621/4153/24
1-кс/621/694/24
іменем України
06 листопада 2024 року м. Зміїв
Слідчий суддя Зміївського районного суду Харківської області ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про відмову в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 12023221260000561 від 07.12.2023,
05 листопада 2024 ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою на постанову слідчого СВ ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 06 серпня 2024 про повну відмову в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 12023221260000561 від 07.12.2023, яка отримана ним 05 листопада 2024.
Ухвалою слідчого судді від 05 листопада 2024 відкрито провадження по скарзі. Судове засідання з розгляду скарги призначено на 06 листопада 2024.
06 листопада 2024 ОСОБА_3 скерував до суду заяву про проведення скарги за його відсутності та просив задовольнити її у повному обсязі.
Слідчий СВ ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 та прокурор на судовий розгляд скарги не прибули, причини неявки не повідомили.
Відповідно до частини 3 статті 306 Кримінального процесуального кодексу України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Оскільки заявник до суду не прибув, а свої повноваження ОСОБА_3 реалізував шляхом подання відповідної заяви, судовий розгляд проведено за його відсутності. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Ознайомившись із доводами скарги, слідчий суддя дійшов наступного:
Відповідно до частини другої статті 91 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
За змістом частини другої статті 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 93 КПК України ініціювання стороною захисту, потерпілим проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу.
Частиною першою статті 94 КПК України встановлено, що слідчий за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно статті 220 КПК України клопотання сторони захисту про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається, а у разі неможливості вручення - надсилається особі, яка заявила клопотання.
За змістом частини третьої, п'ятої статті 110 КПК України рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається, з: 1) вступної частини; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини.
Відповідно до пункту 7 часини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржене рішення слідчого про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
З матеріалів скарги вбачається, що 03 серпня 2024 ОСОБА_3 скерував до ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області клопотання про допит у якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 щодо обставин надання органу досудового розслідування недостовірної інформації.
Постановою слідчого СВ ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 від 06 серпня 2024 відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні клопотання. (а.с.14-16)
Слідчий суддя звертає увагу, що ініціювання стороною захисту, заявником проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
Так, слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч. 1, 2 ст. 223 КПК України).
Главами 20 та 21 КПК України передбачені види слідчих дій, які поділяються на гласні слідчі дії (допит, пред'явлення для впізнання, обшук, огляд, слідчий експеримент, освідування особи, призначення експертизи) та негласні слідчі (розшукові) дії (втручання у приватне спілкування, обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу, спостереження за особою, річчю або місцем, аудіо-, відеоконтроль місця, контроль за вчиненням злочину, виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (експертизи), використання конфіденційного співробітництва).
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень, який визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
Правова природа оскарження рішень слідчого, прокурора передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й вмотивованості постановлених рішень, що може випливати із оцінки таких клопотань на предмет можливості і доцільності здійснення відповідних процесуальних дій.
Зі змісту оскаржуваної постанови слідчого ОСОБА_4 від 06 серпня 2024 вбачається, що відмовляючи ОСОБА_3 у задоволенні клопотання слідство посилаючись на положення ч. 5 ст. 40 КПК України, вказує на відсутність підстав вважати наявність достатніх даних, які вказують на те, що тій чи іншій особі відомі або можуть бути відомі певні відомості про обставини і факти, які мають значення для кримінального провадження.
Слідчий суддя вважає, що формальне посилання слідчого у постанові від 06 серпня 2024 про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_3 , без наведення будь-якого обґрунтування, підстав, доводів, тощо, на підставі чого саме слідчий дійшов рішення про відсутність необхідності у проведенні допиту у якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , не відповідає вимогам статей 110, 220 КПК України щодо належної вмотивованості прийняття слідчим рішенні.
За вказаних обставин оскаржувана постанова слідчого від 06 серпня 2024 не може вважатись законною та обґрунтованою, а тому підлягає скасування із зобов'язанням слідчого повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 від 03 серпня 2024.
1.Скаргу задовольнити.
2. Скасувати постанову слідчого СВ ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 06 серпня 2024 року якою відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_3 від 03 серпня 2024 року про допит у якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_7 .
3. Зобов'язанням слідчого повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 від 03 серпня 2024.
4.Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: