Справа № 211/6371/24
2-а/214/103/24
06 листопада 2024 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Ткаченко А.В, розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до поліцейського 1 взводу 1 роти 2 батальйону Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, Кияшка Владислава Андрійовича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до поліцейського 1 взводу 1 роти 2 батальйону Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, ОСОБА_2 та просить суд скасувати постанову серії ЕНА № 3163194 від 30.09.2024 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 121 КУпАП, посилаючись на відсутність порушень ним вимог КУпАП.
Однак позовна заява не відповідає вимогам КАС України.
Пунктом 3 частини першоїстатті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями160,161,172 цьогоКодексу.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем доказів сплати судового збору за подання даного позову до суду не надано, до матеріалів позову долучено посвідчення учасника бойових дій серії та заявлено про звільнення його від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаєЗакон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 вказаного Закону, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, пільги та гарантії їх соціального захисту визначені Законом України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII).
За змістом частини другої статті 22 Закону № 3551-XII ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед яких права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з позовними вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі немає.
Аналіз пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України від 06.07.2005 № 2747-IV «Про судовий збір» в сукупності з частиною 2 статті 22 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору у справах, які стосуються пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.10.2020 справі №240/934/20.
Отже, навіть сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 12.02.2020 у справі №545/1149/17, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України від 06.07.2005 № 2747-IV "Про судовий збір" суд має врахувати предмет та підстави позову, а також перевірити чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України від 06.07.2005 № 2747-IV «Про судовий збір» викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18).
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 листопада 2023 року у справі № 520/10453/23 (адміністративне провадження № К/990/29530/23) зазначив, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Аналогічний висновок викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19 та від 20.01.2021 у справі №9901/258/20.
Згідно з відкритими та загальнодоступними даними Офіційного вебпорталу парламенту України, у березні 2020 року у Верховній Раді України зареєстрований проєкт Закону про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).
До проєкту цього Закону було надано пояснювальну записку та висновки комітетів Верховної Ради України з яких вбачається, що метою цього законопроєкту було усунення суперечності, що буде сприяти приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність до вимог принципів верховенства права та правової визначеності. А саме запропоновано внести зміни до Закону України «Про судовий збір» в частині викладення пункту 13 частини першої статті 5 зазначеного Закону в такій редакції: «учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у всіх справах незалежно від характеру порушених прав».
Проте Верховна Рада України не прийняла Закон про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).
Тобто законодавець чітко визначив свою позицію щодо спірного питання.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 11 вересня2024 року у справі № 567/79/23 (провадження № 14-93цс24) зазначила, що із часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VIз урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.
Оскільки, позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, що навіть при наявності у позивача статусу учасника бойових дій, не зачіпає порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосується соціального і правового захисту особи із таким статусом, тому він не звільняється від сплати судового збору на підставі викладеного.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаєЗакон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Статтею 9 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 (провадження № 11-1287апп18) вказала, що чинне законодавство міститьставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
За системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті2-5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI), які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких обставин позивачу слід надати суду докази сплати судового збору у розмірі 605,60 грн. за заявлену вимогу за наступними реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Сакс.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155
Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA938999980313181206000004650
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу (назва суду, де розглядається справа.
До того ж суд на виконання вимог ст. 48 КАС України, вважає необхідним звернути увагу позивача, що відповідно до правових позицій Верховного Суду від 26 грудня 2019 року у справі № 724/716/16, від 17 червня 2020 року у справі № 127/6881/17, від 18 березня 2021 року у справі № 809/466/17, від 28 квітня 2021 року у справі № 2340/5048/18,від 09 липня 2021 року у справі №806/1129/16, належним відповідачем є саме відповідний орган, на який покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, а не інспектор, який є працівником структурного органу Департаменту патрульної поліції, і не структурний / територіальний підрозділ Департаменту патрульної поліції, який не є юридичною особою, а отже також не може бути відповідачем у даній адміністративній справі. Тому позивачу слід привести позовну заяву у відповідність до зазначеного, вказавши належний склад учасників процесу.
Згідно ч. 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ураховуючи викладене, суд вважає необхідним залишити адміністративний позов ОСОБА_1 без руху, одночасно роз'яснивши позивачу, що відповідно до частини третьої статті 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі № 607/23244/21 (провадження № 14-116цс22), ухвала оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України, суд
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського 1 взводу 1 роти 2 батальйону Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, Кияшка Владислава Андрійовича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Ткаченко