Справа № 947/22942/24
Провадження № 2/947/4745/24
06.11.2024
Київський районний суд м.Одеси в складі головуючого судді Бескровного Я.В. при секретарі Кравченко К.С. розглянувши у спрощеному позовному позовному провадженні справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з даним позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що 1.04.2021р ОСОБА_3 отримав кредит у сумі 21000 грн. зі сплатою 15% відсотків за користування кредитом на суму залишку.
У цей же день Банк уклав з ОСОБА_4 договір поруки.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_3 не виконує зобов'язання щодо повернення коштів належним чином, утворилася заборгованість станом на 15.07.2024 року в розмірі 17758,29 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача.
Ухвалою судді від 16.09.2024р. у справі відкрито спрощене провадження.
Частинами 5, 7 ст.279 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Відповідачі відзиву проти позову не надали, у зв'язку з відсутністю реєстрації повідомлявся через оголошення на сайт суду.
Суд не може зобов'язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення.
Суд, дослідивши та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 1.04.2021 року відповідач Дементєєвський підписав паспорт споживчого кредиту «Моряки» та уклав з позивачем кредитний договір AF2021-01621, згідно умов якого він отримав кредит у сумі 21000 грн. зі сплатою 15 відсотків за користування кредитом на суму залишку до 31.03.2022р.
01.04.2021р. Банк уклав з відповідачем Пашук Договір поруки б/н, згідно якого остання взяла на себе зобов'язання відповідати за належне виконання умов Кредитного договору відповідачем Дементєєвським.
В порушення вимог кредитного договору відповідач не виконує взяті зобов'язання щодо повернення кредитних коштів у строки передбачені кредитним договором.
Згідно з розрахунками позивача, заборгованість по кредиту станом на 15.07.2024 року становить 23540,39 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту 6412,20 грн., за відсотками - 2128,19 грн. та комісії 15000 грн.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна умов договору не допускається.
Статтями 541,543 ЦК України визначено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Згідно ст.533 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.81ч.1 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд вважає, що відповідачі не виконують зобов'язань за кредитним договором №AF2021-01621, заборгованість не погашено, у зв'язку з чим приходить до висновку, що з них у солідарному порядку необхідно стягнути на користь позивача заборгованість у сумі 4108,29 грн. (2991,47 грн. заборгованість за кредитом +1116,82 грн. заборгованість за відсотками), які підтверджені розрахунками позивача і з якими, в цій частині, погоджується суд.
Щодо стягнення комісії суд зазначає наступне.
Що стосується Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб ПАТ АТ «Південний», що на думку Банку Дементєєвський підписавши зазначений Кредитний договір повністю та безумовно підтвердив факт прийняття пропозиції банку укласти публічний договір комплексного банківського обслуговування, то зазначені обставини не відповідають дійсності, оскільки Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб ПАТ АТ «Південний» копія якого знаходиться у матеріалах справи та які викладені на банківському сайті, не підписані позичальником Дементєєвським.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду від 03 липня 2019 року, справа № 342/180/17, провадження № 14-131цс19.
Також умовами Кредитного договору №AF2021-01621 передбачено обов'язок позичальника щомісячно сплачувати плату за розрахунково-касове обслуговування. Позивач розрахував заборгованість за комісією 13650 грн., однак не надав суду доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія за розрахунково-касове обслуговування.
Верховний Суд у постанові від 6 листопада 2023 року по справі №204/224/21 зазначив, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
У зв'язку з викладеним Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду відступив від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2023 року у справі №172/410/21, в якій суд за аналогічних обставин дійшов протилежного висновку.
Враховуючи викладене, суд вважає, що положення Кредитного договору №AF2021-01621 щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату (2,5%) за розрахунково-касове обслуговування є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», а тому підстави для задоволення цієї вимоги відсутні.
Згідно частин 1, 2 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Частинами 1-3 статті 246 ЦПК України встановлено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Згідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.
Судом встановлено, що 18 червня 2018 року адвокатським об'єднанням «ЮРПРАЙМ» та позивачем укладено Договір 1/6-18 про надання правової допомоги. Суду подано акт приймання передачі виконаних адвокатом робіт від 16.07.2024 на суму 2000 грн. та квитанцію, якою підтверджено оплату послуг адвоката на зазначену суму.
Згідно з положеннями ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З урахуванням складності справи,обсягу виконаних адвокатом робіт, часу,витраченого адвокатом на виконання таких робіт, пропорційності витрат до предмету спору, з урахуванням принципу розумності та справедливості, відсутності заяв з боку сторони відповідача щодо зменшення суми витрат, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 2000 грн. витрат на професійну допомогу.
Таким чином, з відповідачів на користь позивача підлягають стягнення судові витрати по 511,45 грн. з кожного, пропорційно задоволеним позовним вимогам (4422,40 (2422,40+2000) х 23,13%), які складаються з сплаченого судового збору та витрат на правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-13, 76-89, 258-273, 280-289 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» (ЄДРПОУ 20953647) заборгованість за кредитним договором №AF2021-01621 яка станом на 15.07.2024 року становить 4108,29 грн. і складається з заборгованості за кредитом - 2991,47 грн. та заборгованості по процентах - 1116,82 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» (ЄДРПОУ 20953647) судові витрати по 511,45 грн. з кожного.
У задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше 5 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Я. В. Бескровний