"06" листопада 2024 р.
Справа № 642/4320/24
Провадження № 2/642/1294/24
06 листопада 2024 року м. Харків
Ленінський районний суд м. Харкова в складі головуючого судді Цибульської С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні Ленінського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
24.07.2024 ОСОБА_3 звернулася до Ленінського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати укладений між нею та відповідачем шлюб, зареєстрований 03 березня 2016 року Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, про що видано свідоцтво серії НОМЕР_1 та складено актовий запис № 69.
В обґрунтування позову зазначено, що внаслідок тривалих непорозумінь та відсутності взаєморозуміння шлюб між позивачкою та відповідачем фактично розпався. Спільного господарства подружжя не веде, шлюбних відносин не підтримує.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 29.07.2024 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строку для усунення недоліків позовної заяви.
09.08.2024 від представника позивача - адвоката Резнік К.О. надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 03 вересня 2024 року провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідачу надано строк на подання відзиву на позов.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України до суду не надходило.
Відповідач щодо розгляду справи повідомлявся належним чином. Копія ухвали про відкриття провадження по справі, копія позову та долучених до нього документів, направлялася відповідачу за місцем його реєстрації.
Відповідачем у встановлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк не подано до суду відзив на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрований 03 березня 2016 року Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, про що видано свідоцтво серії НОМЕР_1 та складено актовий запис № 69.
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину:
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 12.10.2016, актовий запис № 729;
Спірні питання щодо поділу майна та утримання дитини між сторонами на даний час відсутні.
Також встановлено, що сторони не підтримують шлюбних відносин, спільного господарства не ведуть, проживають окремо, шлюб має формальний характер, подальше спільне проживання у шлюбі та його збереження є неможливим.
Відповідно до вимог ст. 112 Сімейного кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Оскільки сторони наполягають на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу вважатиметься примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Отже, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що оскільки сторони тривалий час не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних стосунків, мешкають окремо, наміру зберігати сім'ю не мають, шлюб існує формально, подальше спільне життя суперечитиме інтересам сторін, відтак наявні підстави для розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 гривень відповідно до статті 141 ЦПК України стягуються з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 24, 105, 110, 112, 114 Сімейного Кодексу України, ст.ст.12-13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , зареєстрований 03 березня 2016 року Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, про що видано свідоцтво серії НОМЕР_1 та складено актовий запис № 69.
Після розірвання шлюбу залишити позивачці ОСОБА_6 шлюбне прізвище « ОСОБА_7 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 06.11.2024.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .
Головуючий суддя Світлана ЦИБУЛЬСЬКА