06.11.2024
Справа № 642/6033/24
Провадження № 3/645/1785/24
06 листопада 2024 року м. Харків
Суддя Ленінського районного суду м. Харкова Цибульська С.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
15.09.2024 о 22:21 год. водій ОСОБА_1 за адресою: м. Харків, вул. Афанасівська, буд. 164, керував транспортним засобом «Jeep Grand Cherokee Limited», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 та в закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОКНЛ у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на нагрудні камери поліцейських, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. На підставі вказаного стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 130142 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
11.10.2024 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення. В клопотанні ОСОБА_1 зазначив, що працівниками поліції була порушена процедура складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки при складанні протоколу були відсутні свідки, працівники поліції не надали йому направлення у лікарню на медичний огляд та не склали акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, в протоколі не зазначено підстав зупинки транспортного засобу, працівниками поліції йому не було роз'яснено права, як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, процедуру та порядок огляду, не вказано ознак стану сп'яніння. Окрім того, протокол складався під час повітряної тривоги, що наражало на небезпеку як його самого, так членів його сім'ї, які перебували з ним. Також ОСОБА_1 вказав, що до матеріалів справи не долучено будь-яких документів, які б підтверджували результати лабораторних досліджень біологічного матеріалу.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, в якій підтримав раніше подане ним клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП не відноситься до правопорушень, при розгляді яких присутність у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, дійшов таких висновків.
За змістом ст. ст. 245, 252 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Порядок дорожнього руху на території України згідно з Законом України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Виконання вказаного пункту Правил дорожнього руху є обов'язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735.
Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння згідно з п. 3 розділу І Інструкції є запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п. 6 розділу І Інструкції).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП (п. 7 розділу І Інструкції).
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 130142 від 15.09.2024 водій ОСОБА_1 під час здійснення відеофіксації відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820, а такожу відповідному медичному закладі.
Вказане також підтверджується направленням на огляд водія транспортного засобу з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.09.2024.
Працівником поліції в протоколі про адміністративне правопорушення було зазначено, що у ОСОБА_1 наявні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук.
Отже працівник поліції, виявивши ці ознаки, які відповідають переліку, зазначеному в Інструкції, законно та обґрунтовано запропонував ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820, а після відмови останнього -у відповідному медичному закладі, від якого ОСОБА_1 також відмовився.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 130142 від 15.09.2024;
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від, згідно з яким водій ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатору Drager Alcotest 6820;
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.09.2024, відповідно до якого водій ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на стан сп'яніння у КНП ХОР ОКНЛ;
-відеозаписами з нагрудної камери поліцейських АЛ 9841;
-рапортом інспектора взводу 2 роти 3 батальйону 4 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Труська Є. від 15.09.2024.
Зазначені докази є належними, допустимими та такими, що узгоджуються між собою.
Твердження ОСОБА_1 про те, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення були відсутні свідки, присутність яких є обов'язковою, при проведенні його огляду працівниками поліції, не можуть бути розцінені судом як порушення порядку проведення огляду особи на стан алкогольного сп'яніння з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З аналізу вказаної норми вбачається, що присутність двох свідків під час проведення огляду є обов'язковою лише у разі неможливості застосування працівником поліції технічних засобів відеозапису.
В матеріалах справи наявний диск з відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, ня яких зафіксовано обставини складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , в тому числі зафіксовано і факт відмови останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Судом не приймаються доводи ОСОБА_1 в частині незазначення поліцейськими в протоколі про адміністративне правопорушення підстав зупинки транспортного засобу, оскільки підстави зупинки транспортного засобу не можуть впливати на вирішення питання про винність чи невинність особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Наявність підстав для зупинки транспортного засобу не підлягає доказуванню у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку із тим, що ці обставини не входять до об'єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення.
Зазначення ОСОБА_1 про нескладення працівниками поліції акту огляду на стан алкогольного сп'яніння спростовується наявністю в матеріалах справи такого акту від 15.09.2024.
Доводи ОСОБА_1 про те, що йому не було надано направлення особи на проходження обстеження щодо стану сп'яніння є безпідставними з огляду на наступне.
Так, огляд особи на стан сп'яніння проводиться відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 09.11.2015 року, а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМ України № 1103 від 17.12.2008 року (зі змінами) відповідно до яких, якщо водій погодився на проведення огляду, то він направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції (п. 8 розділу ІІ Інструкції від 09.11.2015 року).
З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення (п. 9 розділу ІІ Інструкції від 09 листопада 2015 року та п. 7 Порядку від 17.12.2008 року).
Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку, перший примірник якого видається під підпис поліцейському (п.п. 17, 20 розділу ІІІ Інструкції від 09.11.2015 року, п. 13 Порядку від 17.12.2008 року).
Отже за змістом вищенаведених норм, направлення водія транспортного засобу на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння складається не для вручення водію і йому не передається, як помилково вважає ОСОБА_1 , а складається працівником поліції для лікаря, як підстава проведення цим лікарем огляду особи, і відповідно таке направлення залишається у лікаря, а в разі відмови водія від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу має бути долучена до матеріалів адміністративного провадження. Вся процедура огляду водія у медичному закладі проводиться виключно за участю працівників поліції, які і доставляють водія до лікарні, а не сам водій прибуває туди із направленням.
Як вбачається з письмових доказів та відеозаписів з нагрудних камер поліцейських від 15.09.2024, водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і у відповідному медичному закладі, що надало працівникам поліції законні та обґрунтовані підстави для складання стосовно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, при цьому направлення на огляд водія та акт огляду на стан сп'яніння, на які є посилання в протоколі, долучені до матеріалів справи.
На вказаних відеозаписах також зафіксовано факт повідомлення ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, які вбачаються поліцейськими в останнього, та роз'яснення йому прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до його відома доведено наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Тим самим спростовуються твердження ОСОБА_1 про те, що йому не роз'яснено його права та наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Стосовно тверджень ОСОБА_1 про порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки розгляд справи та складання адміністративного протоколу не було відкладено чи зупинено під час повітряної тривоги, суд зазначає, що як вбачається з відеозапису з бодікамер поліцейського, ОСОБА_1 не зауважував поліцейським про наявність повітряної тривоги, не зазначав про необхідність переміщення його в укриття чи будь-яких інших обставин з цього приводу. Водночас чинним законодавством не встановлено обмежень виконання працівниками поліції своїх службових повноважень під час повітряної тривоги. А тому вказану обставину не можна вважати підставою для визнання доказів по справі недопустимими та такими, що призвели до істотного порушення прав ОСОБА_1 .
Стосовно тверджень ОСОБА_1 про відсутність у матеріалах справи документів, які б підтверджували результати лабораторних досліджень біологічного матеріалу суд зазначає, що їх відсутність є закономірним наслідком відмови ОСОБА_1 від проходження відповідного огляду. При цьому суд зауважує, що саме відмова від проходження огляду водія є юридично значущим фактом у цій справі, адже адміністративна відповідальність, встановлена ч. 1 ст. 130 КУпАП, настає в цьому випадку саме за відмову водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки, так і в спеціалізованому медичному закладі, що знайшло своє підтвердження у відомостях відеозапису та у рапорті працівника поліції, що, в свою чергу, вказує на наявність склуд вказаного адміністративного правопорушення. При цьому правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли водій відмовився від проходження огляду.
Вимога поліцейського про необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного пристрою Drager Alcotest 6820 або в медичному закладі в супроводі працівників поліції була чіткою і зрозумілою для сприйняття, у зв'язку з чим у ОСОБА_1 не було жодних об'єктивних підстав для непроходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що, у свою чергу, свідчить про умисне бажання уникнути встановленої Законом відповідальності за скоєне правопорушення.
Відповідно до відомостей з облікових даних інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» ОСОБА_1 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 21.08.2001.
За таких обставин суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Ті обставини, що ОСОБА_1 працює водієм, та здійснює постійний догляд за своєю матір'ю, яка є особою з інвалідністю ІІ групи, а також факт утримання малолітньої дочки не надають йому права відмовлятись від проходження огляду на стан сп'яніння та не може враховуватись при вирішенні питання про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він є водієм транспортного засобу та повинен на загальних підставах неухильно дотримуватися Правил дорожнього руху України.
Також суд роз'яснює, що згідно зі ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, судом не враховуються.
Суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605 грн 60 коп.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 23, 33, 130, 247, 251, 283-284 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф повинен бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у визначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і в такому випадку з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про накладення штрафу, а також витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова.
Суддя Світлана ЦИБУЛЬСЬКА