Справа № 438/1980/24
Провадження № 1-кс/438/177/2024
про арешт майна
05 листопада 2024 року м. Борислав
Слідчий суддя Бориславського міського суду Львівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в судовому засіданні клопотання дізнавача СД відділення поліції №1 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 погоджене з начальником Бориславського відділу Дрогобицької окружної прокуратури ОСОБА_4 , за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024142100000124 від 02 листопада 2024 року, за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст.309 КК України, про арешт майна,
04 листопада 2024 року дізнавач СД відділення поліції №1 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , як сторона кримінального провадження, звернулась з клопотанням, погодженим з начальником Бориславського відділу Дрогобицької окружної прокуратури ОСОБА_4 до слідчого судді Бориславського міського суду Львівської області про накладення арешту на майно, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12024142100000124 від 02 листопада 2024 року, а саме: фрагмент блістера із трьома таблетками білого кольору у ньому, на блістері міститься надпис «Метафін», заборонивши фізичним та юридичним особам відчужувати, розпоряджатися та користуватися вказаним майном.
У обґрунтування клопотання посилається на те, що 02 листопада 2024 року о 09 год. 28 хв. у відділення поліції №1 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області надійшло повідомлення від ДОП СП капітана поліції ОСОБА_5 про те, що у закинутій будівлі, неподалік будинку АДРЕСА_1 виявлено гр. ОСОБА_6 , котрий має при собі три таблетки «Метафіну», які останній зберігав при собі.
Відомості за даним фактом 02.11.2024 сектором дізнання внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024142100000124 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
02.11.2024 в період часу з 10 год. 13 хв. по 10 год. 34 хв. проведено огляд місця події, а саме ділянки недобудованого приміщення, що розташоване поблизу будинку АДРЕСА_1 , в ході проведення якого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 добровільно, без будь якого тиску, видав працівникам поліції фрагмент блістера із трьома таблетками білого кольору у ньому, на блістері міститься надпис «Метафін», про що написав відповідну заяву.
Будучи опитаним ОСОБА_6 пояснив, що 02.11.2024 року приблизно о 09 год. 00 хв., він перебував у ОСОБА_7 , по вулиці Коваліва, неподалік приміщення недобудованої школи та поблизу будинку АДРЕСА_1 . Там, у траві, він побачив фрагмент блістера та одразу ж підняв його. Піднявши вказаний блістер він побачив, що у ньому міститься три таблетки білого кольору. Також на блістері містився надпис «Метафін». Він зрозумів, що дані таблетки є наркотичними, тому вирішив взяти даний фрагмент блістер із трьома таблетками білого кольору у ньому із собою, щоб в подальшому їх самостійно спожити та для цього поклав їх собі у праву кишеню своєї куртки, в котру на той момент був одягнений та пішов в напрямку приміщення недобудованої школи, що у АДРЕСА_1 . Через деякий час, приблизно о 09 год. 20 хв. в момент коли ОСОБА_6 саме перебував у приміщенні недобудованої школи, що по АДРЕСА_1 до нього підійшли працівники поліції, які представились та повідомили, щоб він пред'явив їм паспорт, що останній і зробив та під час цього трохи почав хвилюватися. Майже одразу працівник поліції запитав у ОСОБА_6 чи має він при собі заборонені речі, на що той відповів що має, оскільки не було куди діватися та вийняв з правої кишені своєї куртки фрагмент блістера із трьома таблетками білого кольору у ньому, які він раніше цього ж дня знайшов у траві, одразу ж неподалік приміщення цієї ж недобужованої школи. ОСОБА_6 також додав, що вказаний фрагмент блістера із трьома таблетками білого кольору після того, як він вийняв та показав працівникам поліції він поклав знову у праву кишеню своєї куртки. Після чого на місце події прибули інші працівники поліції, а саме дізнавач сектору дізнаання ВП №1 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , якій він, у присутності двох понятих, добровільно, без будь якого тиску, видав фрагмент блістера із трьома таблетками білого кольору. Дані таблетки він в подальшому хотів спожити самостійно, та наміру збувати не мав.
02.11.2024 року фрагмент блістера із трьома таблетками білого кольору кольору у ньому, на блістері міститься надпис «Метафін», визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Також дізнавач послався на положення ст. 98, ч.1, ч.2 ст. 167, ч.2 ст.168, ч.1, ч.2, ч.3 ст.170 КПК України та зазначив, що з метою тимчасового позбавлення можливості відчужувати, розпоряджатися та використовувати вилучені речі, унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкодити досягненню мети кримінального провадження, виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене майно.
У судове засідання дізнавач та прокурор не прибули, просять розглянути клопотання без їхньої участі, клопотання підтримують у повному обсязі, про що зазначено в клопотанні.
Особа, у володінні якої перебувало майно, - ОСОБА_6 у судове засідання не прибув, в матеріалах справи наявна заява, у якій просить розглянути клопотання про накладення арешту без його участі. Щодо задоволення клопотання покладається на думку суду.
З урахуванням ч. 1 ст. 172 КПК України слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання у відсутності учасників кримінального провадження. Відповідно до ст. 107 КПК України фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів фіксування не здійснювалась.
Оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, вважаю, що клопотання дізнавача підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно з ст.16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. На підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення.
Відповідно до змісту ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
У провадженні сектору дізнання відділення поліції №1 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного 02 листопада 2024 року № 12024142100000124 за ознаками складу кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України. Дізнання проводиться за фактом виявлення та вилучення 02 листопада 2024 року в м.Бориславі по вулиці Коваліва працівниками відділення поліції №1 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області у гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фрагмент блістера із трьома таблетками білого кольору у ньому, на блістері міститься надпис «Метафін», яку ОСОБА_6 добровільно, без будь якого тиску, видав дізнавачу, про що написав відповідну заяву.
Вказаний фрагмент блістера із трьома таблетками білого кольору у ньому, на блістері міститься надпис «Метафін», визнано речовим доказом у кримінальному провадженні. Після проведення відповідних експертиз буде передано в камеру зберігання у відділення поліції №1 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Наведене свідчить про те, що майно, на яке дізнавач просить накласти арешт, є тимчасово вилученим майном, може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Вказане клопотання подане дізнавачем до суду в строк, встановлений ч.5 ст.171 КПК України.
З наданих матеріалів кримінального провадження вбачаються достатні підстави вважати, що вилучені два окремих фрагменти від блістера із трьома таблетками білого кольору, може бути речовим доказом в кримінальному провадженні № 12024142100000124 від 02 листопада 2024 року, оскільки має ознаки, визначені ч.1 ст.98 КПК України, вказане майно було тимчасово вилученим. З метою попередження негативних наслідків, зокрема, з метою забезпечення збереження речового доказу необхідно накласти арешт на зазначене майно. Відтак вбачається наявність підстав для задоволення клопотання, зокрема, про накладення на вилучене майно арешту, що полягає в тимчасовому позбавленні можливості користуватися, розпоряджатися та відчужувати таке майно за ухвалою слідчого судді до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку, оскільки її незастосування може призвести до втрати доказів, перешкоджанню всебічного, повного досудового розслідування в кримінальному провадженні, з'ясуванню дійсних обставин події кримінального правопорушення. Таке обмеження права власності в даному випадку буде розумним і співмірним із завданням кримінального провадження. При цьому, слідчий суддя враховує думку володільця майна, який не заперечив проти задоволення клопотання дізнавача.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 309, 376 КПК України,
клопотання дізнавача СД відділення поліції №1 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 погоджене з начальником Бориславського відділу Дрогобицької окружної прокуратури ОСОБА_4 , задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке визнано речовим доказом та вилучено у ході проведення огляду місця події 02 листопада 2024 року у кримінальному провадженні № 12024142100000124 від 02 листопада 2024 року, а саме фрагмент блістера із трьома таблетками білого кольору у ньому, на блістері міститься надпис «Метафін», заборонивши фізичним та юридичним особам відчужувати, розпоряджатися та користуватися вказаним майном до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.
Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня надіслати дізнавачу, прокурору, а також особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення. Крім цього, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково; таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя: ОСОБА_8