Справа № 181/1397/23
Провадження № 1-кп/188/138/2024
06 листопада 2024 року смт. Петропавлівка
Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
кримінальне провадження №12022041480000155
обвинувачений:
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, одружений, має на утриманні малолітню дитину, освіта професійно технічна, ФОП, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:
15.01.2015 року вироком Покровського районного суду Дніпропетровської обл. за ч.1 ст.286 КК України до 5років 1 міс. позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 2 роки.
Звільнений умовно достроково 23.03.2020 року,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України
за участю:
прокурор ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_3
потерпіла ОСОБА_5
ОСОБА_3 , 04 жовтня 2022 року, близько 10 години 50 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем марки «DAEWOO NUBIRA» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 виданого ТСЦ 1845 зареєстрований на громадянина ОСОБА_6 , рухався по правій смузі руху проїзної частини вул. Центральна у с. Антонівське, Синельниківського району Дніпропетровської області.
Рухаючись по вказаній вулиці в порушення вимог пункту 1.3 Правил дорожнього руху України затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року із змінами та доповненнями, відповідно до якого «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими», п. 1.5 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого «Дії або бездіяльність учасників руху та інших осіб не повинні створювати безпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків», пункту п.2.3 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі» та пункту 2.3 д) Правил дорожнього руху України, згідно до якого «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху», проявив злочинну самовпевненість, не був уважним під час керування транспортним засобом, не стежив за дорожньою обстановкою відповідно своєчасно не реагував на її зміну, внаслідок чого створив загрозу безпеці дорожнього руху.
ОСОБА_3 біля домоволодіння АДРЕСА_3 , в порушення вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди», рухаючись зі швидкістю 60 км/год., не вибрав безпечну швидкість і дистанцію з іншим транспортним засобом, а саме: велосипедом марки «Салют» яким керувала ОСОБА_5 , рухаючись в попутному йому напрямку по правому краю проїжджої частини та стала виконувати маневр поворот ліворуч, допустив зіткнення на лівій зустрічній смузі руху передньою правою частиною свого автомобіля з заднім колесом велосипеду марки «Салют».
Згідно висновку автотехнічної експертизи № СВ-19/113-23-1687-ІТ від 19.06.2023 року в даній дорожній обстановці водій автомобілю «DAEWOO NUBIRA», слід було керуватися технічними вимогами пунктів 12.3,12.4,12.9 (б) Правил дорожнього руху. Водій автомобілю «DAEWOO NUBIRA» при русі з максимальною допустимою швидкістю руху т/з за умов населеного пункту 50,0 км/год., та вживанні гальмування в той же момент, мав технічну можливість запобігти зіткненню екстреним гальмуванням із зупинкою автомобілю до місця зіткнення. З технічної точки зору, дії водія автомобілю «DAEWOO NUBIRA» невідповідні технічним вимогам пунктів 12.4,12.9 (б) Правил дорожнього руху України, знаходилися в причинному зв'язку із створенням аварійної ситуації настанням ДТП.
Невиконання вищевказаних пунктів Правил дорожнього руху України призвело до даної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок чого: велосипедистці ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 173 від 17.11.2022 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді перелому верхньої та нижньої гілки лобової кістки ліворуч з незначним зміщенням уламків. Вищезгадане тілесне ушкодження утворилося від дії чи при ударі об тупий предмет (тупі предмети), який мав жорстку конструкцію, значну масу та були виступаючі частини легкового автомобіля в термін вказаний в постанові про призначення судово-медичної експертизи, медичній картці стаціонарного хворого, тобто 07.10.2022. По своєму характеру вищевказані тілесні ушкодження відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, термін зрощення кісткової тканини більше 21 доби.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, а саме порушив правила безпеки дорожнього руху керуючи транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
В судовому засіданні обвинувачений визнав вину в повному обсязі і пояснив, все було так як зазначено в обвинувальному акті, він щиро розкаявся у скоєному, примирився з потерпілою, в повному обсязі відшкодував матеріальну шкоду, вибачився перед потерпілою. Після ДТП він зупинився, зателефонував до поліції, викликав швидку, надав першу медичну допомогу, підтримував потерпілу, коли її забрала швидка, залишився на місці ДТП і чекав поліцію.
Потерпіла зазначила, що обвинувачений все вірно сказав, надавав їй допомогу, підтримував, відшкодував у повному обсязі матеріальну шкоду, вибачився перед нею. Просить суд призначити обвинуваченому мінімальне покарання.
Цивільний позов не заявлено.
Суд враховуючи думку прокурора, бажання обвинуваченого, потерпілої, керуючись ч.3 ст.349 КПК України визнав доцільним часткове дослідження письмових доказів.
Суд з'ясував, що обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив обвинуваченому, що він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
Вина обвинуваченого знайшла повне підтвердження в наданих суду показах обвинуваченим і потерпілою.
Крім того, вина обвинуваченого підтверджується частково дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами:
Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 04.10.2022 року, схемою до нього підтверджується факт скоєння кримінального правопорушення та обставини скоєного.
Висновками щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння підтверджується, що у ОСОБА_3 ознак алкогольного сп'яніння не виявлено, а у ОСОБА_5 виявлено 0,1 проміле алкоголю.
Довідкою лікаря від 04.10.2022 року висновком експерта №173 від 17.11.2022 року підтверджується отримання потерпілою тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
Судом встановлено, вищезгадані тілесні ушкодження утворилися від дії чи при ударах об тупі предмети, а саме, виступаючі частини легкового автомобіля, в термін вказаний у медичних документах потерпілої, тобто 04.10.2022 року.
Висновком експерта № СЕ-19/113-23/1687-ІТ від 19.06.2023 року підтверджуються, ОСОБА_3 керуючи автомобілем «DAEWOO NUBIRA» при русі з максимальне допустимою швидкістю руху т/з за умовами населеного пункту 50.0 км/год. та вживанні гальмування в той же момент, мав технічну можливість запобігти зіткненню екстреним гальмуванням із зупинкою автомобілю до місця зіткнення. З технічної точки зору, дії водія автомобілю «DAEWOO NUBIRA» невідповідні технічним вимогам пунктів 12.4, 12.9 (б) Правил дорожнього руху знаходилися в причинному зв'язку із створенням аварійної ситуації і настанням ДТП. Велосипедисту, який почав виконувати маневр повороту ліворуч, слід було керуватися технічними вимогами пункту 10.1 Правил дорожнього руху.
Умова наявності у велосипедиста технічної можливості уникнути зіткненню визначається тим, що він перед зміною напрямку руху повинен переконатися що це буде безпечним, тобто виконати вимоги пункту 10.1 Правил дорожнього руху, для чого не було перешкод технічного характеру.
Вислухавши обвинуваченого, потерпілу, частково вивчивши письмові докази, суд вважає вину обвинуваченого в пред'явленому обвинуваченні повністю доведеною.
Обставини, що пом'якшують покарання, відповідно ст.66 КК України, є щире каяття обвинуваченого, повне відшкодування матеріальної шкоди та те, що обвинувачений має на утриманні малолітнього сина, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Обставина, що обтяжує покарання ОСОБА_3 відповідно ст.67 КК України, це вчинення злочину особою повторно.
Суд не знайшов підстав для застосування ст.69 КК України.
Обираючи вид та міру покарання, суд крім обставин , що пом'якшують покарання, бере до уваги що ОСОБА_3 скоїв нетяжкий злочин з непрямим умислом, раніше судимий, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, надавав допомогу потерпілій, викликав швидку допомогу, добровільно, в повному обсязі відшкодував завдану потерпілій матеріальну шкоду.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Призначаючи покарання суд враховує позитивні данні, що характеризують особу обвинуваченого, бажання потерпілої про призначення мінімального покарання обвинуваченому та те, що на його утриманні є малолітній син, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 суд також бере до уваги думку прокурора, щодо призначення покарання, тому вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.
Дане покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, але при цьому, суд вважає за можливе виправлення засудженого без відбування покарання і застосувавши ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік та покладенням на обвинуваченого обов'язків у відповідності до п. 1,2 ч.1 ст.76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Для виправлення ОСОБА_3 , з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та встановлених обставин, суд не вбачає необхідності додатково покладати на ОСОБА_3 обов'язки передбачені ч.3 ст.76 КК України.
Суд вважає, що дане покарання буде відповідати загальним принципам кримінального права, а саме : законності , рівності громадян перед законом, невідворотності відповідальності, а також принципам справедливості, гуманізму та демократизму.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався і підстави для його обрання до набрання вироком чинності відсутні.
Речові докази по справі:
автомобіль марки «DAEWOO NUBIRA» д/н НОМЕР_1 , визнаний речовим доказом та повернутий належному користувачу, слід залишити належному користувачу;
велосипед марки «Салют» переданий на зберігання повернути власниці;
фрагменти бампера автомобіля поміщені до спеціального пакету SUD2040921 слід знищити.
Процесуальні витрати по справі на проведення експертизи № СЕ-19/113-23/1687-ІТ від 19.06.2023 року в розмірі 1434 грн. слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Арешт накладений на речові докази ухвалою слідчого судді Межівського районного суду Дніпропетровської області від 06.10.2024 року слід скасувати.
На підставі викладеного, керуючись ст.100, 368, 370, 371, 373,374 392-395 КПК України суд,
ОСОБА_3 знати винуватим у вчинені злочину за ч. 1 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.
На підставі ч.2 ч.3 ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання у виді 2 років обмеження волі з випробувальним терміном один рік, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України - покласти на ОСОБА_3 обов'язки:
періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Речові докази по справі:
автомобіль марки «DAEWOO NUBIRA» д/н НОМЕР_1 , повернутий належному користувачу, залишити належному користувачу;
велосипед марки «Салют» переданий на зберігання до камери речових доказів, відповідно квитанції №000304 повернути власниці;
фрагменти бампера автомобіля поміщені до спеціального пакету SUD2040921 знищити.
Арешт накладений на речові докази ухвалою слідчого судді Межівського районного суду Дніпропетровської області від 06.10.2022 року скасувати.
Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 рнокпп 3440901359 процесуальні витрати по справі на проведення експертизи № СЕ-19/113-23/1687-ІТ від 19.06.2023 року в розмірі 1434 грн. на користь держави.
Вирок може бути оскаржений до Дніпропетровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1