06.11.2024
Справа № 642/6043/24
Провадження № 3/642/1791/24
06 листопада 2024 року м. Харків
Суддя Ленінського районного суду м. Харкова Цибульська С.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працевлаштованого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
13.09.2024 о 12:31 год. водій ОСОБА_1 за адресою: м. Харків, вул. Холодногірська, біля буд. 48, керував транспортним засобом «ВАЗ 210740», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість шкіри обличчя, порушення мовлення, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОКНЛ» водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України. На підставі зазначеного стосовно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол серії ЕПР1 № 128446 від 13.09.2024 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 повторно не з'явився, про дату та час розгляду повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань не подав.
Згідно з положеннями ст. 268 КУпАП адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП не відноситься до правопорушень, по якому присутність у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
В рішенні Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, Європейський суд зазначив, що учасник справи зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Беручи до уваги той факт, що ОСОБА_1 не з'явився без поважних причин та не повідомив про причини неявки, а також те, що суд позбавлений можливості в рамках Кодексу України про адміністративне правопорушення вжити заходів для забезпечення явки учасників процесу в судове засідання, окрім як шляхом направлення судових повісток, водночас законом передбачений скорочений термін притягнення особи до адміністративної відповідальності, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вивчивши матеріали справи, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Порядок дорожнього руху на території України згідно із Законом України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
За п. 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до положень п. 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з п. 2 розділу І Інструкції є наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п. 6 розділу І Інструкції).
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 128446 від 13.09.2024 водій ОСОБА_1 під час здійснення відеофіксації відмовився від проходження в порядку, передбаченому законодавством, огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Працівником поліції в протоколі про адміністративне правопорушення було зазначено, що у ОСОБА_1 наявні ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість шкіри обличчя, порушення мовлення, поведінка котра не відповідає обстановці.
Отже, працівник поліції, виявивши ці ознаки, які відповідають переліку, зазначеному в Інструкції, законно та обґрунтовано запропонував ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння у відповідному медичному закладі, від якого останній відмовився.
Судом також досліджено відеозапис АЛ 9573 з нагрудної камери поліцейського.
Так, з дослідженого відеозапису вбачається, що після зупинки транспортного засобу «ВАЗ 210740», державний номерний знак НОМЕР_1 , працівник поліції запитав у водія ОСОБА_1 чи вживає він наркотичні засоби або лікарські препарати, що знижують увагу та швидкість реакції, на що останній повідомив, що він перебуває на лікуванні у психоневрологічному диспансері та вживає лікарські препарати, що прописані йому лікарем. Після цього працівником поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння та роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 268 КУпАП. Після чого водій ОСОБА_1 почав сперечатись з працівниками поліції та покинув місце зупинки транспортного засобу.
Вимога поліцейського про необхідність проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі в супроводі працівників поліції була чіткою і зрозумілою для сприйняття, у зв'язку з чим у ОСОБА_1 не було жодних об'єктивних підстав для непроходження такого огляду.
Вказану поведінку суд розцінює як намагання уникнути адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.
Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли водій відмовився від проходження такого огляду.
Окрім відеозаписа АЛ 9573 з нагрудної камери поліцейського, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 128446 від 13.09.2024;
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.09.2024, відповідно до якого водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОКНЛ;
-рапортом інспектора взводу 1 роти 3 батальйону 3 УПП в Харківській області ДПП Ативотова Д. від 13.09.2024.
Вказані докази є належними, допустимими та такими, що узгоджуються між собою та у своїй сукупності та взаємозв'язку підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення поліцейським дотримано вимоги ч. 2 ст. 251, ст. ст. 256, 265-2, 266, 268 КУпАП, Інструкції.
Отже суд вважає доведеною поза розумним сумнівом належними та допустимими доказами винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до відомостей з облікових даних інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» ОСОБА_1 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 20.03.2009.
Згідно з ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
За таких обставин суд вважає необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в сумі 605,60 грн. в дохід держави.
На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 23, 40-1, 130, 252, 266, 268, 283-285 КУпАП України, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф повинен бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у визначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і в такому випадку з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про накладення штрафу, а також витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя Світлана ЦИБУЛЬСЬКА