Справа № 344/19588/24
Провадження № 1-кс/344/7778/24
01 листопада 2024 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваної ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону про продовження строку дії обов'язків щодо підозрюваної ОСОБА_6 у рамках кримінального провадження № 42024142400000027 від 10.05.2024,-
Прокурор звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого зазначив, що слідчою групою слідчого управління Головного управління Національної поліції України у Івано-Франківській області, за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024142400000027 від 10.05.2024 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до Рішення Львівської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №8 від 18.11.2009 ОСОБА_6 надано право здійснювати індивідуальну адвокатську діяльність та видано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1591 від 18.11.2009.
Згідно зі ст. 18 Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції, яка ратифікована Верховною Радою України 18.10.2006 та набрала чинності для України 01.01.2010, кожна Держава-учасниця розглядає можливість вжиття таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання злочинами наступних дій, якщо вони вчинені умисно:
a) обіцянка, пропозиція або надання державній посадовій особі чи будь-якій іншій особі, особисто або через посередників, будь-якої неправомірної переваги, щоб ця посадова особа чи така інша особа зловживала своїм справжнім або удаваним впливом з метою одержання від адміністрації чи державного органу Держави-учасниці будь-якої неправомірної переваги для ініціатора таких дій чи будь-якої іншої особи;
b) вимагання або прийняття державною посадовою особою чи будь-якою іншою особою, особисто або через посередників, будь-якої неправомірної переваги для самої себе чи для іншої особи, щоб ця особа чи така інша особа зловживала своїм справжнім або удаваним впливом з метою одержання від адміністрації або державного органу Держави-учасниці будь-якої неправомірної переваги.
Згідно із ст. 68 Конституції України ОСОБА_6 зобов'язана неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
У відповідності до ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 11 та п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) ОСОБА_6 у своїй адвокатській діяльності зобов'язана дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на неї обов'язки, бути вірним присязі адвоката України.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону під час здійснення адвокатської діяльності ОСОБА_6 має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.
Крім того, згідно ч. ч. 1, 3 ст. 7 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року від 09.06.2017 (далі - Правила), у своїй професійній діяльності ОСОБА_6 зобов'язана використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності, а також не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Разом з тим, ОСОБА_6 будучи адвокатом, порушуючи зазначені вище нормативні акти, стала на злочинний шлях та вчинила умисний корисливий корупційний злочин за наступних обставин.
Відтак їй забороняється використовувати свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди або у зв'язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.
Відповідно до Рішення Львівської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №8 від 18.11.2009 ОСОБА_6 надано право здійснювати індивідуальну адвокатську діяльність та видано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1591 від 18.11.2009.
Згідно зі ст. 18 Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції, яка ратифікована Верховною Радою України 18.10.2006 та набрала чинності для України 01.01.2010, кожна Держава-учасниця розглядає можливість вжиття таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання злочинами наступних дій, якщо вони вчинені умисно:
a) обіцянка, пропозиція або надання державній посадовій особі чи будь-якій іншій особі, особисто або через посередників, будь-якої неправомірної переваги, щоб ця посадова особа чи така інша особа зловживала своїм справжнім або удаваним впливом з метою одержання від адміністрації чи державного органу Держави-учасниці будь-якої неправомірної переваги для ініціатора таких дій чи будь-якої іншої особи;
b) вимагання або прийняття державною посадовою особою чи будь-якою іншою особою, особисто або через посередників, будь-якої неправомірної переваги для самої себе чи для іншої особи, щоб ця особа чи така інша особа зловживала своїм справжнім або удаваним впливом з метою одержання від адміністрації або державного органу Держави-учасниці будь-якої неправомірної переваги.
Згідно із ст. 68 Конституції України ОСОБА_6 зобов'язана неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
У відповідності до ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 11 та п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) ОСОБА_6 у своїй адвокатській діяльності зобов'язана дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на неї обов'язки, бути вірним присязі адвоката України.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону під час здійснення адвокатської діяльності ОСОБА_6 має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.
Крім того, згідно ч. ч. 1, 3 ст. 7 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року від 09.06.2017 (далі - Правила), у своїй професійній діяльності ОСОБА_6 зобов'язана використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності, а також не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 3 Закону України «Про оборону України» визначено, що Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України; Командування об'єднаних сил Збройних Сил України; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили; окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв'язку та кібербезпеки; органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України. Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався нормативно-правовими актами та триває до теперішнього часу.
Разом з тим, ОСОБА_6 будучи адвокатом, порушуючи зазначені вище нормативні акти, стала на злочинний шлях та вчинила умисний корисливий корупційний злочин за наступних обставин.
Так, відповідно до Закон України від 11.04.2024 № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» «Стаття 22. Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації» п. 3 інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», службові особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також ІНФОРМАЦІЯ_2 є особами, уповноваженими на виконання функцій держави.
Встановлено, що з дня ухвалення Закону України від 11.04.2024 № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», у ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 виник намір щодо уточнення своїх даних у відповідних РТЦК та СП Львівської області за місцем проживання останніх та можливого одержання відстрочки від призову за мобілізацією ОСОБА_7 та ОСОБА_10 у зв'язку із хворобою та навчанням відповідно.
Відтак, з цією метою, ОСОБА_7 25.06.2024, близько 15.15 год., зустрівся із ОСОБА_6 у АДРЕСА_1 , де під час зустрічі обговорив питання поновлення групи інвалідності, яку він мав в дитинстві через хворобу, та можливості подальшого уточнення облікових даних в ІНФОРМАЦІЯ_3 з одержанням відстрочки від призову за мобілізацією у зв'язку із хворобою, а також запитав щодо можливості вирішення аналогічних питань з уточнення облікових даних щодо його знайомих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10
Тоді ж, після отримання вказаної інформації, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на вимагання та одержання від ОСОБА_11 та інших військовозобов'язаних неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме - на службових осіб РТЦК та СП Львівської області, задля вирішення питання щодо уточнення анкетних даних військовозобов'язаних ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та медичного огляду останніх для визначення придатності до військової служби, надання у подальшому відстрочок від призову за мобілізацією за станом здоров'я, навчанням тощо.
Відтак, під час вказаної зустрічі, ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, повідомила ОСОБА_12 про можливість вирішення вказаних питань у разі надання їй неправомірної вигоди у розмірі, що буде визначений останньою. При цьому, ОСОБА_6 повідомила ОСОБА_12 , що у разі ненадання ним останній необхідних сум коштів, він та його знайомі будуть у примусовому порядку доставлені до найближчого РТЦК та СП з метою уточнення анкетних даних, що унеможливить отримання ними відстрочок від призову за мобілізацією.
ОСОБА_12 , будучи поставленим у такі умови, усвідомлюючи, що у разі непогодження на висунуті ОСОБА_6 протиправні умови щодо необхідності передачі неправомірної вигоди, він не зможе повною мірою реалізувати свої та ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 законні права та інтереси, та не бажаючи у зв'язку з цим настання для себе негативних наслідків, був змушений погодитися на такі умови.
У подальшому, ОСОБА_6 , продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення вказаними особами, уповноваженими на виконання функцій держави, під час зустрічей із ОСОБА_12 26.06.2024, близько 13.40 год., по вул. Ю.Руфа на території Львівської обласної клінічної лікарні, 28.06.2024 близько 13.40 год. но вул. Пекарській, 69, у м. Львові, 02.07.2024, близько 13.50 год. та 20.23.год на території АЗС ОККО на перехресті вул. Личаківської та вул. Пасічної у м. Львові, 04.07.2024, близько 10.50 год. у м. Львові на перехресті вулиць Смаль-Стоцького та Поліщука, повторно висловлювала ОСОБА_12 протиправні вимоги щодо надання їй неправомірної вигоди, визначивши її в наступному розмірі: від 8 до 10 тисяч доларів США - за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - службових осіб КЗ ЛОР « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо надання ОСОБА_7 групи інвалідності та щодо уточнення облікових даних та надання відстрочки (у зв'язку із хворобою) від призову на військову службу за мобілізацією щодо військовозобов'язаного ОСОБА_7 (за відсутності останнього та без проходження ним медичного огляду для визначення придатності до військової служби), 1500 доларів США за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо уточнення облікових даних військовозобов'язаного ОСОБА_8 (за відсутності останнього та без проходження ним медичного огляду для визначення придатності до військової служби), 1500 доларів США за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо уточнення облікових даних військовозобов'язаного ОСОБА_9 (за відсутності останнього та без проходження ним медичного огляду для визначення придатності до військової служби), та 2000 доларів США за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо уточнення облікових даних та надання відстрочки (у зв'язку із навчанням) від призову на військову службу за мобілізацією щодо військовозобов'язаного ОСОБА_10 (за відсутності останнього та без проходження ним медичного огляду для визначення придатності до військової служби).
Поряд з тим, 04.07.2024, ОСОБА_7 , розуміючи незаконність зазначених умов та усвідомлюючи, що надання неправомірної вигоди є кримінально-караним діянням, не бажаючи бути притягненим до кримінальної відповідальності, звернувся із заявою до правоохоронних органів та почав діяти під їхнім контролем, з метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_13
05.07.2024, близько 11.35 год., ОСОБА_6 , продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, у порушення вимог ст. 68 Конституції України, ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ч. ч. 1, 3 ст. 7 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року від 09.06.2017, перебуваючи неподалік будинку АДРЕСА_2 , одержала від ОСОБА_12 для себе та третіх осіб грошові кошти в сумі 3500 доларів США (що згідно офіційного курсу НБУ на цей день становило 141910,30 грн.), з яких 1500 доларів США за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо уточнення облікових даних військовозобов'язаного ОСОБА_9 (за відсутності останнього та без проходження ним медичного огляду для визначення придатності до військової служби), та 2000 доларів США за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо уточнення облікових даних та надання відстрочки (у зв'язку із навчанням) від призову на військову службу за мобілізацією щодо військовозобов'язаного ОСОБА_10 (за відсутності останнього та без проходження ним медичного огляду для визначення придатності до військової служби).
Того ж дня протиправна діяльність ОСОБА_6 була припинена через її затримання працівниками правоохоронних органів, а одержані нею від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 3500 доларів США, виявлені та вилучені під час особистого обшуку останньої.
Вказаними діями ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 369-2 КК України - одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди.
05 липня 2024 року в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженку та жительку АДРЕСА_3 , займається адвокатською діяльністю ( свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1591 від 18.11.2009 видане Радою адвокатів Львівської області), громадянку України.
Того ж дня ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 с. 369-2 КК України.
06 липня Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду ОСОБА_14 справа № 344/12546/24 застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до 02 вересня 2024 року включно з визначенням застави у розмірі 1 816 800 (один мільйон вісімсот шістнадцять тисяч вісімсот) гривень, з покладенням обов'язків:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- не відлучатись із міста Львова без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватись від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні, щодо обставин кримінального провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду закордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
08 липня 2024 року внесено заставу та з ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» ОСОБА_6 звільнено з-під варти та вона вважається такою, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Окрім цього, ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 07.08.2024 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_6 , залишено без змін.
Також, ухвалою Івано-Франківського міського суду від 15.08.2024 справа № 344/14967/24 в задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 , за клопотанням захисника відмовлено.
Крім цього, ухвалою Івано-Франківського міського суду від 30.08.2024 справа № 344/15806/24 підозрюваній ОСОБА_6 продовжено обов'язки, встановлені ухвалою слідчого судді від 06.07.2024, тобто до 30.10.2024, та в подальшому ухвалою від 29.10.2024 №344/19278/24 до 05.11.2024.
Водночас ухвалою Івано-Франківського міського суду від 10.10.2024 справа № 344/17952/24 у задоволенні клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_15 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_6 . відмовлено
Окрім цього, 02.09.2024 ОСОБА_6 слідчим СУ ГУНП в Львівській області повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369 - 2, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 332 КК України та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в сумі 242 240 грн.
Так, до Івано-Франківського міського суду подано клопотання про продовження строку досудового розслідування на два місяці, (до 6-х місяців досудового розслідування), тобто до 05.01.2025.
Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 10.05.2024; матеріалами виконання доручень прокурора від 14.05.2024 та 03.07.2024; заявою ОСОБА_12 від 04.07.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 04.07.2024 та 05.07.2024; протоколом затримання ОСОБА_6 від 05.07.2024; протоколом огляду, ідентифікації, вручення грошових коштів та документів від 05.07.2024; протоколом огляду предмету від 09.07.2024; протоколом за результатами контролю за вчиненням злочину № 62/14/2-1155т від 08.07.2024; протоколом огляду від 02.10.2024; протоколом огляду від 03.10.2024; протоколом огляду від 03.10.2024;іншими матеріалами даного кримінального провадження.
У відповідності до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 3 ст. 369-2 КК України, який згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, за вчинення якого відповідно до санкції передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним, зокрема, у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Аналогічні твердження викладеного у рішеннях по справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990 (п. 32, Series A, N 182).
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину у сфері службової діяльності, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.
Водночас, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної, запобігання продовженню злочинної діяльності та можливого ухилення від досудового слідства виникла необхідність в продовженні обов'язків, передбачених ст. 182, ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою продовження застосування підозрюваній ОСОБА_6 запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, оскільки ризики продовжують існувати та не зменшились, а також запобігання спробам:
1. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Злочин, який інкримінується ОСОБА_6 є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Той факт, що Львівська область межує з Республікою Польщею, дають підстави вважати, що ОСОБА_6 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, як і в межах пункту пропуску через державний кордон України так і поза межами таких, а також переховуватись на території України.
2. Незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Враховуючи той факт, що в основу підозри, та однією із підстав притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності будуть покази свідків, відповідно є підстави вважати, що він може здійснювати тиск та вплив на останніх.
Крім цього, ОСОБА_6 з урахуванням відомих їй обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження зможе вступати у поза процесуальні відносини із свідками та схиляти їх до зміни наданої слідству інформації.
Аналогічним чином ОСОБА_6 зможе впливати на ще невстановлених та недопитаних про обставини кримінального провадження свідків.
Це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких.
3. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Знаходячись на волі, ОСОБА_6 може використати свої зв'язки, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для неї неправдиві показання.
Разом з цим, у кримінальному провадженні призначено ряд експертиз, а відтак підозрювана ОСОБА_6 з метою створення перешкод слідству та встановленню об'єктивної істини у справі, з метою подальшого уникнення від передбаченої законом відповідальності може незаконно впливати на експертів у даному кримінальному провадженні. Про неможливість запобігти такому ризику свідчить і той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження судом показань (ст.23 КПК України) такі ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку відносно неї. Вказані вище дії може вчинити як сам підозрюваний, а також і залучити для цього інших осіб.
4. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
ОСОБА_6 перебуваючи під дією більш м'якого запобіжного заходу може продовжити налагоджений ним механізм одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди.
Підставою продовження застосування підозрюваній ОСОБА_6 запобіжного заходу, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрювана матиме можливість: переховуватися від слідства та суду, незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Узагальнюючи та оцінюючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, сторона обвинувачення дійшла до висновків, що:
- наявні докази вчинення підозрюваною інкримінованого їй кримінального правопорушення є вагомими та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку;
- у разі визнання винним, ОСОБА_6 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років;
- вік та стан здоров'я підозрюваної дозволяє застосування щодо неї запобіжний заходу у вигляді тримання під вартою.
Поряд з цим, застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно підозрюваної ОСОБА_6 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених процесуальних обов'язків.
У даному кримінальному провадженні обґрунтованість продовження вказаного запобіжного заходу обумовлена тим, що, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 відноситься до категорії тяжких злочинів, вчинених умисно та з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану. Такі дії підозрюваної підривають обороноздатність держави у воєнний час.
Окрім цього, виключність випадку пояснюється і тим, що на даний час перевіряються інші факти вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_16 пов'язаних з оформленням громадянам штучних захворювань, які дають право отримати посвідчення особи з інвалідністю та відповідно відстрочку від призову під час мобілізації у воєнний час та виїзд за кордон.
Таким чином, до підозрюваної ОСОБА_6 доцільно продовжити строк дії обов'язків, покладених Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду, оскільки жоден інший запобіжний захід не може забезпечити вирішення завдань кримінального процесу та запобігти вказаним ризикам.
Відповідно до клопотання прокурора, зазначені ризики продовжують існувати та не зменшились, а тому підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу у вигляді застави, в частині покладених обов'язків, немає. Викладені обставини виправдовують продовження підозрюваній строку дії зазначеного запобіжного заходу, а тому прокурор просив продовжити на 2 місяці строк дії обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, покладених ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду на підозрюваного ОСОБА_6 :
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- не відлучатись із міста Львова без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватись від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні, щодо обставин кримінального провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду закордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
Від адвоката ОСОБА_15 надійшли письмові заперечення на подане клопотання.
В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, та зазначив, що у клопотанні була допущена технічна описка щодо 2 пункту обовя'зків.
В судовому засідання адвокат ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора. Зокрема, зазначив, що підозра необґрунтована, відсутній склад інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, його кваліфікуюча ознака - вимагання. Єдиними доказами на думку сторони обвинувачення, які свідчать про причетність адвоката до такого кримінального правопорушення є рапорт, заява ОСОБА_7 та протокол його додаткового допиту від 05.07.2024. Вважає наведені прокурором ризики не доведеними. Просив врахувати міцні соціальні зв'язки ОСОБА_6
Підозрювана та адвокат ОСОБА_15 підтримали висловлену позицію адвокатом ОСОБА_5 .
Заслухавши прокурора, підозрювану, захисників, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Ч. 5 ст. 194 КПК України передбачено обов'язки, які слідчим суддею можуть бути покладені на підозрюваного, та які згідно з ч. 6 цієї статті можуть бути покладені на строк не більше двох місяців, а при необхідності можуть бути продовжені за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.
З матеріалів клопотання вбачається, що слідчим відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024142400000027 від 10.05.2024.
05.07.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
У відповідності до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369-2 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06.07.2024 до підозрюваної ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 02.09.2024 включно, з можливістю внесення застави у розмірі 1 816 800 гривень та у випадку внесення застави, строком до 02.09.2024 покладено процесуальні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
08.07.2024 ОСОБА_6 звільнено з-під варти у зв'язку із внесенням застави.
Ухвалою слідчого судді від 30.08.2024 продовжено строк досудового розслідування у вказаному вище кримінальному провадженні до чотирьох місяців, тобто до 05.11.2024.
Ухвалою слідчого судді від 30.08.2024 продовжено підозрюваній ОСОБА_6 обов'язки, встановлені ухвалою слідчого судді від 06.07.2024 при застосуванні запобіжного заходу, до 30.10.2024, в межах строку досудового розслідування.
Ухвалою слідчого судді від 29.10.2024 клопотання прокурора задоволено частково. Продовжено підозрюваній ОСОБА_6 , обов'язки, встановлені ухвалою слідчого судді від 06.07.2024 при застосуванні запобіжного заходу, на строк до 05.11.2024 включно, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- не відлучатись за межі Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватись від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні, щодо обставин кримінального провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
Ухвалою слідчого судді від 31.10.2024 продовжено строк досудового розслідування у вказаному вище кримінальному провадженні до шести місяців, тобто до 05.01.2025.
Щодо наявності обґрунтованої підозри.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Обгрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою ОСОБА_12 від 04.07.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 05.07.2024; протоколом затримання ОСОБА_6 від 05.07.2024; протоколом огляду, ідентифікації, вручення грошових коштів та документів від 05.07.2024, протоколом обшуку від 05.07.2024, протоколом огляду від 05.07.2024.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення. При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального кодексу ця особа підлягає відповідальності.
Досліджуючи долучені до клопотання матеріали та обставини вчинення злочину, слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю існує пов'язаність підозрюваної з інкримінованим кримінальним правопорушенням, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв'язок між описаними діями підозрюваної та подіями, які відбулися.
Враховуючи те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Щодо наявності ризиків.
З точки зору ч. 2 ст. 177 КПК України, в якій визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, визначальними пунктами ст. 184 КПК України будуть п. 3,5,6,7 ч. 1 ст. 184 КПК України. Тобто, саме виклад обставин, які дають змогу обґрунтовано підозрювати особу у скоєнні злочину, та зробити висновок про наявність ризиків, обґрунтування неможливості запобігти ризикам при застосуванні більш м'яких запобіжних заходів та обґрунтування обов'язків.
Вважається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо продовження ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, на який вказує прокурор.
Слідчий суддя вважає, що ризик переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та суду продовжує існувати, враховуючи передусім тяжкість і характер злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , а також суворість можливого покарання і пов'язані із цим негативні наслідки. Відтак, співставлення можливих негативних для підозрюваної наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за тяжкий злочин у найближчій перспективі свідчить про продовження існування цього ризику.
Щодо продовження існування ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, про який також зазначено прокурором.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати, передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України cуд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. На думку слідчого судді, обставини інкримінованого кримінального правопорушення, зокрема те, що стороною обвинувачення зазначено, що однією із підстав притягнення ОСОБА_6 будуть покази свідків, свідчить про наявність об'єктивних підстав впливу.
Ризики перешкоджання іншим чином. Слідчий суддя, вважає, що ризик не зменшився.
В той же час, слідчий суддя вважає, що прокурором жодним чином не доведено, що підозрювана може вчинити дії, передбачені п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Стороною кримінального провадження з боку обвинувачення доведено наявність об'єктивних обставин, які в свою чергу перешкоджають завершенню досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до закінчення дії покладених на підозрюваного обов'язків.
Оцінюючи наявність обставин, які перешкоджали завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про покладення на підозрювану обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя враховує, що строк досудового розслідування продовжено до 05.01.2025.
Щодо можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу з урахуванням положень ст. 178 КПК України та необхідності продовження строку дії обов'язків.
При вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу щодо підозрюваної, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України; характеризуючі особу підозрюваної дані: її вік, стан здоров'я, міцні соціальні зв'язки, раніше не судима.
Враховуючи продовження існування вищезазначених ризиків, слідчий суддя вважає, що належна процесуальна поведінка підозрюваної може бути забезпечена лише подальшим застосуванням запобіжного заходу у виді застави та продовженням дії покладених на підозрювану обов'язків.
В той же час, слід врахувати, що ухвалою слідчого судді від 29.10.2024 року підозрюваній встановлено обов'язок: не відлучатись за межі Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Ввважаю, що саме такий обов'язок підлягає продовженню зважаючи на те, що стороною захисту підтверджено наявність у підозрюваної на утриманні матері, яка проживає за межами міста Львова. Крім того, в дочки ОСОБА_6 народилась дитина та ОСОБА_6 , як бабуся має право проводити час із онукою не тільки в межах міста Львова.
Таким чином, в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено, що покладені на підозрювану обов'язки є співмірними та доцільними задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження, які в свою чергу належним чином гарантують запобігання встановленим ризикам.
Відтак, враховуючи вищенаведене, вважаю, що клопотання слід задовольнити частково, та продовжити покладені на підозрювану обов'язки на строк до 30.12.2024 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Керуючись ст.ст. 182, 194, 309 КПК України, -
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Продовжити підозрюваній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , обов'язки, встановлені ухвалою слідчого судді від 06.07.2024 при застосуванні запобіжного заходу, на строк до 30.12.2024 включно, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- не відлучатись за межі Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватись від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні, щодо обставин кримінального провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_6 , що в разі невиконання таких обов'язків щодо неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням обов'язків ОСОБА_6 доручити здійснювати слідчому, який проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Повний текст ухвали складено 5 листопада 2024 року.