Справа № 953/8569/20
н/п 2/953/3015/24
05 листопада 2024 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
судді Єфіменко Н.В.,
за участі секретаря Лущан В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, -
встановив:
01 вересня 2020 року КП «Харківські теплові мережі» (далі: позивач) звернулось до ОСОБА_1 (далі: відповідач-1), ОСОБА_2 (далі: відповідач-2) з позовом про стягнення заборгованості з централізованого опалення та постачання гарячої води за період з 01.09.2007 по 30.04.2020 в сумі 89 148, 73 грн. з яких: 88 985, 40 грн. - заборгованість з за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води; 141, 37 грн. - 3% річних; 21, 96 грн. - інфляційні витрати.
В обґрунтування заявленої вимоги позивач зазначає, що відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Внаслідок неповної та несвоєчасної сплати послуг за відповідачами утворилась заборгованість, у зв'язку з цим, позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
31.07.2024 представником відповідачів подана заява про застосування строку позовної давності.
До судового засідання учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, не з'явились. Представник позивача та представник відповідача розгляд справи просили здійснювати за їх відсутності.
Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини:
Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» є виконавцем послуг з централізованого теплопостачання та підігріву гарячої води в житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Харкова.
Відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачами послуг, що надає позивач.
Договір про надання послуг з теплопостачання між сторонами не укладався.
Як вбачається з відомостей про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежу, внаслідок неповної та несвоєчасної сплати послуг за особовим рахунком № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 утворилась заборгованість за період з 01.09.2007 по 30.04.2020 в сумі 88 985, 40 грн.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачами не спростований, контррозрахунок не наданий.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного:
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Як передбачено, ч.1, ч.2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 68 ЖК України споживачі комунальних послуг повинні своєчасно вносити плату за комунальні послуги. Відповідно до вимог ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно з п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води плата за житлово-комунальні послуги вноситься власниками квартир, наймачами та орендарями щомісяця, не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води та теплової енергії або до затверджених нормативів (норм) споживання. Відсутність укладеного договору не звільняє споживачів від сплати за фактично надані послуги. Проживаючи у багатоквартирному будинку, відповідач користується житлово-комунальними послугами, які надаються позивачем.
З відомості про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежу за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що у спірний період підприємством нараховувалася щомісячно плата за надані послуги, але відповідачами оплата послуг належним чином не здійснювалась, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за період з 01.09.2007 по 30.04.2020 в сумі 88 985, 40 грн.
Доказів того, що відповідачі, у встановленому законом порядку, відмовлялись від споживання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, звертались до позивача щодо невиконання ним своїх зобов'язань з постачання послуг, або надання неякісних послуг, як і доказів відсутності боргу перед позивачем суду не надано. Також відповідачами не надано доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем.
Зазначене свідчить про неналежне виконання відповідачами зобов'язань, а тому порушує право позивача на одержання плати за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за вищезазначеною адресою.
Разом з тим, відповідачами подано заяву про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин.
За таких обставин, з урахуванням того, що позивач звернувся до суду з даним позовом 01.06.2020, суд заявлені позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду за період з 01.09.2007 по 30.04.2020 в сумі 88 985,40 грн. задовольняє частково та з огляду на встановлені п. 18 Правил строки оплати послуг стягує солідарно з відповідачів заборгованість за період з 01.05.2017 по 30.04.2020 в сумі 44 631, 11 грн.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 141, 37 грн. та інфляційних втрат в сумі 21, 96 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
Разом із тим, суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено ч.2 ст.625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає його арифметично вірним та таким, що відповідає положенням чинного законодавства, а відтак, вимога в цій частині підлягає задоволенню.
Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідачі неналежним чином виконували взяті на себе обов'язки з оплати послуг централізованого опалення та постачання гарячої води, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням наведеного.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів пропорційно задоволеній частині позову.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 12, 76,141, 164, 206,263-265 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позовну заяву Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води в сумі 44 631 (сорок чотири тисячі шістсот тридцять одна) грн. 11 коп., 3 % річних у сумі 141 (сто сорок одна) грн. 37 коп., інфляційні витрати у сумі 21 (двадцять одна) грн. 99 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» витрати по сплаті судового збору в сумі 526 (п'ятсот двадцять шість) грн. 17 коп. з кожного.
В іншій частині позову, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», місцезнаходження: м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, ЄДРПОУ 31557119.
Відповідачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНКОПП невідомо, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.В. Єфіменко