Справа № 953/9020/24
н/п 2-а/953/146/24
04 листопада 2024 року м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Демченко С. В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - Кошова О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 взводу 6 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Твердохліба Дениса Олександровича, Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
30 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративною позовною заявою до інспектора 1 взводу 6 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Твердохліба Д. О., Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, в якій просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3109103 від 22 вересня 2024 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, а провадження у справі закрити. Крім того, просив суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань УПП в Харківській області ДПП нас свою користь витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1211,80 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 22 вересня 2024 року інспектор 1 взводу 6 роти 3 батальйону УПП в Харківській області ДПП Твердохліб Д. О. склав щодо нього постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, за те, що він 22 вересня 2024 року керував мотоциклом (мопедом) без мотошолома, чим порушив вимоги п. 2.3 г ПДР України. Вважає вказану постанову необґрунтованою та протиправною. Зазначив, що 22 вересня 2024 року о 16 годині 00 хвилин він перебував за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 130-г. Коли до нього підійшли співробітники патрульної поліції, він стояв неподалік від мотоцикла, який належить йому на праві власності. Вказав, що під час спілкування зі співробітниками поліції він надав їм для огляду посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, після чого патрульні повідомили йому, що він порушив правила дорожнього руху, оскільки керував транспортним засобом без шолома. На його вимогу надати докази, які підтверджують зазначені вище обставини, співробітники поліції надали для огляду відеозапис, на якому зафіксований рух мотоциклу без державного номерного знаку, яким керувала особа без шолому. Зауважив на тому, що він не керував транспортним засобом, який зафіксований на відеозаписі. У порушення вимог ст. 268 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, позивачу не були роз'яснені його права. На думку позивача, оскаржувана постанова винесена з порушенням положень КУпАП, а тому підлягає скасуванню.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 02 жовтня 2024 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.
17 жовтня 2024 року від представника УПП в Харківській області ДПП Федюка Д. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що 22 вересня 2024 року по вул. Сумській неподалік від будинку 130 у м. Харкові, ОСОБА_1 керував транспортним засобом мотоциклом N-MAX 125, державний номерний знак НОМЕР_1 , без мотошолома, чим порушив п. 2.3. г ПДР. Поліцейський під час розгляду справи про адміністративне правопорушення роз'яснив відповідачу його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. За результатами розгляду справи встановлений факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, що підтверджується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського № 475014. На відеозаписах зафіксований факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом без мотошолому. Окрім того, на 6 хвилині 20 секунді відеозапису ОСОБА_1 повідомляє співробітникам поліції, що розуміє причини його зупинки. За вказаних обставин та з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, на переконання сторони відповідача, інспектор під час винесення оскаржуваної постанови діяв на підставі та відповідно до вимог діючого законодавства, тому постанова є законною та обгрунтованою.
24 жовтня 2024 року на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшли заперечення на відзив, в яких зазначив, що твердження сторони відповідача про те, що факт порушення позивачем правил дорожнього руху підтверджується відеозаписом, який є додатком до оскаржуваної постанови, є безпідставними. Вказав, що долучений до постанови відеозапис є фрагментарним, на ньому дійсно зафіксований рух мотоциклу, однак встановити особу водія, який керував вказаним транспортним засобом на підставі вказаного відеозапису, не можливо. Зауважив на тому, що коли до нього підійшли співробітники поліції, то він не керував транспортним засобом, а стояв біля нього.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Зазначив, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, оскільки він не керував транспортним засобом - мотоциклом N-MAX 125, державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Сумській неподалік від будинку 130 у м. Харкові без шолому, як то зазначено в постанові, яку він просить скасувати. Вказав, що коли працівники поліції підійшли до нього та повідомили про порушення ним вимог ПДР, то він стояв неподалік від свого транспортного засобу, а не керував ним. Окрім того, працівники поліції не зупинили його безпосередньо під час керування транспортним засобом без шолому. Зауважив на тому, що єдиним доказом, яким сторона відповідача обґрунтовує наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, є відеозапис, проте зі змісту вказаного відеозапису неможливо достовірно встановити особу, яка керувала транспортним засобом.
Відповідач інспектор 1 взводу 6 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Твердохліб Д. О. у судове засідання не з'явився про час дату та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, заяв про відкладення розгляду справи до суду не подавав.
Представник відповідача УПП в Харківській області ДПП у судове засідання не з'явився про час дату та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Суд, вислухавши пояснення позивача, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилались сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши матеріали справи, оцінивши ці докази в сукупності, визнає позов таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що 22 вересня 2024 року інспектор 1 взводу 6 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Твердохліб Д. О. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3109103, на підставі якої ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та на нього накладений штраф у розмірі 1020 гривень.
Приписами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
За змістом ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 7 КУпАП гарантовано, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Правила дорожнього руху відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (ПДР України). Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п. 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.
Притягнути до адміністративної відповідальності можна лише ту особу, яка вчинила дії, що підпадають під ознаки адміністративного правопорушення та яка є або може бути суб'єктом адміністративного правопорушення.
Притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведеним конституційним положенням кореспондує частина перша статті 8 Закону України «Про Національну поліцію».
Згідно з п. 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
За змістом статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху - частини перша, друга, третя, п'ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 22 вересня 2024 року о 16 годині 02 хвилини у м.Харків на вул.Сумькій, 130Г керував мотоциклом (мопедом) мотоциклом N-MAX 125, державний номерний знак НОМЕР_1 , без шолому, чим порушив п. 2.3.г ПДР - порушення правил користування мотошоломом.
Положеннями п. 2.3.г ПДР встановлено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів.
Частина 5 статті 121 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 1 статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію" поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Статтею 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.ст. 75,76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Обґрунтовуючи правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідач надав відзив, до якого долучив в якості доказу диск з відеозаписами подій, що відбулися 22 вересня 2024 року.
Дослідивши диск з відеозаписом, суд встановив, що на ньому зафіксований факт руху особи без шолому на транспортному засобі - мотоциклі, білого кольору, у м. Харкові по Журавлівському узвозу 22 вересня 2024 року о 16 годині 00 хвилин. При цьому номерний знак мотоциклу на відео не зафіксований.
Дослідивши диск з відеозаписом, суд встановив, що працівники поліції, рухаючись по Журавлівському узвозу у м. Харкові, встановили факт порушення водієм Правил дорожнього руху України, оскільки водій керував мотоциклом без шолому. Після чого працівники поліції, розвернувшись, почали їхати у напрямку руху вказаного водія.
При цьому, з відеозапису неможливо встановити напрямок руху особи на мотоциклі після того, як працівники поліції почали наздоганяти вказаного водія, оскільки на відеозаписі не зафіксований факт руху мотоциклу після розвороту службового автомобіля.
Наданим відеозаписом підтверджуються доводи позивача з приводу того, що коли до нього підійшли співробітники поліції, то він не керував транспортним зобом.
З відеозапису вбачається, що коли працівники поліції під'їжджали на службовому автомобілі до місця розташовування транспортного засобу - мотоциклу N-MAX 125, державний номерний знак НОМЕР_1 , належного на праві власності позивачу, за адресою: АДРЕСА_1 , то ОСОБА_1 перебував біля мотоциклу, при цьому фактів, які б свідчили про те, що позивач тільки що завершив керування вказаним транспортним засобом, на відеозаписі не зафіксовано.
Суд зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення складений за керування позивачем мотоциклом без мотошолома. Дійсно, як вбачається з відео, особа керує мотоциклом без шолома по Журавлівському узвозу, але ідентифікувати на відео цю особу, або цей транспортний засіб за його державним номером неможливо.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення місцем вчинення правопорушення вказана адреса: АДРЕСА_1 . Однак жодних доказів, що ОСОБА_1 рухався саме по вул.Сумській біля будинку 130Г на мотоциклі без шолому суду не надано.
Так єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху.
Суд встановив, що відповідач у порушення вимог статті 77 КАС України не підтвердив факт порушення позивачем вимог п. 2.3.г ПДР.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач не довів поза розумним сумнівом факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, що виключає підстави для його притягнення до адміністративної відповідальності.
Аналіз фактичних обставин справи, установлених під час її розгляду, у їх взаємному зв'язку та сукупності, та мотивів, покладених в основу оскаржуваної постанови, дає підстави для висновку про недоведеність у спірних правовідносинах належними та допустимими доказами вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Жодних належних та допустимих доказів вчинення позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення для притягнення останнього до адміністративної відповідальності з дотриманням визначеної законом процедури, відповідач не надав.
Фактичні дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення, не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху і, відповідно наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, доводи позивача, якими він заперечує правомірність складеної постанови відповідачем не спростовані. У даному випадку у суду відсутня будь-яка доказова база про вчинення позивачем адміністративного правопорушення та яка, як наслідок, обґрунтовувала б правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Щодо доводів позивача про порушення поліцейським вимог ст. 268 КУпАП, зокрема щодо не роз'яснення йому прав та обов'язків, то суд вважає такі доводи безпідставними, та такими, що спростовуються відомостями, які містяться на відеозаписі.
З відеозапису вбачається, що працівник поліції під час спілкування з позивачем та розгляду справи про адміністративне правопорушення роз'яснив його права та обов'язки, передбачені ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З урахуванням вищезазначеного, наявні правові підстави для задоволення позовних вимог та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3109103 від 22 вересня 2024 року, якою накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1020 грн на ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції сплачений ним при зверненні до суду судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 72-78, 242, 243, 244, 246, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 1 взводу 6 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Твердохліба Дениса Олександровича, Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3109103 від 22 вересня 2024 року щодо ОСОБА_1 за вчинення правопорушення за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 гривен, провадження у справі - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Департаменту патрульної поліції, на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач - інспектор 1 взводу 6 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Твердохліб Денис Олександрович, місцезнаходження: м. Харків, вул. Шевченка, 315а.
Відповідач - Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: м. Харків, вул. Шевченка, 315а.
Суддя С.В. Демченко