Справа № 638/20513/24
Провадження № 2-а/638/184/24
про залишення позову без руху
05 листопада 2024 року м. Харків
Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Штих Т. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області про скасування постанови,-
29.10.2024 року позивач звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову серії ЕНА № 3217612 від 08.10.2024 року якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП до штрафу в розмірі 510,00 грн.
Згідно з пунктами 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку, то чи наявне клопотання про його поновлення та достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Під час вирішення питання щодо відкриття провадження в справі виявлено, що подана заява не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України, а саме: не додано підтвердження місця проживання позивача; до позовної заяви не додано її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи; не додано документу про сплату судового збору, позов подано після спливу десятиденного строку на оскарження без подання клопотання про поновлення строку на оскарження, не додано підтвердження місця проживання позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Тобто, КАС України визначає можливість вибору суду позивачем лише за зареєстрованим місцем проживання, а не за фактичним.
Позивач у позовній заяві вказує, що він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд зауважує, що до матеріалів позовної заяви позивачем не надано копію паспорта з відміткою про реєстрацію місця проживання позивача (або відповідну довідку компетентного органу про місце реєстрації).
Відповідно до п. 7 Правил реєстрації місця проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №207, реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Пункт 9 передбачає, що відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1 цих правил.
Суд зазначає, що юридичним підтвердженням відомостей про місце реєстрації особи є довідка про реєстрацію місця проживання особи, яка видається органами реєстрації або паспорт громадянина України.
Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно надати суду завірену копію паспорта громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання або довідку про реєстрацію місця проживання особи згідно відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру.
Також суж зазначає, що позивач звернувся до суду з позовом після спливу строку, визначеного законом, а саме ст.286 КАС України.
Згідно п. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивач разом із позовною заявою не подав заяву про поновлення пропущеного строку.
Частиною 1 статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Позовна заява надійшла до суду 29.10.2024 засобами поштового зв'язку. При цьому позов надійшов «простою поштою», тому на конверті відсутній штрих код, отже суд позбавлений можливості встановити дату звернення позивача до поштового відділення з метою надсилання позову до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 160 КАС України до позовної заяви додається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону
Відповідно до п.8 ч.5 ст.160 КАС України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Відповідно до положень статей 3,5 Закону № 3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п'ята статті 4 Закону України «Про судовий збір»), тобто 605 грн. 60 коп.
Щодо заявленого позивачем клопотання про звільнення його від сплати судового збору суд зазначає наступне.
Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється ст. 8 Закону України «Про судовий збір»із змінами внесенимиЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року, що набрав чинності 01.09.2015 року. А саме: враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зазначене положення закону кореспондується з приписами ч. 1 ст. 133 КАС України, а саме: суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подаються до суду, або окремим документом.
Разом з тим, у відповідності до правової позиції, викладеної у постанові у п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014р. "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
На підтвердження скрутного матеріального становища позивач не надає жодного доказу, тому суд відмовляє в задоволенні клопотання.
Тобто подана ОСОБА_1 позовна заява не відповідає вимогам статті 161 КАСУ.
Відповідно до ч. 1 ст.169 КАС України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позов ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування постанови підлягає залишенню без руху, а саме необхідно надати до суду копію позовної заяви з додатками, долучити довідку про місце проживання позивача та квитанцію про сплату судового збору.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Керуючись ст.160,161,168,169,294 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області про скасування постанови - залишити без руху.
Повідомити заявника про необхідність виправити зазначені недоліки протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Т. В. Штих