Справа № 199/8781/24
(3/199/4104/24)
іменем України
06.11.2024 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Щербина-Почтовик І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого у будинку АДРЕСА_1 ,
- який притягується до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 130 КУпАП,
10.10.2024 року о 00:30 годині в місті Дніпрі по вул.Донецьке шосе, біля будинку №1К, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ-21099» державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, сповільненість мовлення, порушення координації рухів. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер Alcotest 6820», результат тесту позитивний - 2.29‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 3 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання, будучи належним чином сповіщеним про дату та час розгляду ОСОБА_1 не з'явився, будь - яких заяв чи клопотань від останнього не надходило. Про обізнаність з приводу дати та часу розгляду справи свідчить особистий підпис ОСОБА_1 у протоколі.
24.02.2022 Рада Суддів України відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами) прийняла рішення №9 щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнних дій з боку Російської Федерації. Серед іншого, Рада Суддів України вирішила: Звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена.
02.03.2022 Рада Суддів України надала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, у яких зазначила, що особливості роботи суду визначаються виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні, а при визначенні умов роботи суду у воєнний час необхідно керуватися реальними поточними обставинами, що склалася в регіоні.Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника. Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
За вказаних обставин, враховуючи, реальні поточні обставини, що склалися у місті Дніпрі, а також те, що робота Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська не припинена, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 147050, 10.10.2024 року о 00:30 годині в місті Дніпрі по вул.Донецьке шосе, біля будинку №1К, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ-21099» державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, сповільненість мовлення, порушення координації рухів. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер Alcotest 6820», результат тесту позитивний - 2.29‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Згідно з висновком приладу ДРАГЕР, за яким результат проходження огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння виявився позитивним - 2.29‰.
Відповідно до Акту огляду водія на стан алкогольного сп'яніння з застосуванням спеціального технічного пристрою, ОСОБА_1 особисто погодився пройти огляд на місці, результат якого склав 2.29‰ та погодився з його результатом, про що свідчить його особистий підпис.
Одночасно слід зазначити, що викладені обставини підтверджуються наявним в матеріалах провадження відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з якого зокрема вбачаєтьсь, що будь - яких порушень прав ОСОБА_1 не було, останній повідомив працівникам поліції, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння ( 00 хвилина 30 секунда відеозапису) та добровільно погодився пройти огляд на стан сп'яніння ( 02 хвилина 05 секунда відеозапису), після чого погодився з його результатами (05 хвилина 51 секунда відеозапису). Про факт керування саме ОСОБА_1 транспортним засобом «ВАЗ-21099» державний номерний знак НОМЕР_1 свідчить звук працюючого двигуна у автомобілі, ввімкненні габаритні вогні та фари (00 хвилина 02 секунда відеозапису), разом з тим, саме ОСОБА_1 вийшов з водійського сидіння вищевказаного автомобіля, а інших пасажирів у вказаному транспортному засобі не було.
За таких обставин, дії ОСОБА_1 , враховуючи межі складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, вчиненого двічі протягом року. Оскільки, як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_1 є особою неодноразово притягнутою до відповідальності за ст. 130 КУпАП, а саме: 04.10.2023 Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпропетровська https://reyestr.court.gov.ua/Review/113916459; 16.01.2024, 15.04.2024, 16.04.2024, 02.09.2024, 23.10.2024 Мар'їнським районним судом Донецької області https://reyestr.court.gov.ua/Review/119540789 https://reyestr.court.gov.ua/Review/118498675 ; https://reyestr.court.gov.ua/Review/118498703; https://reyestr.court.gov.ua/Review/122583554; https://reyestr.court.gov.ua/Review/122139047;
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 241 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Відповідно до довідки ДПП УПП в Дніпропетровській області від 17.10.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не отримував.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Виходячи із системного аналізу абзацу 3 пункту 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», враховується, те, що є неможливим призначення стягнення у виді позбавлення права керування особі, яка взагалі не мала права керувати транспортними засобами.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують його відповідальність, вважаю за необхідне накласти йому адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту без позбавлення права керування транспортними засобами.
Оскільки саме це стягнення, буде необхідним і достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При цьому суд враховує, що керування в стані наркотичного чи іншого сп'яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.
Призначення ж більш м'якого виду адміністративного стягнення, не буде сприяти вихованню ОСОБА_1 враховуючи той факт, що він раніше вже неодноразово притягався за аналогічні правопорушення, та систематично продовжує їх вчиняти, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив адміністративне правопорушення.
Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що як джерело права суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Оскільки рішенням Європейського суду з прав людини від 30.10.2014 року у справі «Швидка проти України», яке набуло статусу остаточного 30.01.2015 року та яким було констатовано порушення статті 2 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо негайного виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення у виді арешту, вважаю за необхідне дану постанову про накладення стягнення у виді адміністративного арешту звернути до виконання після набрання нею законної сили, а строк адміністративного арешту відраховувати з моменту затримання особи.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 накласти адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 130 КУпАП у виді адміністративного арешту на строк 15 (п'ятнадцять) діб без позбавлення права керування транспортними засобами.
Постанову звернути до виконання після набрання нею законної сили.
Строк адміністративного арешту ОСОБА_1 , відраховувати з моменту його затримання.
На підставі ст. 401 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 605,60 гривень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: І.В. Щербина-Почтовик