «Південний» на ім'я ОСОБА_10 з номером № НОМЕР_2 : картка для виплат АТ КБ «ПриватБанк» з номером № НОМЕР_3 .
У подальшому, після виходу із магазину, того ж дня, 24.07.2024, у період часу приблизно з 14:55 до 15:14 години, ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що виявлені ним банківські картки є засобом доступу до банківського рахунку, а наявні на банківському рахунку кошти є чужою власністю, не вчинив жодних дій щодо встановлення власника картки чи її повернення, діючи умисно, маючи прямий умисел, спрямований на привласнення офіційного документа, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, маючи на меті подальше використання карток у власних корисливих цілях, а саме - для заволодіння грошовими коштами, привласнив вищевказані картки, які, відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію», пунктів 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1 п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банку та банківську діяльність», примітки до ст. 358 КК України є офіційним документом, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носієві інформацію, яка підтверджує та посвідчує певні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру та видані повноважною особою юридичної особи, а саме, - імітована «ПівденнийБанк» на ім'я ОСОБА_10 та картка АТ КБ «ПриватБанк» з дотриманням визначеної законом форми та містить передбачені законом реквізити.
ІІ. Позиція обвинуваченого
4. Обвинувачений допитаний у судовому засіданні, вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, погодившись з усіма фактичними обставинами справи та пояснив, що дійсно впродовж липня 2024 року вчинив серію крадіжок та вчинив привласнення офіційного документа з корисливою метою.
ІІІ. Позиція потерпілих
5. Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 подали заяви про проведення судових засідань без їх участі.
ІV. Оцінка суду
6. З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України Суд, вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки про таке не заперечують всі учасники судового провадження, які пояснили, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
7. Враховуючи показання обвинуваченого, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, Суд знаходить, що дії ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена повторно, поєднана з проникненням в інше приміщення, вчинена в умовах воєнного стану та за ч. 1 ст. 357 КК України як привласнення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів.
8. Вина ОСОБА_5 у скоєному доведена у повному обсязі.
VI. Призначення покарання
9. Обставин, які пом'якшує покарання ОСОБА_5 , відповідно до статті 66 КК є щире каяття.
10. Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 , відповідно до статті 67 КК Суд не встановив.
11. Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_5 , Суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до статті 65 КК бере до уваги:
- ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, що згідно із статтею 12 КК є тяжким злочином та кримінальним проступком;
- враховує наслідки та обставини вчиненого кримінального правопорушення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів протиправної діяльності);
- особу винного його вік, матеріальний та сімейний стан, стан здоров'я;
- наявність обставини, яка пом'якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжує таке;
- те, що він має непогашену судимість за вчинення умисного злочину,
- зміст досудової доповіді уповноваженого органу з питань пробації, яка надана з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого у якій вказано, що виправлення ОСОБА_5 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства.
12. За таких обставин, відсутні підстави для обрання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, але обираючи такі, є всі підстави обрати його не в межах максимальної санкції закону, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення і є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень та відповідно ОСОБА_5 слід призначити такі покарання:
-за частиною четвертою статті 185 КК у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
-за частиною першою статті 357 КК у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
13. Оскільки ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені різними статтями Особливої частини КК, за жоден з яких його не було засуджено (сукупність кримінальних правопорушень) необхідно застосувати до нього положення частини першої статті 70 КК і призначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, при цьому, Суд вважає за можливе керуватись принципом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у зв'язку із чим остаточне покарання йому необхідно призначити у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
14. Суд не вважає за необхідне застосовувати приписи статті 75 КК в частині звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування покарання, оскільки дані про особу обвинуваченого в сукупності з тяжкістю кримінального правопорушення та конкретними обставинами кримінального провадження свідчать про неможливість його виправлення без відбування покарання, тому реалізація вказаних положень не сприятиме меті покарання.
15. Окрім того, вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 10.07.2024 у справі № 638/11895/24 ОСОБА_5 був засуджений за ч. 1 ст. 296 КК України та йому призначено покарання у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.
16. Частиною 3 статті 72 КК України визначено, що основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
17. Отже, вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 10.07.2024 у справі № 638/11895/24 відносно ОСОБА_5 слід виконувати самостійно.
18. Водночас на підставі частини п'ятої статті 72 Кримінального кодексу України, Суд вважає за необхідне зарахувати ОСОБА_5 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення у період часу з 25.07.2024 по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
VII Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку
19. Цивільний позов по справі не заявлявся.
20. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 21.11.2024 обраний ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23.09.2024.
21. Відповідно до ст. 374 КПК України суд, при ухваленні вироку приймає, серед іншого, рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
22. У пунктах 46, 47 рішення у справі «Руслан Яковенко проти України», заява № 5425/11, рішення від 04 червня 2015 року, ЄСПЛ чітко розмежував підстави обмеження гарантій, встановлених ст. 5 Конвенції.
23. Суд зазначив, що попереднє ув'язнення в розумінні положень Конвенції закінчується зі встановленням вини та призначенням покарання судом першої інстанції.
24. Також Суд вказав, що підсудний вважається таким, що перебуває під вартою «після засудження компетентним судом» у розумінні підпункту «а» п. 1 ст. 5 Конвенції, з моменту оголошення вироку судом першої інстанції, навіть якщо він ще не набрав законної сили і його можна оскаржити. У зв'язку з цим, Суд дійшов висновку, що словосполучення «після засудження» не може тлумачитися як таке, що обмежується вироком, який набрав законної сили, оскільки це виключатиме випадки затримання під час судового засідання осіб, яких за результатами судового розгляду було засуджено і які на такий судовий розгляд з'явилися, ще будучи вільними, незалежно від доступних їм засобів юридичного захисту (див. рішення у справі «Вемгофф проти Німеччини» (Wemhoff v. Germany), від 27 червня 1968 року, С. 23, п. 9, Series А № 7).
25. За таких обставин, суд доходить висновку про необхідність залишити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без змін до набрання вироком законної сили.
26. Рішення про речові докази необхідно прийняти відповідно до статті 100 КПК.
З цих підстав,
керуючись статтями 349, 368, 370-371, 373-374, 376, Кримінального процесуального кодексу України, Суд,
1. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим за частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України, частиною першоюстатті 357 Кримінального кодексу України та призначити покарання:
1.1 за частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
2.1 за частиною першоюстатті 357 Кримінального кодексу України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
2. Відповідно до частини першої статті 70 Кримінального кодексу України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 остаточно призначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
3. Початок строку відбуття покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.
4. На підставі частини п'ятої статті 72 Кримінального кодексу України, зарахувати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення в період часу з 25.07.2024 по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
5. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» обраний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
6. Вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 10.07.2024 у справі № 638/11895/24, яким ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був засуджений за ч. 1 ст. 296 КК України з призначенням покарання у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень - виконувати самостійно.
7. DVD-R диск білого кольору «PSP33OWG21115750 4» - залишити в матеріалах кримінального провадження.
8. DVD-R диск білого кольору «PSP33OWG21115746 1» - залишити в матеріалах кримінального провадження.
9. ДВД диск із відеофайлами - залишити в матеріалах кримінального провадження.
10. Диск із відеозаписом з камери відеоспостереження яка розташована в магазині «Зоомагазин» за адресою: АДРЕСА_5 , за 24.07.2024 в період часу з 14.53 год по 14.59 год - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок можуть бути подані апеляції до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1