Справа № 352/2871/24
Провадження № 2-н/352/553/24
про відмову у видачі судового наказу
06 листопада 2024 року м. Івано-Франківськ
Суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Гриньків Д.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЛЕКТА-ІФ» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території з ОСОБА_1 з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми,-
Заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «РОЛЕКТА-ІФ» звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми.
Розглянувши надані матеріали, приходжу до висновку, що слід відмовити у видачі судового наказу, виходячи з наступного.
Звертаючись до суду із заявою про видачу судового наказу заявник зазначив адресу реєстрації місця проживання боржника ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , тобто звернувся в суд за загальними правилами підсудності в порядку ч. 1 ст. 27 ЦПК України, згідно якої позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом та просить стягнути заборгованість з ОСОБА_1 за послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми за адресою АДРЕСА_2 .
Однак, суд із таким погодитися не може та зазначає наступне.
Так, предметом заяви у даній справі є зобов'язання, які випливають з надання послуг по обслуговуванню будинку, а такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна. Заява про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності відповідно до положень ст. 30 ЦПК України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18, зазначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є заборгованість, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладено щодо користування нерухомим майном, поширюються правила виключної підсудності.
Позов або заява про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна, має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.
Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10.04.2019 року у справі №638/1988/17, провадження № 61 -30812св 18.
Частиною 4 ст. 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Надання житлово-комунальних послуг з утримання майна нерозривно пов'язане з об'єктом нерухомого майна, зокрема квартирою за адресою АДРЕСА_2 , власником 1/2 частки якої є ОСОБА_1 .
Зважаючи на те, що заборгованість по оплаті за послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми виникла за квартирою АДРЕСА_3 , яка знаходиться в межах територіальної юрисдикції Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, дана справа не підсудна Тисменицькому районному суду.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
Згідно з ч.1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, про відмову у видачі судового наказу у зв'язку із порушенням правил підсудності.
Керуючись ст. 165, 166 ЦПК України, -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «РОЛЕКТА-ІФ» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми.
Згідно з ст.261 ЦПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з 06.11.2024 року, як дня складення повного судового рішення.
Суддя Тисменицького районного суду
Івано-Франківської області Гриньків Д.В.