Справа № 947/35535/24
Провадження № 2/947/6317/24
06.11.2024 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., оглянувши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
05.11.2024 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Калініченко Л.В.
Оглянувши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (стаття 124 Конституції України).
Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (стаття 125 Конституції України).
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (частина 1 статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Цивільний процесуальний Кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (частина 1 статті 1 ЦПК України).
Так, у відповідності до ч.1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 28 ЦПК України передбачено, що позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Оглядаючи матеріали справи, судом встановлено, що позивачем не зазначено жодної підстави та не надано до суду жодних доказів на підтвердження наявності підстав для застосування альтернативної підсудності за місцем проживання позивача до даної справи на підставі положень ч.2 ст. 28 ЦПК України, а саме не надано доказів на підтвердження: перебуванні на утриманні позивача малолітніх або неповнолітніх дітей; позивач за станом здоров'я чи з інших поважних причин не може виїхати до місця проживання відповідача; наявна домовленість подружжя на розгляд справи саме за місцем зареєстрованого проживання позивача.
За наслідком чого, суд вважає відсутніми підстави для застосування до даної справи правила підсудності визначені ч.2 ст. 28 ЦПК України, у зв'язку з чим визначення підсудності справи підлягає на підставі положень ч.1 ст. 27 ЦПК України.
Частиною 6 статті 187 ЦПК України передбачено, що у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Також, частинами 8-9 статті 187 ЦПК України передбачено, що суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
У відповідності до отриманих з Єдиного державного демографічного реєстру відповідей вбачається що:
позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (відповідь №889432 від 06.11.2024 року);
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (відповідь №889442 від 06.11.2024 року).
Будь-яких доказів на підтвердження фактичного місця проживання відповідача по справі, зазначеного позивачем у позові, до суду позивачкою не надано.
На підставі вищевикладеного, оскільки зареєстрованим місцем проживання відповідача є адреса, що відносна до Ізмаїльського (колишній - Ренійський) району Одеської області, суд доходить до висновку, що справа у відповідності до правил підсудності за ст. 27 ЦПК України Київському районному суду міста Одеси не підсудна.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Приймаючи вищевикладене, оскільки справа Київському районному суду міста Одеси не підсудна, а відповідач зареєстрований в Ізмаїльському (колишній - Ренійський) районі Одеської області, суддя вважає, що матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, слід передати у відповідності до вимог п.1. ч.1 ст. 31 ЦПК України на розгляд до Ренійського районного суду Одеської області.
Відповідно до ч.3 ст. 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Згідно ч.2 ст. 32 ЦПК України, справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Керуючись ст. ст. 27, 31, 32, 187, 354 ЦПК України, суддя,
Передати матеріали цивільної справи №947/35535/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, за територіальною юрисдикцією до Ренійського районного суду Одеської області.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу судді протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Передачу справи на розгляд іншому суду здійснити не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження.
Суддя Калініченко Л. В.