іменем України
Справа № 621/3443/24
Провадження 2/621/1252/24
06 листопада 2024 року м. Зміїв Харківської області
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючий - суддя В.Філіп'єва,
за участю секретаря судового засідання - К.Сосницької,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності учасників цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Представник позивача ОСОБА_3 звернувся до суду засобами поштового зв'язку "УКРПОШТА" з позовною заявою, в якій росив розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідачем ОСОБА_2 , зареєстрований на території Республіки Латвія 29.09.2018 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Відземесу, актовий запис №11032L2018.
В обґрунтування позову зазначено, що 29.09.2018 року громадянин ОСОБА_4 уклав шлюб з громадянкою України ОСОБА_5 . Починаючи з 2022 року, через обставини, які унеможливлювали їхнє спільне з відповідачкою проживання, різність поглядів на життя, вони припинили шлюбні відносини і ведення спільного господарства, у позивача не має наміру і можливості продовжувати, всупереч своїх особистих інтересів подальше спільне життя з відповідачкою перебуваючи у зареєстрованому шлюбі. Дітей від шлюбу у них не має. Спільного майна, яке може бути предметом спору, не існує.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 02.10.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників про час і місце судового розгляду.
Учасники справи в судове засідання не з'явились.
Представник позивача ОСОБА_3 подав письмову заяву, в якій наполягав на задоволенні позову та просив розглянути справу за його та позивача відсутності.
Відповідач ОСОБА_6 подала до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги визнала, не заперечувала проти задоволення позову та просила розглянути справу за її відсутності.
Відповідно до частини 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши доводи позовної заяви та письмові докази, додані до неї, судом встановлено, що:
29.09.2018 року між позивачем ОСОБА_7 та відповідачем ОСОБА_8 укладений на території Республіки Латвія 29.09.2018 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Відземесу, актовий запис №11032L2018, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб НОМЕР_1 від 29.09.2018 року (а.с. 9-18).
Як вбачається з позовної заяви, сторони тривалий час проживають окремо, спільне господарство не ведуть, сімейні стосунки не підтримуються, в зв'язку з чим позивач вважає подальше збереження сім'ї неможливим, а відповідач не надав жодних доказів на спростування вказаних відомостей та визнав обставини, викладені в позові.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також їх достатність та взаємний зв'язок, суд зазначає наступне:
Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до п. 11 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом», суди розглядають справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із сімейних відносин, враховуючи, що сімейні правовідносини з іноземним елементом пов'язані одразу з двома, а іноді й більше державами, і, відповідно, з двома або кількома правовими системами, які часто по-різному врегульовують питання шлюбу і сім'ї (встановлення шлюбного віку, умов вступу в шлюб, підстав та допустимості розірвання шлюбу, визначення належності і поділу майна подружжя, порядку стягнення аліментів на дитину та одного з подружжя тощо).
Згідно статті 58 Закону України "Про міжнародне приватне право", шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу. Шлюб між іноземцями, шлюб між іноземцем та особою без громадянства, шлюб між особами без громадянства, що укладені відповідно до права іноземної держави, є дійсними в Україні.
Відповідно до статті 60 вказаного Закону, правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином. Подружжя, яке не має спільного особистого закону, може обрати право, що буде застосовуватися до правових наслідків шлюбу, якщо подружжя не має спільного місця проживання або якщо особистий закон жодного з них не збігається з правом держави їхнього спільного місця проживання.
З матеріалів справи вбачається, що шлюб між сторонами зареєстрований у Латвійській Республіці 29.09.2018 року. Позивач ОСОБА_9 є громадянином ОСОБА_10 , а відповідач ОСОБА_11 є громадянкою України, яка зареєстрована та на момент розгляду справи має постійне місце проживання в Україні.
Враховуючи наведені норми діючого законодавства, обрання сторонами для виріення сімейного спору право країни - сторони відповідача, суд вважає за можливе розглянути справу про розірвання шлюбу відповідно до законодавства України.
Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно статті 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен з подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Статтею 24 Сімейного кодексу України, крім іншого, визначено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зі змінами, внесеними Протоколом №11 (стаття 5), кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Відповідно до ч.2 статті 104 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно з ч.3 статті 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до положень статті 110 цього Кодексу.
За змістом статті 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.3 статті 109 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Досліджуючи вказані обставини, суд приходить до висновку, що подружні відносини між сторонами фактично припинені, примирення між подружжям неможливе, подальше спільне життя й збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін, в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Частиною 3 статті 115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до статті 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Клопотань про зміну прізвища до суду не надходило, в зв'язку з чим слід залишити сторонам прізвище без змін.
Відповідач ОСОБА_6 визнала позов до початку розгляду справи по суті, це не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, і відповідно до частини 4 статті 206 Цивільного процесуального кодексу України є підставою для ухвалення рішення про задоволення позову.
Згідно ч.1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач не заявляв вимоги про стягнення судового збору з відповідача, в зв'язку з чим, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, питання розподілу судових витрат суд не вирішує.
На підставі викладеного, керуючись статтями 104, 105, 109-115 Сімейного кодексу України, ст.ст.10, 12, 13, 76-81, 89, 141,206, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 29.09.2018 року відділом реєстрації актів цивільного стану Відземесу, Республіка Латвія, актовий запис №11032L2018 - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити відповідачу прізвище без змін.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .
Повне рішення складено та підписано 06.11.2024 року.
Суддя В.Філіп'єва