Справа №449/1402/24
06.11.2024 м. Перемишляни
Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:
судді: Гуняк О.Я.,
за участю:
секретаря судових засідань: Тивонюк С.Р.,
особи, яка притягується до
адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 ,
захисника особи, яка притягується до
адміністративної відповідальності: ОСОБА_2 ,
представника потерпілого: ОСОБА_3 ,
розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Відділення поліції №2 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , -
за ст. 124 КУпАП,
ОСОБА_4 , 12.07.2024 р., о 17 год 30 хв. на АД «Київ-Чоп», в с.Ямпіль, керуючи автомобілем марки «CITROEN C3 PICASSO», номерний знак « НОМЕР_1 », під час зміни напрямку руху, не переконалася, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем марки «AUDI Q5», номерний знак « НОМЕР_2 » та автомобілем марки «Audi Q8», номерний знак « НОМЕР_3 », чим порушила вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні заперечила та просила провадження у справі про притягнення її до адміністративної відповідальності передбаченої ст.124 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, з підстав зазначених у поданому нею клопотанні. Зазначила, що до зіткнення, вона керуючи автомобілем марки «CITROEN C3 PICASSO», номерний знак « НОМЕР_1 », під'їхала другорядною дорогою по вул. Шевченка в с.Ямпіль, Львівського району до перехрестя з головною дорогою М-06 «Київ-Чоп». Стверджує, що перед перехрестям вона зупинилась і переконавшись, що транспортних засобів, яким б вона могла створити перешкоду в зоні її видимості з обох боків не було, вона розпочала рух, виїхала на головну дорогу, виконуючи маневр повороту ліворуч в напрямку м.Львова. Стверджує, що коли вона практично завершила маневр повороту, зайнявши на головній дорозі смугу руху до м.Львова, в задню частину її автомобіля в'їхав автомобіль марки «AUDI Q5», номерний знак « НОМЕР_2 », який рухався зі сторони м.Києва головною дорогою. Після чого її автомобіль відкинуло і він ще контактував з автомобілем марки «Audi Q8», номерний знак « НОМЕР_3 », який знаходився на протилежній стороні перехрестя, а саме другорядній дорозі на вул. Лукашевичів, с.Сороки-Львівські, Львівського району. Вважає, що в її діях відсутні порушення вимог п.10.1 ПДР України, оскільки на момент початку відновлення руху з метою виїзду на головну дорогу та виконання маневру «поворот ліворуч», вона не могла побачити автомобіль марки «AUDI Q5», номерний знак « НОМЕР_2 », оскільки через його рух з явним перевищенням дозволеної швидкості руху 50 км/год, він знаходився за межами видимості з місця її автомобіля.
Захисник ОСОБА_1 - Тимошик І.Я., в судовому засіданні просив провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ст.124 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши відомості, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, доданих до нього матеріалах, суд, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вирішуючи справу, виходить з такого.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
Окрім цього, відповідно до вимог ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
Як вбачається із матеріалів справи, правопорушення вчинене - 12.07.2024 р., однак на момент розгляду адміністративної справи судом - 06.11.2024 року р., сплив тримісячний строк накладення адміністративного стягнення передбачений ст.38 КУпАП.
Суд вважає, що з правового аналізу положень ст. 38 КУпАП можна дійти висновку, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП.
Окрім цього, із абзацу першого ст.247 КУпАП вбачається, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Суд наголошує, що згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган / посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд також звертає увагу, що стаття 284 КУПАП не містить обмежень при винесенні постанови про закриття справи встановити вину особи.
Більше того, законодавцем передбачено іншу підставу для закриття провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Головне на думку суду, при вирішенні питання про закриття провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП і встановленні вини особи у вчинені адміністративного правопорушення, такій особі повинна бути забезпечена належна правова процедура по висловленню власної позиції, а судове рішення повинно бути мотивованим.
З наведеного вбачається, що для закриття провадження по справі суд має встановити наявність чи відсутність ряду обставин, зокрема, факту вчинення правопорушення особою, що його вчинила та її вини в цьому.
Тому встановлення такої обставини, чи винна особа у скоєнні правопорушення, за яким відкрите адміністратвине провадження, є необхідною передумовою для прийняття рішення про закриття провадження за п. 7 ст. 247 КУпАП.
Згідно із ст.9 КУпАП одним із елементів складу адміністративного правопорушення є вина правопорушника у формі умислу чи необережності.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Згідно з п.1.1 Правил дорожнього руху України вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Пункт 1.3 Правил дорожньогоруху (далі - ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Більш того, відповідно до п.1.4 Правил дорожнього руху України, кожен з учасників дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Відповідно до п.1.5 ПДР дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
У пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 2.3 «б» Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до статті 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв'язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями.
Дії ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) кваліфіковані працівником поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №918198 від 11.09.2024 р., за статтею 124 КУпАП через порушення ним вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху.
П.10.1 Правил дорожнього руху України передбачає, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху п. 16.11 Правил дорожнього руху України.
Тобто, рухаючись по головній дорозі транспортного засобу марки «AUDI Q5», номерний знак « НОМЕР_2 », об'єктивно не міг допустити, що інші учасники дорожнього руху, які рухаються по другорядній дорозі не нададуть йому перевагу у русі на нерегульованому перехресті.
Посилання ОСОБА_4 на порушення Правил дорожнього руху водієм транспортного засобу марки «AUDI Q5» - ОСОБА_7 , а саме на те, що швидкість з якою рухався його автомобіль була більше дозволеної швидкості руху, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, судом розцінюються критично і не можуть бути враховані, оскільки за змістом статей 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи, в даному випадку відносно ОСОБА_4 і такі аргументи не спростовують наявності вини водія, щодо якого розглядається справа.
Суд звертає увагу на те, що розгляд провадження відбувається в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_4 і тому суд не надає оцінки діям інших учасників ДТП, щодо порушення ними Правил дорожнього руху України, оскільки така правова оцінка їх діям може бути надана тільки в межах відповідного провадження.
До того ж, фактичні дані щодо обставин ДТП, зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №918198 від 11.09.2024 р. та у схемі огляду місця ДТП, не є суперечливими та узгоджуються з поясненнями сторін, і свідчать про доведеність того, що невиконання водієм ОСОБА_4 , вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України призвело до контактування з автомобілем марки «AUDI Q5», номерний знак « НОМЕР_2 », під керуванням гр. ОСОБА_7 , внаслідок чого транспортні засоби було пошкоджено.
Наведене свідчить про те, що дії водія ОСОБА_4 знаходяться у прямому причинному зв'язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками, а тому правильно кваліфіковані за ст. 124 КУпАП - порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Факт вчинення правопорушення ОСОБА_4 підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №918198 від 11.09.2024 р., схемою огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 12.07.2024 р., письмовими поясненнями та іншими матеріалами в їх сукупності.
Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини, суду не надано.
Беручи до уваги вищезазначене, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_4 наявний склад адміністративного правопорушення передбачений ст. 124 КУпАП, оскільки кваліфікація дій правопорушниці правильна, її вина доведена дослідженими доказами, однак провадження у справі слід закрити у зв'язку з закінченням строків, передбачених ст.38 КУпАП.
На підставі ст. 124 КУпАПта керуючись ст. ст. 23, 33, 38, 284, 287-289 КУпАП , -
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрити у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення, строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Перемишлянський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: Гуняк Олександра Ярославівна