Справа № 158/2183/24
Провадження № 2/0158/591/24
06 листопада 2024 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Костюкевича О.К.
за участю секретаря - Хмілевської І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивує тим, що 25.11.2021 між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» було укладено кредитний договір №4621090, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 8000 грн. із визначеним строком кредитування та сплатою відсотків за користування кредитом, та одноразової комісії. Позивач по справі ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у встановленому законом порядку, на підставі договору відступлення права вимоги, отримав право вимоги за вищевказаним кредитним договором.
Відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 36520 грн., з яких: 8000 грн. - тіло кредиту, 27000 грн. заборгованість за відсотками, 1520 грн. - одноразова комісія.
Укладаючи вищевказаний кредитний договір відповідач по справі ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» вчинили дії, визначені ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
18.04.2024 відповідачу було направлено досудову вимогу, згідно з якою ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» повідомило боржника про заміну кредитора, наявність заборгованості, її розмір та необхідність погашення.
Проте, станом на час звернення до суду з даним позовом заборгованість відповідачем у даній цивільній справі не погашена, в зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» суму заборгованості у розмірі 36520 грн., а також понесені судові витрати зі сплати судового збору.
Ухвалою суду від 08.07.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідачем ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву чи клопотання про розгляд справи у загальному провадженні чи з викликом сторін до суду подано не було.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв'язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.
Дослідивши представлені письмові докази в справі, суд прийшов до наступного висновку.
За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17).
Відповідно до ч. 1 п. 1, ч. 2 ст. 76, ч. ч. 1, 2 ст. 77, ч. 2 ст. 78, ч. 1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 6 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 177 ЦК України, об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання,- в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону №675-VIII).
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним у ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України "Про електронну комерцію", містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.
Судом встановлено, що 25.11.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №4621090 (а.с.13-24,26-27).
Як вбачається з вищевказаного договору про надання кредиту, він підписаний відповідачем по справі ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором F88590 (а.с.25).
Відповідно до пунктів 1.2, 1.3, 1.5.1, 1.5.2, 1.6, 2.3.1.2 Договору про споживчий кредит, загальна сума (розмір) кредиту становить 8000 грн. Кредит надається строком на 15 днів. Комісія за надання кредиту становить 1520 грн., яка нараховується за ставкою 19 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом 3000 грн., які нараховуються за ставкою 2.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Позичальник може збільшити строк кредитування після завершення передбаченого п. 1.3 строку кредитування (з врахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів.
З копії платіжного доручення №61868740 від 25.11.2021 вбачається, що ТОВ «Мілоан» виконало взяті на себе зобов'язання за договором №4621090 - перерахувало відповідачу по справі ОСОБА_1 грошові кошти згідно договору в сумі 8000 грн. (а.с.28).
З копії відомостей ТОВ «Мілоан» щодо нарахування процентів за вищевказаним кредитним договором вбачається, що протягом визначеного пунктом 1.3 строку договору №4621090 відповідачу по справі ОСОБА_1 нараховувались відсотки протягом 15 днів в розмірі 2.50 процентів. В подальшому, у відповідності до вимог п. 2.3.1.2, строк дії даного кредитного договору було продовжено (пролонговано) та загальний строк такої пролонгації не перевищує 60 днів. Протягом пролонгованого терміну позивачем нараховувались відповідачу відсотки в розмірі 5 процентів від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (а.с.29-30).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. ст. 526, 612, ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач оплату за кредитним договором не здійснював, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість за кредитним договором №4621090 в сумі 36520 грн., з яких: 8000 грн. - тіло кредиту, 27000 грн. заборгованість за відсотками, 1520 грн. - одноразова комісія. (а.с. 32).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України, встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.
23.02.2022 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення права вимоги №81-МЛ, згідно якого до нового кредитора перейшло право вимоги по відношенню до боржників ТОВ «Мілоан», в тому числі і до ОСОБА_1 (а.с.33-41).
Відповідно до Реєстру боржників №81-МЛ від 23.02.2022 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №4621090 від 25.11.2021 (а.с. 44).
Актом приймання - передачі від 23.02.2022 та платіжним дорученням 66788 від 23.02.2022 підтверджується факт укладення вищевказаного договору про відступлення прав вимоги (а.с.42-43).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх досліджені, встановив, що відповідач ОСОБА_1 в порушення вимог кредитного договору та норм ЦК України не виконав взяті на себе зобов'язання перед ТОВ «ФК «Кредит-капітал», до якого перейшло право вимоги на підставі договору відступлення права вимоги, а тому, суд дійшов висновку, що заборгованість за кредитним договором №4621090 на загальну суму 36520 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Будь-яких, доказів, заперечень відповідачем до суду надано не було.
Доказів ненадання або неналежного надання позивачем послуг відповідачеві не надано та дана обставина не знайшла свого підтвердження при дослідженні матеріалів справи.
Розрахунок заборгованості проведений позивачем у відповідності до положень діючого законодавства з урахуванням умов кредитних договорів та відповідачем не спростований.
З урахуванням наведеного, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають до задоволення у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп., а тому у зв'язку із задоволенням позову, з відповідача в користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп.
На підставі ст. ст. 509, 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 77, 81, 141, 259, 263-268, 280, 354 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №4621090 від 25.11.2021 в розмірі 36520 (тридцять шість тисяч п'ятсот двадцять) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28; код ЄДРПОУ 35234236);
Представник позивача - Солонинка Вікторія Олегівна (адреса: м. Київ, пр-т. Голосіївський, 132, оф. 22);
Відповідач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя Ківерцівського районного суду О.К. Костюкевич
Текст судового рішення складено - 06.11.2024