Справа № 638/18386/24
Провадження № 3/638/6975/24
Іменем України
05 листопада 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Невеніцина Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові об'єднаний адміністративний матеріал, який надійшов від Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, офіційно непрацевлаштованого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 130, ч. 5 ст. 126, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
14 вересня 2024 року о 17 год. 00 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ВАЗ 2101», державний номерний знак НОМЕР_2 , по вул. Переяславській, 2 у м. Ізюм Харківської області та після вчинення дорожньо-транспортної пригоди за його участі, до проведення медичного огляду з метою встановлення стану сп'яніння вживав алкогольні напої, чим порушив вимоги п. 2.10 є) ПДР України.
До того ж, 14 вересня 2024 року о 17 год. 00 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ВАЗ 2101», державний номерний знак НОМЕР_2 , по вул. Переяславській, 2 у м. Ізюм Харківської області, не маючи права керування транспортними засобами, чим порушив вимоги п. 2.1 а) ПДР України. Правопорушення вчинено повторно протягом року.
Крім того, 14 вересня 2024 року о 17 год. 00 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2101», державний номерний знак НОМЕР_2 , по вул. Переяславській, 2 у м. Ізюм Харківської області, не врахував дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на паркан будинку, який знаходився навпроти будинку № 2 по вул. Переяславській, 2 у м. Ізюм Харківської області», чим порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про місце, час та дату судового розгляду повідомлявся належним чином.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було достовірно відомо про складення відносно нього матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності та їх розгляд в Дзержинському районному суді м. Харкова. Як вбачається з даних протоколів про адміністративні правопорушення та відеозапису, долученого до матеріалів справи, ОСОБА_1 зауважень щодо правильності зазначення його місця проживання не висловлював. Про зміну місця проживання ОСОБА_1 суд не повідомляв. Дані щодо будь-якого іншої адреси його місця проживання, в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, судом було вжито всіх можливих заходів для виклику ОСОБА_1 до суду та реалізації в такий спосіб його права приймати участь в розгляді справи.
Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно ч. 1 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Виходячи з положень ст. 268 КУпАП, під час розгляду даної категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Незважаючи на виклик до суду, ОСОБА_1 станом судового провадження не цікавився, в судові засідання не з'явився.
За таких обставин, враховуючи встановлені законодавством строки розгляду справ про адміністративні правопорушення та положення ст. 268 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими (п. 1.3 ПДР України).
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9 ПДР України).
Згідно з п.2.10.є) ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Частина 4 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Відповідно до п. 9 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Системний аналіз зазначених норм свідчить про те, що водієві, який причетний до дорожньо-транспортної пригоди, забороняється вживати алкоголь, наркотичні засоби до проведення огляду з метою встановлення стану сп'яніння чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, але в будь-якому разі не менш ніж дві години після ДТП.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження в суді та підтверджується наступними доказами: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 129355 від 14 вересня 2024 року, згідно якого ОСОБА_1 вчинив правопорушення за вказаних вище обставин; даними відеозапису з нагрудної камери поліцейського; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 14 вересня 2024 року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке мало місце 14 вересня 2024 року та полягало у тому, що він, керував транспортним засобом, не маючи права керування транспортними засобами, підтверджується наступними доказами: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 838675 від 14 вересня 2024 року, згідно якого ОСОБА_1 вчинив правопорушення за вказаних вище обставин; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 14 вересня 2024 року; довідкою начальника САП Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області Спорник Р. від 20 вересня 2024 року, відповідно до якої 17 вересня 2023 року у відношенні ОСОБА_1 складено постанову серії БАД № 318007, копією постанови серії БАД № 318007 від 17 вересня 2023 року у відношенні ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 804259 від 14 вересня 2024 року; схемою місця ДТП від 14 вересня 2024 року, на якій зафіксовано місце розташування транспортного засобу, межі проїжджої частини та фототаблицею до схеми; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 14 вересня 2024 року.
ОСОБА_1 не скористався правом з'явитись до суду та надати свої пояснення, докази та заперечення проти доказів, наданих представниками поліції.
Вищевказані докази, що надані органом поліції, суд визнає належними та допустимими.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вказаних вище правопорушеннях та факт порушення ним вимог п.п. 2.10 є), 2.1 а), 12.1 ПДР України.
Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 130 КУпАП, як вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, за ч. 5 ст. 126 КУпАП, як керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, та яка протягом року вчинила порушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП та за ст. 124 КУпАП, як порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху (п. 12.1 ПДР), що спричинило пошкодження транспортного засобу.
На підставі вищевказаного, з урахуванням ступеню вини, а також характеру вчиненого правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення за кожне із вчинених порушень у вигляді штрафу в дохід держави з позбавленням права керуванням транспортними засобами у межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП , що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Крім цього, санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачено додаткове адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу чи без такого.
Суд зазначає, що додаткове стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу до ОСОБА_1 застосовано бути не може, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про власника автомобіля марки «ВАЗ 2101», державний номерний знак НОМЕР_2 .
Частинами 1 та 2 ст. 36 КУпАП передбачено, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Таким чином, остаточне стягнення на ОСОБА_1 накладається з урахуванням положень ст. 36 КУпАП згідно із санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП, що є більш серйозним правопорушенням з числа вчинених, що буде необхідний й достатнім для запобігання правопорушенням в подальшому та виховання ОСОБА_1 у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн, які підлягають стягненню з правопорушника.
На підставі викладеного, керуючись ст. 36, 40-1, 126, 130, 251-252, 279, 283-285 КУпАП, -
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у виді штрафу на користь держави в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн.
На підставі статті 36 КУпАП, накласти на ОСОБА_1 остаточне стягнення у межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього буде застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Харкова.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.
Суддя Є.В. Невеніцин