Справа № 196/764/24
№ провадження 2/196/281/2024
05.11.2024 смт Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Костюкова Д.Г., за участю секретаря судового засідання Дорошенко В.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду в смт Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя (квартири),-
В провадженні Царичанського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя (квартири).
04.11.2024 через систему "Електронний суд" до суду надійшло клопотання представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Тараненка П.П. про зупинення провадження у справі, в якій представник в обґрунтування підстав зупинення провадження у справі зазначив, що позивач ОСОБА_1 на теперішній час перебуває у складі військової частини, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання безпосередньо у зоні бойових дій, що є підставою для зупинення провадження у справі відповідно до п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України, на підтвердження чого надав копію заяви ОСОБА_1 та копію довідки військової частини НОМЕР_1 від 14.09.2024 №6269 по цивільній справі №196/1153/24. Відповідно до п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України в суду є імперативний обов'язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони у складі ЗСУ або інших військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення АТО. Конструкція даної норми зобов'язує суди зупиняти провадження у справі за вказаною підставою незалежно від того, чи є у військового представник у процесі, яке бажання самого військового щодо продовження чи зупинення розгляду справи. Також, зазначив, що в провадженні Царичанського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа №196/1153/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна та 03.10.2024 у цій справі було зупинене провадження до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у складі ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан. Вважає, що дотримання судом процесуальних норм при зупиненні провадження у справі сприяє дотриманню принципу юридичної визначеності, оскільки сторони мають право очікувати, що ці норми будуть застосовані. Без участі позивача неможливо встановити, серед іншого, чи бажають сторони укласти мирову угоду чи можливо іншим шляхом врегулювати спір, вирішити об'єктивно заяви та клопотання по справі. Прохає клопотання про зупинення провадження задовольнити та провести підготовче засідання у його відсутність.
Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з'явився, надіславши через систему "Електронний суд" заяву про розгляд справи у його відсутність, відповідно до якої він наполягає на розгляді справи на підставі раніше поданих ним матеріалів та заперечує проти зупинення провадження у справі. Вважає, що відповідачка таким чином навмисно затягує розгляд справи, при цьому не з'являється в судові засідання, хоча він за можливості брав участь в декількох засіданнях. В раніше поданій 03.10.2024 через канцелярію суду заяві позивач ОСОБА_1 прохав проводити розгляд справи у його відсутність, всі докази по справі ним надані та не заперечував проти призначення справи до розгляду по суті.
Відповідачка ОСОБА_2 в підготовче засідання не з'явилася, подавши до суду заяву, відповідно до якої прохала провести підготовче засідання у її відсутність та підтримала клопотання свого представника про зупинення провадження з підстав, викладених у клопотанні адвоката Тараненка П.П.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не? ? здійснювалось.
Суд, дослідивши клопотання представника відповідачки про зупинення провадження у справі, з'ясувавши позицію сторін, приходить до наступного.
У статті 129 Конституції України одними із основних засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості та розумні строки розгляду справи судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
За приписами пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Отже, процесуальний закон пов'язує необхідність зупинення провадження у справі з фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком осіб (за винятком випадків, визначених законом), пов'язаній із захистом України.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
Воєнний стан введено в Україні з 24 лютого 2022 року.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру (пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Європейський суд з прав людини зауважував, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, від 21 жовтня 2010 року, § 47).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
До основних засад судочинства частиною третьої статті 2 ЦПК України віднесено розумність строків розгляду справи судом, пропорційність, диспозитивність, змагальність сторін.
Виходячи зі змісту статті 12, частини третьої статті 13 ЦПК України кожна сторона реалізує свої процесуальні права на власний розсуд з метою досягнення бажаного процесуального результату.
Приписи пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України мають своєю метою захист процесуальних прав учасника цивільного процесу, який перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан та покликані забезпечити об'єктивний розгляд справи.
Інститут зупинення провадження у справі не може бути застосований на шкоду інтересам особи, яка перебуває у лавах ЗСУ, оскільки це не відповідає меті цього інституту та принципам цивільного судочинства.
Провадження у справі підлягає зупиненню лише у випадку наявності обставин, які перешкоджають розгляду справи.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 серпня 2023 року у справі №174/760/21.
Як встановлено в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 на теперішній час перебуває у складі військової частини, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання, однак надав суду заяви відповідно до яких наполягає на проведенні розгляду справи за його відсутність на підставі поданих ним доказів та заперечує проти зупинення провадження у справі.
За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі.
Суд не бере до уваги, доводи представника відповідачки, що без участі позивача не можливо встановити чи бажають сторони укласти мирову угоду, чи можливо вирішити спір іншим чином, а також вирішити об'єктивно заяви та клопотання по справі, оскільки неявка належним чином повідомленої сторони у судове засідання за наявності заяви про розгляд справи за її відсутність не перешкоджає розгляду справи, та всі клопотання, які заявлялися стороною відповідачки, були судом вирішені.
При цьому, слід зауважити, що позивач має зареєстрований електронний кабінет у системі "Електронний суд", за допомогою якого він має можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу.
Крім того, з дати призначення підготовчого засідання, а саме з 07 серпня 2024 року, стороною відповідачки не вчинялися жодні процесуальні дії, спрямовані на врегулювання спору у встановленому законом порядку, та судом не встановлено підстав, які перешкоджали б їх вчиненню.
Разом з тим, відповідно до ст.197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, з'ясовує, чи бажають сторони укласти мирову угоду, передати справу на розгляд третейського суду або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді; вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; роз'яснює учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом, чи причини їх неподання; пропонує учасникам справи надати суду додаткові докази або пояснення; встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються, під час розгляду справи по суті; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті; з'ясовує розмір заявлених сторонами судових витрат здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Так, ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2024 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя (квартири)суддею Костюковим Д.Г. прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження з призначенням підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 07.08.2024 у прийнятті зустрічного позову відповідачки ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна відмовленою
Ухвалою суду від 26.08.2024 за клопотанням відповідачки відкладено підготовче засідання та продовжено строк підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 23.09.2024 за клопотанням позивача відкладено підготовче засідання та продовжено строк підготовчого засідання.
16 жовтня 2024 року о 13.00 год. фіксування по цивільній справі не проводилося у зв'язку з неявкою в судове засідання сторін у справі та клопотанням представника відповідачки про відкладення підготовчого засідання у зв'язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи в електронному кабінеті.
04.11.2024 через систему "Електронний суд" від представника відповідачки надійшло клопотання про зупинення провадження у справі та проведення підготовчого засідання у його відсутність.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.43 ЦПК України, учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
У рішеннях від 28.10.1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що судом надано учасникам провадження у справі можливість подання пояснень та заперечень щодо суті спору, можливість ознайомитись із матеріалами справи та надати письмові докази, клопотання, заяви, пояснення, в т. ч. мирову угоду, з урахуванням змісту спірних правовідносин, враховуючи обставини справи та зібрані у справі докази, розумність строку розгляду спору, у зв'язку відсутністю підстав для відкладення підготовчого засідання та оголошення в ньому перерви, суд розглянув усі клопотання, заявлені у підготовчому провадженні, а також не встановив обставин, які б перешкоджали закінченню підготовчого провадження і призначення справи до розгляду по суті.
Відтак, зважаючи на те, що судом вчинено усі необхідні процесуальні дії для виконання завдань підготовчого провадження у даній справі, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Керуючись ст.ст. 189, 197, 198, п. 3 ч. 2 ст. 200, 223, 251, 258, 260-261 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Тараненка Павла Павловича про зупинення провадження у справі - відмовити.
Закрити підготовче провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя (квартири)та призначити справу до розгляду по суті на 13:00 годину 03 грудня 2024 року в приміщенні Царичанського районного суду Дніпропетровської області.
В судове засідання для розгляду справи по суті викликати сторони.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і окремому оскарженню не підлягає.
? ? ? ? Суддя:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Д.Г. Костюков? ?
? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ?