Провадження № 1-кс/392/395/24
Справа № 392/1201/24
22 жовтня 2024 рокуСлідчий суддя Маловисківського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , за участю: прокурора ОСОБА_2 , слідчої ОСОБА_3 , захисника-адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , секретар ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання заступника начальника СВ ВП № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 , в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024121090000322 від 01.07.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121, ч.2 ст. 296 КК України, відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Первомайське Маловисківського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , командира самохідного артилерійського взводу-старший офіцер на батареї 1 самохідної артилерійської батареї першого самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні-старший лейтенант, раніше не судимого,
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
Заступник начальника СВ ВП № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 , в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024121090000322 від 01.07.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121, ч.2 ст.296 КК України, звернулася до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
В обгрунтування зазначеного клопотання слідча посилається на те, що в провадженні СВ ВП № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження № 12024121090000322, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.07.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 проходить військову службу за контрактом в Збройних Силах України та відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.03.2024 № 49 ОСОБА_5 призначено на посаду командира самохідного артилерійського взводу - старший офіцер на батареї 1 самохідної артилерійської батареї 1 самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 . Згідно ст. ст. 3, 65, 68 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; захист Батьківщини, незалежності і територіальної цілісності України є обов'язком громадян України; кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.? Відповідно до ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999 № 548-XIV, ст. ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 № 551-XIV, військовослужбовці зобов'язані свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати і виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати і утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України.
Незважаючи на викладене, ОСОБА_5 , перебуваючи у відпустці, 29 червня 2024 року близько 23:00 год. разом з військовослужбовцем ОСОБА_8 та неповнолітнім ОСОБА_9 приїхали до приміщення сільського клубу, який розташований по АДРЕСА_2 , де також перебував потерпілий ОСОБА_10 , який являється військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 та перебував на реабілітації в зв'язку з погіршенням стану здоров'я, внаслідок безпосередньої участі в бойових діях щодо оборони країни та стояв на подвір'ї біля належного йому автомобіля марки ВАЗ 2109, реєстраційний номер НОМЕР_3 .
В цей час на ґрунті раптово виниклого конфлікту, з приводу бійки між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , який являється рідним братом ОСОБА_5 , у ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та неповнолітнього ОСОБА_9 виник раптовий злочинний умисел, спрямований на спільне заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_10 . Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та неповнолітній ОСОБА_9 , діючи групою осіб, умисно, усвідомлюючи суспільну небезпеку та протиправність своїх дій, передбачаючи можливість настання наслідків у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_10 підійшли до останнього, після чого ОСОБА_5 наніс потерпілому один удар кулаком в область голови та близько п'яти ударів кулаком в область живота та почав наносити удари по транспортному засобу потерпілого. В цей час, ОСОБА_8 наблизився до потерпілого ОСОБА_10 та наніс останньому не менше двох ударів кулаком в область голови та не менше двох ударів кулаком в область грудної клітки та живота, після чого неповнолітній ОСОБА_9 , який під час того, як ОСОБА_8 наносив удари ОСОБА_10 , наносив удари по боковим дверцятах автомобіля потерпілого, наблизився до ОСОБА_10 та наніс йому не менше семи ударів кулаком в область грудної клітки та живота, по одному удару ногою в область спини, голови та сідниць.
Своїми протиправними діями ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та неповнолітній ОСОБА_9 спричинили потерпілому ОСОБА_10 тілесні ушкодження у вигляді сполученої травми: тупа травма органів живота: розриви вісцеральної поверхні селезінки, внутрішньочеревна кровотеча, геморагічний шок, тупа травма грудної клітки: лівобічний травматичний напружений пневмоторакс, які відносяться до категорії тяжких, як небезпечних для життя в момент їх спричинення, тупа внутрішньочерепна травма у формі струсу головного мозку, садна, набряк обличчя, які відносяться до категорії легких, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, більше 6 днів, множинні садна шкіри тулубу, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 проходить військову службу за контрактом в Збройних Силах України та відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.03.2024 № 49 ОСОБА_5 призначено на посаду командира самохідного артилерійського взводу - старший офіцер на батареї 1 самохідної артилерійської батареї 1 самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 . Згідно ст. ст. З, 65, 68 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; захист Батьківщини, незалежності і територіальної цілісності України є обов'язком громадян України; кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Відповідно до ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999 № 548-XIV, ст. ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 № 551-XIV, військовослужбовці зобов'язані свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати і виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати і утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України.
Незважаючи на викладене, ОСОБА_5 перебуваючи у відпустці, 29 червня 2024 року близько 23:00 год. разом з неповнолітнім ОСОБА_9 знаходився біля приміщення сільського клубу, який розташований по АДРЕСА_2 , де поряд стояв припаркований автомобіля марки ВАЗ 2109, реєстраційний номер НОМЕР_3 , біля якого перебував власник ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який являється військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 та перебував на реабілітації в зв'язку з погіршенням стану здоров'я, внаслідок безпосередньої участі в бойових діях щодо оборони країни, де у ОСОБА_5 разом з ОСОБА_9 раптово виник спільний умисел, направлений на хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.
Реалізуючи свій спільний злочинний умисел ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , прагнучи показати свою зневагу до інших людей, бажаючи самоутвердитись за рахунок пошкодження чужого майна, ігноруючи існуючі в суспільстві правила поведінки, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, яка виявилася у безпідставному пошкодженні майна, перебуваючи у громадському місці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечний наслідок і бажаючи його настання, підійшли до вищевказаного автомобіля, після чого ОСОБА_9 завдав три удари лівою ногою по заднім боковим дверям автомобіля, а ОСОБА_5 , завдавши правою ногою удар по капоту автомобіля, здійснив стрибки на капоті та даху транспортного засобу, внаслідок чого технічно пошкодили автомобіль, чим завдали ОСОБА_10 матеріального збитку в сумі 12919,97 грн.
Таким чином в ході проведення слідчих (розшукових) дій було встановлено, що у вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 .
14.10.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч.2 ст. 296 КК України.
Його причетність до скоєння вказаних кримінальних правопорушень підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.
З метою забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам передбачених п.п. 1,2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, так як підозрюваному вручено повідомлення про підозру у скоєнні тяжкого злочину за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, а також у разі направлення до суду обвинувального акту відносно ОСОБА_5 , останній в силу своїх навичок та вмінь набутих під час несення служби має можливість та спеціальні навички до залишення підконтрольної на даний час території України, ухилятися від явки до органів досудового розслідування, прокурора та суду. На території України триває військова агресія з боку російської федерації, що часто створює невизначеність на кордонах України та позбавляє насамперед прикордонну службу України можливості здійснювати належний контроль за всією ділянкою державного кордону, отже, і пропуск громадян через кордон із дотриманням відповідних порядку та правил. Варто врахувати, що процес екстрадиції нині - дуже складний процес. Впливає на це, зокрема, широкомасштабна війна проти України, тому іноземні суди зараз часто відмовляють Україні в питаннях екстрадиції. Зазначена обставина не виключає можливості у підозрюваного здійснити спробу перетину межі військового зіткнення та залишитися на окупованій території України, що фактично виключить можливість його розшуку та притягнення до кримінальної відповідальності або взагалі надасть йому можливість залишити окуповану територію України та виїхати до російської федерації. Викладене вище свідчить, що ОСОБА_5 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення злочину, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування; незаконно впливати на свідків, потерпілого, інших осіб, причетних до вчинення злочину з метою уникнення покарання з урахуванням бажання уникнути відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання та вагомості доказів, підозрюваний ОСОБА_5 може вплинути на інших осіб, причетних до вчинення злочину з метою спотворення обставин події учасником якої вони були, вплинути на інших осіб, які мають відомості про вчинення кримінального правопорушення, однак досудовим розслідуванням не встановлені та не допитані, а також свідків, з метою зміни ними вже наданих показів, які вже допитані у провадженні і не допитані судом, вказані обставини дають підстави вважати, що підозрюваний може незаконно впливати на вказану категорію осіб, з метою зміни чи відмови від наданих показань. У відповідності до ст. 23 КПК України та 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та повинен бути дослідженим судом під час судового провадження безпосередньо, а тому, зважаючи на стадію кримінального провадження, наявний реальний ризик, що підозрюваний у разі не застосування запобіжного заходу може впливати на свідків, які безпосередньо судом не допитані; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме підозрюваний ОСОБА_5 шляхом підкупу, погроз, залякування та тиску на учасників кримінального провадження фактично створить умови для здійснення на них впливу, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій та/або з можливою погрозою застосування насильства; вчинити інше кримінальне правопорушення, так як ОСОБА_5 вчинив злочин, пов'язаний із застосування насильства над ОСОБА_10 , який являється діючим військовослужбовцем Збройних сил України та безпосередньо приймає участь у здійсненні заходів, необхідних для оборони країни, що свідчить про жорстокість та зухвалість особи підозрюваного, а також те, що вказаний злочин відноситься до категорії тяжких, за який в тому числі передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, який викликав суспільний резонанс, таким чином застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, тому наявні підстави свідчити про можливість та реальність настання вказаного ризику, у випадку застосування до ОСОБА_5 , запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою.
Слідчий вважає, що жоден інший запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
У судовому засіданні слідчий підтримав подане клопотання.
Прокурор у судовому засіданні просив задовільнити клопотання слідчого, посилаючись на наявність зазначених у клопотанні ризиків та неможливість їх запобігання шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Підозрюваний свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення не визнав та пояснив, що тілесні ушкодження потерпілому вони не наносили, а лише відштовхнули його від брата ОСОБА_12 , ніяких дій щодо спричинення тілесних ушкоджень не вчиняв, також додав, що на дах автомобіля не вискакував та механічні пошкодження не спричиняв.
Просив відмовити в задоволенні клопотання слідчого та застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистої поруки, задовільнивши заяву командира.
Захисник підтримав думку підозрюваного, зазначивши, що наразі триває досудове розслідування та слідчим не надано беззаперечних доказів вини підозрюваного, який є військовослужбовцем, командиром взводу.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши подані до клопотання письмові докази, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Частиною другою даної статті передбачено, що запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
З досліджених матеріалів доданих до клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою встановлено, що в провадженні СВ Новоукраїнського РВП ГУНП перебуває кримінальне провадження № 12024121090000322 від 01.07.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 121,ч.2 ст. 296 КК України.
14.10.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 121,ч.2 ст. 296 КК України.
Письмовими доказами зібраними під час досудового розслідування, що долучено до матеріалів клопотання підтверджується, що ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 121, ч.2 ст. 296 КК України, які кваліфіковано як спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, вчиненого групою осіб, та хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб.
Санкція ч. 2 ст. 121 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
Санкція ч.2 ст. 296 Кк україни передбачає покарання у виді обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до чотирьох років.
Під час розгляду даного клопотання слідчим суддею встановлено, що підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягався, за місцем проживання характеризується позитивно, одружений, дружина перебуває в стані вагітності, у лікаря нарколога та лікаря психіатра на обліку не перебуває.
З огляду на матеріали клопотання, ОСОБА_5 обгрунтовано підозрююється у скоєнні кримінальних правопорушень проти життя та здоров'я особи, громадського порядку та моральності, при цьому суд не входить в оцінку зібраних доказів під час досудового розслідування, а лише вирішує питання доцільності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Отже, тяжкість покарання, що може загрожувати підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, дані, що характеризують підозрюваного, повідомлення про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров'я особи, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, та кримінального правопорушення, що відноситься до категорії нетяжких, за ч.2 ст. 296 КК України, проживання в одному населеному пункті зі свідками по справі, підтверджують наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий в поданому клопотанні.
Відповідно до чч. 1,4 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Слідчий суддя враховує, що підозрюваний на даний час, проходить військову службу в Збройних Силах України, є командиром самохідного артилерійського взводу- старшим офіцером на батареї 1 самохідної артилерійської батареї 1 самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 .
За період проходження військової служби зарекомендував себе як старанний та дисциплінований офіцер, проявляє вимогливість до себе та підлеглих, здатний підкоряти особисті інтереси інтересам служби та виявляти розумову ініціативу, при виконанні службових обов'язків дотримується законності.
Крім того, витяги з наказів командира військової частини НОМЕР_1 вказують на безпосередню участь ОСОБА_5 в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій.
Підозрюваного нагороджено нагрудним знаком "Срібний хрест", "Ветеран війни", а також відзнакою командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України нагрудним знаком "Завжди перші", за високі показники у службі, досконале планування та проведення десантно-штурмових операцій, виявленні особисту хоробрість та збереження здоров'я й життя військовослужбовців ДШВ.
18.10.2024 до суду надійшло клопотання начальника артилерії-заступника командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_13 про передачу йому на поруки підозрюваного, яке обгрунтовує тим, що обраний запобіжний захід може негативно вплинути на подальше виконання військових обов'язків та загальну боєздатність підрозділу, оскільки ОСОБА_5 зарекомендував себе як дисциплінований, відповідальний та відданий військовій справі боєць, який за час служби неодноразово демонстрував високі моральні якості, дотримання військової присяги, сумлінне виконання службових обов'язків.
Відповідно до приписів статті 180 КПК України, особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
Кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.
Поручителю роз'яснюється у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється або обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки поручителя та наслідки їх невиконання, право на відмову від прийнятих на себе зобов'язань та порядок реалізації такого права.
Поручитель може відмовитись від взятих на себе зобов'язань до виникнення підстав, які тягнуть за собою його відповідальність. У такому разі він забезпечує явку підозрюваного, обвинуваченого до органу досудового розслідування чи суду для вирішення питання про заміну йому запобіжного заходу на інший.
У разі невиконання поручителем взятих на себе зобов'язань на нього накладається грошове стягнення в розмірі:1) у провадженні щодо кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше трьох років, або інше, більш м'яке покарання, - від двох до п'яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) у провадженні щодо злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років, - від п'яти до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) у провадженні щодо злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, - від десяти до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 4) у провадженні щодо злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років, - від двадцяти до п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням зобов'язань про особисту поруку здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.
Отже, враховуючи характеризуючі дані відносно підозрюваного, те, що слідчим та прокурором в судовому засіданні, не доведено недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , з урахуванням введення військового стану в країні у зв'язку із військовою агресією РФ та захист батьківщини підозрюваним, безпосередню участь його в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебування на посаді командира взводу, слідчий суддя дійшов висновку про можливість передати військовослужбовця старшого лейтенанта ОСОБА_5 на поруки його начальнику артилерії-заступнику командира військової частини НОМЕР_1 .
З огляду на вищевикладені обставини клопотання слідчої про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 177, 178, 183, 193, 194, 197 КПК України,
В задоволенні клопотання заступника начальника СВ ВП № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 , в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024121090000322 від 01.07.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121, ч.2 ст. 296 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою-відмовити.
Відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосувати запобіжний захід у вигляді особистої поруки, в межах строку досудового розслідування, тобто до 18.11.2024.
Передати старшого лейтенанта ОСОБА_5 - командира взводу старшого офіцера на батареї 1 самохідної артилерійської батареї 1 самохідного артилерійського дивізіону на поруки начальника артилерії-заступника командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_14 .
Роз'яснити поручителю - начальнику артилерії-заступнику командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_15 , що він, як поручитель несе відповідальність за виконання підозрюваним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора і суд про зміну свого місця проживання та місця військової служби.
Роз'яснити поручителю - начальнику артилерії-заступнику командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_15 , що він зобов'язується за необхідності доставити підозрюваного ОСОБА_5 до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
У разі невиконання поручителем -начальником артилерії-заступником командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_16 взятих на себе зобов'язань, на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від десяти до двадцяти розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Поручитель може відмовитися від взятих на себе зобов'язань до виникнення підстав, які тягнуть за собою його відповідальність. У такому разі він забезпечує явку підозрюваного до органу досудового розслідування чи суду для вирішення питання про заміну йому запобіжного заходу на інший.
Контроль за виконанням зобов'язань особистої поруки покласти на слідчого у даному кримінальному провадженні.
Строк дії ухвали до 18 листопада 2024 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Повний текст ухвали буде оголошено учасникам судового провадження о 16 годині 28.10.2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1