Справа № 638/13547/23
Провадження № 1-кп/638/948/24
Іменем України
06 листопада 2024 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.09.2023 року за №12023221200002325 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,-
Дзержинським районним судом м. Харкова здійснюється судове провадження по кримінальному провадженню №12023221200002325 від 13.09.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
В судовому засіданні прокурором ОСОБА_3 заявлено клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 днів запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави у розмірі 200 000 грн. В обгрунтування клопотання прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість переховуватись від суду; впливати на потерпілу, свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення. Підстави продовження застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 об'єктивно вбачаються з відомостей, що є наявними у кримінальному провадженні. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, максимальна міра покарання за яке передбачає позбавлення волі на строк до 10 років. ОСОБА_4 постійного джерела доходу не має, нещодавно вийшов з місць позбавлення волі, на шлях виправлення та перевиховання не став та вчинив новий злочин. Обставини, за яких злочин був вчиненний, данні про особу обвинуваченого та існуючи ризики свідчать про неможливість застосування до обвинуваченого іншого більш м'якого запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що наміру переховуватися в нього немає, він самостійно з'явився до суду, на свідків та потерпілу він також не має наміру впливати. Просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Захисник ОСОБА_5 підтримала позицію ОСОБА_4 та зазначила, що ризики, на які послався прокурор, є припущеннями та не доведені належним чином, обвинувачений не переховувався на досудовому розслідуванні. Просила змінити запобіжний захід на інший, більш м'який.
Суд, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, вважає, що клопотання прокурора ОСОБА_3 необхідно задовольнити з наступних підстав.
Вирішуючи питання щодо доцільності продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд бере до уваги, що ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.09.2023 обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів до 12 год.00 хв. 20 листопада 2023 з визначенням застави у розмірі 200 000 грн., який в подальшому продовжувався.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обстави кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Суд вважає встановленим та доведеним існування ризиків на час розгляду клопотання, передбачених ст. 177 КПК України, а також враховує те, що судовий розгляд даного кримінального провадження ще не завершений з об'єктивних причин.
Так, ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризик переховуватись від суду, впливати на свідків та потерпілу та ризик вчиненння інших кримінальних правопорушень продовжують існувати. З урахуванням тяжкості покарання, кількості вчинених раніше обвинуваченим правопорушень, особи обвинуваченого, відсутністю в нього міцних соціальних зв'язків та обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення суд вважає, що відсутня можливість застосування відносно ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищевказаних ризиків, тому за доцільне продовжити відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю внесення застави. Доказів в обгрунтування необхідності зміни запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт стороною захисту не надано, тому у задоволенні клопотання обвинуваченого суд відмовляє.
Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Тяжкість, період та обставини вчиненого правопорушення, підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину, можливість ухилення від явки до суду вказують на перевагу публічного інтересу. При цьому, суд зазначає, що тяжкість покарання, що загрожує, не є основною та безпосередньою підставою для тримання під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст.177 КПК України.
У зв'язку з вищенаведеним суд відхиляє клопотання обвинуваченого та його захисника щодо зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.
Керуючись ст. ст.177, 183, 331 КПК України, суд,
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, тобто з 06 листопада 2024 року до 04 січня 2025 року включно, з можливістю внесення застави у визначеному ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.09.2023 розмірі.
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Строк дії ухвали про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 04 січня 2025 року включно.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_4 та направити Державній установі "Харківський слідчий ізолятор" для відома і виконання.
Ухвала суду про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення, а обвинувачений, який перебуває під вартою, може оскаржити в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1