Справа №442/5523/24
Провадження №2-а/442/66/2024
06 листопада 2024 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Нагірної О.Б.,
за участю секретаря судового засідання Томан Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобичі адміністративну справу № 442/5523/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа - поліцейський першого взводу четвертої роти першого батальйону управління патрульної поліції в Чернівецькій області сержант поліції ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 2491353 від 28.06.2024 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП про накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що він близько 00 год.40 хв перебував за кремом свого автомобіля (буса) «Мерседес Бенз» д.н.з. НОМЕР_1 та рухався по трасі у Чернівецькій області, в селі Оршівці дорога НО3 206 км. Та був зупинений екіпажом поліції. Поліцейський ОСОБА_2 , оскільки був вже час комендантської години, після зупинки транспортного засобу почав чіплятись до нього. Основної причини зупинки транспортного засобу він не вказав. Став перевіряти вміст автомобіля. Коли позивач сказав, що є підприємцем і займається доставкою товару. Потім поліцейський підійшов до буса, з переду та став оглядати спочатку скло (чи не пошкоджене), а потім номерні знаки. Номерний знак автомобіля був прикріплений (щоб не злетів) з одного боку пластмасовою стяжкою. Поліцейський заразу став стверджувати, що це порушення - експлуатація транспортного засобу з номерним знаком, що не відповідає вимогам, бо номерний знак містить сторонній предмет. На що позивач пояснив йому, що так зробив з необхідності, щоб номерний знак не був втрачений. Вказує, що почав вказувати поліцейському, що не є правопорушником, пояснював поліцейському, що виконав Правила дорожнього руху, а номерний знак чітко видано за 20-30 метрів. Стяжка на йому не порушує можливість інспектора його розрізнити чи записати.Поліцейський не захотів слухати його доводи, хоч позивач просив надати можливість написати мені пояснення, але це ще більше роздратувало поліцейського і він став оформляти на мене постанову від 28.06.2024 року Серія ЕНА № 2491353 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі в сумі 1190 грн. В постанові було вказано : «28.06.2024 об 00 годин 52 хвилини в селі Оршівці дорога н03 206 км водій керував транспортним засобом закритим переднім номерним знаком стороннім предметом, а саме світловідбиваючою плівкою на цифрі 1 чим порушив 330020000 ст.121-3ч.1 штраф в сумі 1190 грн.». Крім того, після складення постанови позивач хотів внести свої зауваження в тому числі залучити до справи адвоката. Однак його клопотання було відхилено. Після просьби поліцейського забезпечити правову допомогу, останній на такі дії не реагував.
Також, вказує, що жодної фото фіксації правопорушення чи свідків самого порушення зафіксовано поліцейським не було. Навпаки він самостійно знімав відео на свій власний телефон. Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконним, необгрунтованим та недоведеним, а постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2420956 від 18.06.2024 підлягає скасуванню.
Ухвалою від 01.07.2024 відкрито провадження у справі, призначено судове засідання на 10.07.2024.
08.07.2024 розгляд справи відкладено на 22.07.2024.
22.07.2024 розгляд справи відкладено на 12.09.2024.
01.08.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому з позовом категорично не погоджується, вважає вимоги ОСОБА_1 необгрунтованими, такими, що не відповідають нормам діючого законодавства, в зв'язку з чим просить в позові відмовити.
12.09.2024 розгляд справи відкладено на 06.11.2024.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явився, попередньо подавши заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує з підстав викладених в позовній заяві, просить їх задоволити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав відзив на позовну заяву.
Третя особа в судове засідання не з'явився.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно п.1 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи визначені законодавцем строки розгляду даної категорії справ, а також беручи до уваги те, що відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву, суд вирішив провести розгляд справи у відсутності відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до наступного.
Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до ст. 289 КАСУ, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним.
Судом встановлено, що оскаржувана постанова ЕНА № 2491353 була винесена 28.06.2024.
Із позовною заявою про оскарження постанови ЕНА № 2491353 позивач звернувся до суду 05.07.2024, а тому суд вважає, що позивач звернувся до суду із даним позовом у строк визначений законом.
Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна/умисна або необережна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Матеріалами справи встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 2491353 від 28.06.2024 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 грн.
Зі змісту постанови вбачається, що 28.06.2024 об 00 годин 52 хвилини в селі Оршівці дорога Н-03 206 км водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mercedes-Benz 311 CDI» д.н.з. НОМЕР_1 з закритим переднім номерним знаком стороннім предметом, а саме світловідбиваючою плівкою на цифрі 1 чим порушив P330020000, за що передбачено адміністративну відповідальність за ч. 1 ст.121-3 КУпАП.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМ України від 10.10.2001 року №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати та неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з п. 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Згідно з п. 2.9. «в» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів, закріплений не в установленому для цього місці, закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м., неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Згідно з ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, відповідальність водія транспортного засобу настає за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» визначено, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. Зокрема, у ній мають бути наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із долученого до матеріалів справи відеозапису на DVD - диску вбачається, що 28.06.2024 о 00 год. 40 хв. екіпажем патрульної поліції на автодорозі Н-03 206 км., в с. Оршівці, було виявлено транспортний засіб MERCEDES-BENZ н.з. НОМЕР_2 , керування яким водій не заперечував. Поліцейський підійшовши до водія належним чином представився, пояснив причину зупинки, а саме, порушення правил перебування цивільного населення на вулицях та в інших місцях з 00:00 до 04:00 (комендантську годину), та рух транспортного засобу з відчиненими дверима багажного відділення. Також було роз'яснено водію підставу перевірки документів та поліцейський попросив пред'явити такі. Водієм вказаного транспортного засобу виявився ОСОБА_1 .
Вході спілкування з водієм, було здійснено візуальний огляд засобу, в ході якого сержантом поліції ОСОБА_2 було виявлено (за допомогою фото фіксації), що на номерний знак нанесено сторонній предмет - прозору світловідбиваючу плівку на одну цифру, що з числової комбінації номера перша цифра 2, який унеможливлює читання номерного знаку та визначення усіх його символів, що свідчить про порушення вимог п. 30.2 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Вподальшому було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів щодо водія ОСОБА_1 .
Після чого водію було роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та запропоновано ознайомитися із змістом оскаржуваної постанови.
В подальшому водієм ОСОБА_1 було заявлено клопотання про надання йому адвоката та на перенесення справи на понеділок на 13 год. 00 хв. у м. Дрогобич.
Розглянувши на місці зупинки таке, поліцейський ОСОБА_2 задовольнив клопотання частково, а також надав змогу ОСОБА_1 скористатись правовою допомогою адвоката та роз'яснив подальшу процедуру розгляду справи, а саме у разі неявки його по місцю розгляду справи поліцейський ОСОБА_2 розгляне справу без його участі. Після чого останній почав категорично стверджувати, що йому дата розгляду справи не підходить, і він вимагає адвоката, в ході чого, від перенесення розгляду справи по місцю вчинення правопорушення водій відмовився, а також розписуватись за ознайомлення з його правами.
В свою чергу позивачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували обставини, на які він посилається та доказів з приводу виконання ним вимог ПДР.
Пояснення позивача зводяться до загальних фраз, які зазначені в змісті позовної заяви, виключно з метою уникнення відповідальності встановленої Законом.
На думку суду поліцейським, як суб'єктом владних повноважень, виконано обов'язок щодо доведення правомірності прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, слід зазначити, що розглядаючи справу про адміністративне правопорушення та виносячи за її результатами оскаржувану постанову, поліцейським не було порушено вимог Закону, а відтак, підстави для скасування оскаржуваної постанови в справі про адміністративне правопорушення відсутні.
Керуючись ст.ст. 6, 10, 19, 77, 90, 241-246, 286 КАС України, суд
ухвалив :
в позові відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 06.11.2024.
Суддя Нагірна О.Б.