Справа № 461/3589/23
Провадження № 6/461/443/24
05.11.2024 року. м. Львів.
Галицький районний суд м.Львова
в складі:
головуючого судді Радченка В.Є.
при секретарі Штогрині В.-Н.Л.
розглянувши заяву боржника ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -
Заявник звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі 461/3589/23. В обґрунтування поданої заяви покликається на таке. 09.09.2024 року заявник зазначає, що отримав постанову про відкриття виконавчого провадження № 75646633 від 26.07.2024 року. Відповідно до зазначеної постанови приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Сидорчуком А.А. відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 461/3589/23 від 10.06.2024 року, виданого Галицьким районним судом м. Львова у справі за позовом АТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заявник стверджує, що рішення Галицького районного суду м. Львова від 19.09.2023 року не отримував та не мав змоги оскаржити до Львівського апеляційного суду. Тому вважає, що таке рішення не набрало законної сили, а відтак виконавчий лист № 461/3589/23 від 10.06.2024 року був виданий помилково. Тому просить заяву задовольнити.
Представник АТ «Ідея Банк» у судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом скерування судової повістки за місцем реєстрації рекомендованим поштовим відправленням. Згідно з інформацією поштового відстеження лист повернувся за зворотною адресою у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.
Суд вжив всіх можливих заходів для належного і вчасного повідомлення боржника про судове засідання, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Тому боржник в силу п.4 ч.8 ст.128, ч.9 ст.130 ЦПК України, вважається належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Клопотань про відкладення чи про розгляд справи у його відсутності до суду не надходило.
Відповідно до ч. 3 ст. 432 ЦПК України неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
Суд вважає, що справу можливо слухати у відсутності стягувача та боржника, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов'язки та взаємовідносини сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 19.09.2023 року позовні вимоги Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 101335,51 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» судовий збір у розмірі 2684 грн.
На виконання рішення суду від 19.09.2023 у справі № 461/3589/23 за позовом АТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором 10.06.2024 року Галицьким районним судом м. Львова було видано виконавчий лист № 461/3589/23 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 101335,51 грн. та судового збору у розмірі 2684 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Сидорчуком А.А. 26.07.2024 року відкрито виконавче провадження № 75646633 з виконання виконавчого листа № 461/3589/23, виданого Галицьким районним судом м. Львова 10.06.2024 року.
Відповідно до ч.1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Виконавчий документ - це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов як підстава для їх виконання.
Органи виконавчої служби під час виконання рішень вчиняють дії згідно із змістом резолютивної частини рішення, яке зазначається у виконавчому листі, результатом цього має бути досягнення правового ефекту фактичне виконання зазначеного у виконавчому листі рішення.
За змістом вказаної норми виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
При цьому словосполучення "або з інших причин" стосується саме припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню.
Крім того, за своїм змістом частина друга статті 432 ЦПК України передбачає визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню як повністю так і частково, а тому підстави, якими заявник обґрунтовує свою заяву, можуть бути наслідком як повного так і часткового визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а отже як повного так і часткового задоволення заяви, поданої відповідно до цієї норми закону.
Таким чином, передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є одна з наступних обставин: - помилковість видачі виконавчого листа; - боржником чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов'язок припинився; - обов'язок боржника припинився з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі, інші підстави припинення зобов'язання, передбачені главою 50 Цивільного кодексу України).
Отже, закон не передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом.
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність установлення питань виконання судового рішення.
Обов'язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав.
Підстави припинення зобов'язання визначені главою 50 розділу І книги п'ятої ЦК України.
Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: - видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); - коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; - видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; - помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; - видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; - пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення.
Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
В обгрунтування поданої заяви боржник посилається на те, що не отримував рішення Галицького районного суду м. Львова від 19.09.2023 року у справі 461/3589/23 та не міг оскаржити таке рішення в апеляційному порядку. Тому, ОСОБА_1 вважає, що рішення суду від 19.09.2023 року не набрало законної сили, а виконавчий лист № 461/3589/23 помилково виданий Галицьким районним судом м. Львова 10.06.2024 на виконання рішення суду від 19.09.2023.
Згідно з вимогами ч.ч. 1,2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Рішення суду від 19.09.2023 року учасниками справи не було оскаржено в апеляційному порядку.
З урахуванням того, що рішення суду від 19.09.2023 року не оскаржувалося учасниками справи в апеляційному порядку, таке рішення набрало законної сили. Отже, виконавчий лист № 461/3589/23, виданий Галицьким районним судом м. Львова 10.06.2024 року правомірно.
Таким чином, доводи боржника про те, що рішення Галицького районного суду м. Львова від 19.09.2023 року не набрало законної сили є необгрунтованими. Боржником не доведено належними та допустими доказами жодної обставини, яка би свідчила про помилковість видачі виконавчого листа у справі № 461/3589/23.
Оскільки не можна вважати, що виконавчий лист видано помилково, тому підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню відсутні.
Суд не вважає за необхідне витребовувати виконавчий лист № 461/3589/23, оскільки надана ОСОБА_1 копія такого відповідає виданому судом виконавчому листу. Ця обставина перевірена судом в автоматизованій системі документообігу суду.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Положеннями статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням викладеного, суд вважає, що заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, не містить передбачених законом підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, тому в її задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст.ст.268, 432 ЦПК України, суд, -
Відмовити в задоволенні заяви боржника ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки до Львівського апеляційного суду. Апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 05.11.2024 р.
Суддя В.Є. Радченко