Справа № 462/1444/23
провадження 1-в/462/270/24
05 листопада 2024 року Залізничний районний суд м. Львова
у складі: головуючого - судді - ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
засудженого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за поданням заступника начальника Залізничного РВ філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_5 , погодженим начальником Залізничного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_6 про приведення вироку у відповідність до ЗУ № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, солдата резерву, на день ухвалення вироку військовослужбовця, перебував на посаді водія з аеромобільного взводу 3 аеромобільної роти 1 аеромобільного батальйону ВОС-790037 Д, офіційно непрацевлаштованого, неофіційно (виробництво корпусних меблів на замовлення), зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого вироком Залізничного районного суду м. Львова від 22.06.2023 за ч.1 ст.357, ч.4 ст.185, ч. 1 ст. 263 КК України на п'ять років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 2 роки і покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України,-
Вироком Залізничного районного суду м. Львова від 22.06.2024 ОСОБА_4 засуджено ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України, і призначити йому покарання: за ч. 1 ст. 357 КК України - у виді 1 року обмеження волі;
за ч. 4 ст. 185 КК України - у виді 5 років позбавлення волі;
за ч. 1 ст. 263 КК України - у виді 3 років позбавлення волі;
Вiдповiдно до ч. 1 ст. 70 КК Укpаїни, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк на 2 (два) роки.
Відповідно до частини 4 статті 76 Кримінального кодексу України нагляд за ОСОБА_4 , як військовослужбовцем, звільненим від відбування покарання з випробуванням, покласти на командира Військової частини НОМЕР_1 , у разі зміни місця служби - командира військової частини за новим місцем служби, а у разі звільнення з військової служби - контроль за виконанням вироку покласти на уповноважений орган з питань пробації.
Заступник начальника Залізничного РВ філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_5 , за погодженням з начальником Залізничного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_6 звернувся до суду із поданням про приведення вироку у відповідність до ЗУ № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року відносно ОСОБА_4 .
Подання обґрунтовано тим, що 09 серпня 2024 року набув чинності ЗУ № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року, яким внесено зміни до ст.51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна), який поліпшує становище засудженої скасовуючи кримінальну відповідальність за вчинене нею діяння, передбачене ч.4 ст.185 КК України.
Представник Залізничного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області в судове засідання не з'явився, однак подалаузаяви, згідно мотивів якої подання підтримує та просить проводити розгляд справи за її відсутності.
Засуджений ОСОБА_7 просить подання задовольнити.
Прокурор висловився про підставність подання, просив таке задовольнити.
Розглянувши матеріали подання та особову справу засудженого, суд приходить до наступного висновку.
Вироком Залізничного районного суду м. Львова від 22 червня 2023 року ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України, і призначити йому покарання: за ч. 1 ст. 357 КК України - у виді 1 року обмеження волі;
за ч. 4 ст. 185 КК України - у виді 5 років позбавлення волі;
за ч. 1 ст. 263 КК України - у виді 3 років позбавлення волі;
Вiдповiдно до ч. 1 ст. 70 КК Укpаїни, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк на 2 (два) роки.
Відповідно до частини 4 статті 76 Кримінального кодексу України нагляд за ОСОБА_4 , як військовослужбовцем, звільненим від відбування покарання з випробуванням, покласти на командира Військової частини НОМЕР_1 , у разі зміни місця служби - командира військової частини за новим місцем служби, а у разі звільнення з військової служби - контроль за виконанням вироку покласти на уповноважений орган з питань пробації.
У разі звільнення з військової служби зобов'язати ОСОБА_4 згідно з частиною 1 статті 76 Кримінального кодексу України: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися в уповноважений орган з питань пробації для реєстрації.
Іспитовий строк обчислювати відповідно до положень ст.165 КВК України з моменту проголошення вироку суду.
Як вбачається із тексту вищевказаного вироку, ОСОБА_4 засуджено, крім іншого, за ч. 4 ст. 185 КК України таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану і таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.
Тобто, перший епізод крадіжки мав місце 25.01.2023 в приміщенні магазину «Новий Градус», що на АДРЕСА_2 на загальну суму 663,40 грн., другий 25.01.2023 - в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що на АДРЕСА_3 - на загальну суму 776,84 грн.
Відповідно до ч.1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання, зокрема про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 74 КК України.
За п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених п.10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини 3 ст.57, ч.1 ст.58, ч.1 ст.62 КК України), 11, 13, 13-2 ч. 1 ст.537 цього Кодексу.
У відповідності до положень ч.2 ст.74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Згідно з ч.6 ст.3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
09 серпня 2024 року набув чинності ЗУ № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року, яким внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч.1 ст.51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст.51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) встановлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч.1 ст.51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене, аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст.51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч.5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
У відповідності до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено у розмірі 2684 грн., а 50 відсотків від його розміру становили 1342 грн.
Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону №3886?IX на момент вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст.185 КК України, становив 2684 грн. (1342 х 2 = 2684).
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує розмір, установлений ст.51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Частиною 1 ст.5 КК України передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Як встановлено судом, ОСОБА_4 засуджено за вчинення ним в тому числі таємного викрадення чужого майна у 2023 році, а саме: грошових коштів в загальній сумі 663,40 грн. та 776.84 грн., що не перевищує розмір, установлений ст.51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, тобто 2684 грн.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне застосувати зворотну дію у часі ЗУ № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями Кримінального кодексу України по принципу визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
Отже, враховуючи те, що ОСОБА_4 відбуває покарання за вчинення таємного викрадення чужого майна у 2024 році, яке мало місце в 2023 році, кримінальна караність якого законом усунена, суд прийшов до висновку, що подання заступника начальника Залізничного РВ філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_5 є обґрунтованим та підлягає задоволенню, у зв'язку із чим ОСОБА_4 підлягає звільненню в частині призначеного покарання за ч.4 ст.185 КК України за вироком Залізничного районного суду м. Львова від 22.06.2023 року.
Керуючись ст.ст. 336, 537,539 КПК України, ст. 58 Конституції України, ст.ст. 5, 74 КК України, ЗУ № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року, суд,-
Подання заступника начальника Залізничного РВ філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_5 - задовольнити.
Засудженого ОСОБА_4 звільнити від призначеного вироком Залізничного районного суду м. Львова від 22.06.2023 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, у зв'язку із усуненням кримінальної караності діяння та виключити з резолютивної частини призначення покарання за ч. 4 ст. 185 КК України.
Вважати ОСОБА_4 , засудженим за ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 263 КК України, і призначити йому покарання: за ч. 1 ст. 357 КК України - у виді 1 року обмеження волі;
за ч. 1 ст. 263 КК України - у виді 3 років позбавлення волі;
Вiдповiдно до ч. 1 ст. 70 КК Укpаїни, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк на 2 (два) роки.
Відповідно до частини 4 статті 76 Кримінального кодексу України нагляд за ОСОБА_4 , як військовослужбовцем, звільненим від відбування покарання з випробуванням, покласти на командира Військової частини НОМЕР_1 , у разі зміни місця служби - командира військової частини за новим місцем служби, а у разі звільнення з військової служби - контроль за виконанням вироку покласти на уповноважений орган з питань пробації.
У разі звільнення з військової служби зобов'язати ОСОБА_4 згідно з частиною 1 статті 76 Кримінального кодексу України: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися в уповноважений орган з питань пробації для реєстрації.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду.
Суддя: (підпис) ОСОБА_1
З оригіналом згідно. Оригінал ухвали знаходиться у справі № 462/1444/23
Суддя: ОСОБА_1