Справа № 392/412/24
Провадження № 3/392/349/24
04 листопада 2024 року м. Мала Виска
Суддя Маловисківського районного суду Кіровоградської області Бадердінова А.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з відділення поліції №1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працюючого не офіційно водієм маршрутки, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
01.03.2024 року о 22 год 02 хв., в Кіровоградській області, Новоукраїнському районі смт Смоліне по вул. Казакова, 19, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 211540-110-20», державний номерний знак « НОМЕР_2 », з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, від проходження медичного огляду відмовився, як в медичному закладі так і на місці зупинки транспортного засобу. Від керування транспортним засобом відсторонений, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні 25.07.2024 року ОСОБА_1 , якому було роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, вину у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП, яке ставиться йому у провину не визнав та вказав, що транспортним засобом «ВАЗ 211540-110-20» він не керував, при цьому пояснив, що їхали з гостей додому разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Оскільки вони там випили, автомобілем керувала його знайома Будик ОСОБА_4 . По дорозі додому, остання не увімкнула покажчик повороту, на підставі чого, автомобіль був зупинений працівниками поліції. У зв'язку з тим, що Будик ОСОБА_4 не мала посвідчення водія, вона рознервувалася та він пересів з переднього пасажирського сидіння на місце водія, а ОСОБА_4 сіла на пасажирське сидіння позаду, ОСОБА_5 залишався на задньому сидінні автомобіля. Працівникам поліції даного факту не повідомляв, тому що хвилювався за ОСОБА_6 .
У судовому засіданні 25.07.2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Беспалова Н.О., яка діє на підставі угоди про захист (представництво) та надання правової допомоги від 19.03.2024 року, зазначила, що автомобілем ОСОБА_1 керувала ОСОБА_7 , а тому просила закрити провадження в справі про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Надалі 05.09.2024 року подала клопотання, в якому зазначила, що ОСОБА_1 не їхав за кермом автомобіля. Крім того, досліджені в судовому засіданні докази, не підтверджують факт порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР України, а тому вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Допитана в судовому засіданні 25.07.2024 року свідок ОСОБА_7 , яка була приведена до присяги свідка та попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, пояснила, що ОСОБА_1 знає та перебуває з ним дружніх відносинах. 01.03.2024 року вони разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_2 поверталися з гостей додому, так як, ОСОБА_9 та ОСОБА_5 вживали алкогольні напої, тому саме вона керувала транспортним засобом. При цьому, не мала права керування. ОСОБА_10 сидів на пасажирському сидінні з боку, а ОСОБА_5 позаду. Дорогою додому, при повороті праворуч, вона не увімкнула правий покажчик повороту. Після чого, працівники поліції увімкнули гучномовець з вимогою «зупинитися». У зв'язку з чим у неї сталася істерика, бо вона не мала посвідчення водія і вони з ОСОБА_9 пересіли - ОСОБА_9 сів на водійське місце, а вона на пасажирське сидіння позаду. Близько хвилини - півтори їм знадобилося часу, щоб обмінятися місцями.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , який був приведений до присяги свідка та попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, пояснив, що вони з ОСОБА_1 товаришують, неприязних відносин не мають, 01.03.2024 року разом з ОСОБА_1 та Будик ОСОБА_4 поверталися з гостей додому, так як він з ОСОБА_9 вживали алкогольні напої, автомобілем керувала Будик ОСОБА_4 . Дорогою додому, при зміні напрямку руху, остання не увімкнула покажчик повороту та вони були зупинені працівниками поліції. Оскільки Будик ОСОБА_4 не мала посвідчення водія та дуже злякалася наслідків, вони з ОСОБА_9 вирішили помінятися місцями.
В судовому засіданні 05.09.2024 року поліцейський ПОГ СП Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області Цибульський В.В., яким був складений протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 пояснив, що патрулюючи вулиці, побачили, що водій транспортного засобу «ВАЗ 211540-110-20», державний номерний знак « НОМЕР_2 », який рухався по зустрічній смузі руху, при зміні напрямку руху не увімкнув покажчик повороту. Після чого, вони розвернулися та за допомогою проблискових маячків й гучномовця почали зупиняти вищевказаний автомобіль. Коли автомобіль зупинився, він відразу підійшов до нього та побачив, що за кермом автомобіля перебував ОСОБА_1 . Перевіривши його документи у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння. На підставі чого йому було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки або в закладі охорони здоров'я, на що останній відмовився. Після чого, ним було складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Крім того, зазначив, що з відеозапису вбачається, як ОСОБА_1 , відмовився пройти тестування, оскільки знав, що результат буде позитивний. Протягом спілкування з ОСОБА_1 , останній жодного разу не повідомляв про те, що керував автомобілем не він, а інша особа, в тому числі і Будик О. Після того, як автомобіль ОСОБА_1 зупинився, він відразу вийшов зі службового автомобіля та підійшов до автомобіля ОСОБА_1 . Упродовж цього часу (з моменту зупинки автомобіля та до того часу, коли він підійшов до ОСОБА_1 і той відкрив двері) особи не мали фізичної можливості пересісти. Крім того, в автомобілі знаходилося окрім водія ще 4 пасажири.
Особа відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 та його представник адвокат Беспалова Н.О. в судове засідання призначене на 04.11.2024 року не з'явилися, повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, про що свідчать розписки про отримання повісток.
Згідно ст.268 КУпАП справа розглядається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
При цьому, розгляд справ у розумні строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (ст.23 КУпАП). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов'язаних із тривалим розглядом справ та не вирішенням її по суті.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки подальше відкладення розгляду справ нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Заслухавши в судовому засіданні 25.07.2024 року пояснення ОСОБА_1 , його представника, свідків, поліцейського, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо, так і в їх сукупності, всебічно, повно й об'єктивно дослідивши всі обставин справи, приходжу до висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, що підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серія ААД № 189308 від 01.03.2024 року, в якому зафіксовано, що 01.03.2024 року о 22 год 02 хв., в Кіровоградській області, Новоукраїнському районі смт Смоліне по вул. Казакова, 19, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 211540-110-20», державний номерний знак « НОМЕР_2 », з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, від проходження медичного огляду відмовився, як в медичному закладі так і на місці зупинки транспортного засобу. Від керування відсторонений, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння не проводився, у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 ;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до Смолінської КНП, огляд у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння не проводився, у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 ;
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксована не автоматичному режимі серії ЕНА № 1562607 від 01.03.2024 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу, який зі слів ОСОБА_1 сплачено та відповідно не оскаржено, що свідчить про правомірну зупинку працівниками поліції транспортного засобу «ВАЗ 211540-110-20», державний номерний знак « НОМЕР_2 » під керуванням ОСОБА_1
- відеозаписами від 01.03.2024 року на DVD-R дисках з відео файлами МPT_8540064_0000000000, що додані до протоколу про адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 01.03.2024 року, які безсумнівно підтверджують обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме те, що о 21 год 36 хв. 31 сек. працівники поліції здійснюючи патрулювання виявили порушення правил дорожнього руху автомобілем «ВАЗ 211540». Після чого, ними було прийнято рішення зупинити даний транспортний засіб за допомогою проблискових маячків та гучномовця.
Так, з відеозапису о 21 год 37 хв. 49 сек. вбачається, що працівник поліції виходить зі службового автомобіля та о 21 год 37 хв. 56 хв. підходить до автомобіля «ВАЗ 211540».
О 21 год 38 хв. 08 сек. ОСОБА_1 перебуваючи на місці водія відчиняє двері автомобіля.
Надалі працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 про причину зупинки та відповідно до законодавства виносить постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП. Крім того, з відеозапису вбачається, що після зупинки автомобіля із заднього сидіння виходять дві жінки та чоловік, з переднього пасажирського сидіння виходить чоловік, тобто в автомобілі крім водія перебували ще чотири пасажири.
З 21 год 56 хв. вбачається, що працівник поліції запитує чи вживав ОСОБА_1 алкогольні напої, оскільки в нього наявні ознаки алкогольного сп'яніння, на що останній повідомляє «було діло». Після чого, працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального приладу газоаналізатора «Драгер». На що ОСОБА_1 відповідає якщо потрібно, «то так». Надалі ОСОБА_1 запрошено підійти до службового автомобіля працівників поліції для проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, в ході підготовки приладу «Драгер» до роботи, працівник поліції повторно запитує, чи вживав ОСОБА_1 алкогольні напої, на що останній відповів «так». Після відповіді ОСОБА_1 , працівник поліції повторно запитує, чи буде ОСОБА_1 проходити огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 відповів «ні», «давайте якось говорити», працівник поліції відповідає «так ми з вами спілкуємося», «ви будете проходити огляд?». ОСОБА_1 запитує у працівника поліції «то як мені робити?». Працівник поліції роз'яснює ОСОБА_1 , що у разі його відмови відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП. Спостерігаючи за діями працівника поліції, який готує прилад «Драгер» для огляду, ОСОБА_1 говорить працівнику поліції «то може не потрібно відкривати». Після слів ОСОБА_1 , працівник поліції о 21 год 58 хв. знову пояснює ОСОБА_1 , що оскільки в нього наявні ознаки алкогольного сп'яніння він має пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі охорони здоров'я. У разі його відмови від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за керування особою з явними ознаками алкогольного сп'яніння, ст.130 КУпАП. О 21 год 59 хв. працівник поліції знову пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі, на що ОСОБА_1 відповідає «ні». Працівник поліції, запитує, чи вірно він зрозумів, що останній не буде проходити огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння. На що ОСОБА_1 відповідає «давайте домовлятися». Працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 , що «за такі домовляння» передбачено кримінальну відповідальність. Крім того, працівник поліції пояснює ОСОБА_1 про те, що якщо результат приладу «Драгер» матиме показник менший ніж 0,20 проміле, він віддає йому документи та ОСОБА_1 може сідати за кермо автомобіля та їхати далі. На що ОСОБА_1 відповідає, «та зрозуміло, що він покаже». Працівник поліції повторно пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки або в найближчому медичному закладі, на що він знову відмовляється. Відтак, працівник поліції пояснює ОСОБА_1 , що в такому разі, відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Далі працівники поліції розпочинають складати протокол про адміністративне правопорушення та оголошують ОСОБА_1 його зміст, роз'яснюють права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП.
При цьому, ОСОБА_1 жодного разу не повідомляє працівникам поліції, що транспортним засобом керував не він, а інша особа, навіть без конкретизації хто саме.
Крім того, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 , відсторонений від керування транспортним засобом «ВАЗ 211540-110-20», державний номерний знак НОМЕР_2 та його автомобіль передано ОСОБА_12 до 02.03.2024 року.
Окрім того, судом досліджено розписку про те, що ОСОБА_12 маючи посвідчення водія відповідної категорії «В» зобов'язувався доставити транспортний засіб ВАЗ 211540, державний номерний знак НОМЕР_2 на паркомісце та не давати транспортний засіб ОСОБА_1 до 02.03.2024 року.
Щодо доводів ОСОБА_1 та його представника, про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, суд зазначає наступне.
З досліджених у судовому засіданні відеозаписів, вбачається, що протягом часу з моменту зупинки автомобіля до початку спілкування працівника поліції з особою яка перебувала за кермом автомобіля ( ОСОБА_1 ) минуло 19 секунд (час на відеозаписі 21:37:49 - 21:38:08). На підставі чого, суд вважає, що громадянин ОСОБА_1 не міг за вищевказаний проміжок час пересісти з переднього пасажирського сидіння на водійське сидіння, а свідок ОСОБА_7 на заднє пасажирське сидіння. Крім того, ОСОБА_1 сам зазначав, що в гостях вживав алкогольні напої. Суд враховує порушення координації рухів у людини після вживання нею алкогольних напоїв, що впливає на її здатність активно змінювати своє місце положення у зачиненому автомобілі, в якому ще перебувало 4 (чотири) особи.
Більше того, з відеозапису вбачається, що на передньому пасажирському сидінні автомобіля перебував чоловік, який після зупинки транспортного засобу вийшов з автомобіля та який на переконання суду, не міг за 19 сек. пересісти із заднього сидіння, оскільки туди, як стверджувала свідок ОСОБА_13 пересідала вона. При цьому, на задньому сидінні знаходилося ще двоє осіб.
А тому, суд критично оцінює покази свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , а також пояснення ОСОБА_1 на переконання суду вказані свідки свідомо та умисно надавали неправдиві покази з метою введення суд в оману щодо дійсних обставин справи, а саме викликати у суду думку та переконання, що саме громадянка ОСОБА_7 керувала автомобілем, а не громадянин ОСОБА_1 . Крім того, вони перебували у дружніх відносинах між собою, що могло спонукати свідків надати неправдиві показання суду та сприяти ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Суд вважає, що правдивими є пояснення ОСОБА_1 надані саме під час складання 01.03.2024 року протоколу про адміністративне правопорушення стосовно нього ( ОСОБА_1 ), які в судовому засіданні не підтверджено показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , про те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем під час зупинки транспортного засобу.
У яких на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення ще був відсутній єдиний та заздалегідь спланований та погоджений план захисту ОСОБА_1 з метою уникнення останнім адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Суд не вбачає підстав, зацікавленості в необґрунтованому складанні протоколу про адміністративне правопорушення саме стосовно громадянина ОСОБА_1 , а не іншої особи, яка також могла бути в стані алкогольного сп'яніння (громадянка ОСОБА_7 ), при цьому не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом, однак яка не керувала автомобілем марки «ВАЗ 211540-110-20», державний номерний знак « НОМЕР_2 », з боку працівників поліції.
На підставі вищевикладеного, доводи ОСОБА_1 та його адвоката Беспалової Н.О. не беруться судом до уваги.
За змістом ст.254 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При з'ясуванні цих обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно яких доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
За змістом ст.254, 256 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається у протоколі. При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно ч. 1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і на яку законом передбачено адміністративна відповідальність.
Надаючи оцінку зазначеним доказам судом відзначається, що дані, які у них викладені узгоджуються між собою та не суперечать дійсним обставинам справи, встановленим судом.
Вказані докази є належними і допустимими, взаємоузгоджуються між собою, та на їх основі у визначеному законом порядку у повній мірі встановлено наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130КУпАП та винність ОСОБА_1 у його вчиненні.
Так, уповноваженою посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення у вину ОСОБА_1 , висувається порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001№ 1306 (далі Правила дорожнього руху).
Відповідно до п.п. «а» п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім того, виходячи із вище наведених та досліджених судом доказів, суд дійшов висновку, що посадовою особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, було дотримано процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп'яніння, передбачену Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735.
Положеннями ч. 1 ст.130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
На підставі чого, приходжу до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, оскільки з достовірністю встановлено, що останній відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Вказане підтверджується сукупністю доказів, які наявні у матеріалах справи та досліджені у судовому засіданні судом.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8,9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Відповідно до копії посвідчення водія, доданого працівниками поліції до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що ОСОБА_1 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_3 , 17.06.1982 року.
Мірою відповідальності, яка застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами є адміністративне стягнення (ст. 23 КУпАП).
Враховуючи вищевикладене, при накладенні стягнення відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, а саме те, що дане правопорушення являється грубим порушенням Правил дорожнього руху, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, вважає за необхідне накласти на правопорушника ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст.130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, і таке стягнення буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Відповідно до вимог ст.40-1КУпАП стягнути з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі, визначеному ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за ставками судового збору, чинними на час вчинення адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 33, 40-1, ч.1 ст.130, 283, 284, 287 КУпАП,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Роз'яснити особі, до якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу.
Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень (розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України).
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови, - без змін, чи зміні постанови.
Суддя Альона Володимирівна Бадердінова