Справа № 569/17824/24
06 листопада 2024 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024181010001879 від 03.08.2024, про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Поліське Рівненського району Рівненської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працюючого водієм ТОВ «ВК БУС до Європи», одруженого, має на утриманні малолітню дитину 2023 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_5 , 03 серпня 2024 року, об 11 год. 58 хв., у світлу пору доби, керуючи технічно справним автомобілем «Рено Меган», номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині вул. Відінська, навпроти будинку № 48, зі сторони вул. С. Бандери у напрямку вул. М. Карнаухова, у м. Рівне в порушення вимог п.п. б) п. 2.3 та п. 18.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 1306 (далі по тексту - Правила дорожнього руху), проявив неуважність до дорожньої обстановки, при виникненні небезпеки для руху, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , яка перетинала проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу справа наліво по ходу руху транспортного засобу, хоча мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода шляхом своєчасного застосування гальмування.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_7 , отримала тілесні ушкодження у вигляді: політравми, поєднаної краніо-скелетної травми; ЗЧМТ; забою головного мозку; гемосинусу; перелому хірургічної шийки плеча зліва; перелому лонної і сідничної кісток тазу зліва зі зміщенням, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння. 04.08.2024 у реанімаційному відділенні КНП «Центральна міська лікарня» РМР, від отриманих травм ОСОБА_7 , померла. Між отриманими потерпілою внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесними ушкодженнями і настанням її смерті існує прямий причинно-наслідковий зв'язок.
Порушення ОСОБА_5 , пункту 18.1 Правил порожнього руху, який передбачає, що водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, перебуває у прямому безпосередньому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та суспільно-небезпечними наслідками, що настали.
Таким чином, ОСОБА_5 своїми необережними діями, які виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч. 2 ст. 286 КК України, визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальному акті, показав, що дійсно керуючи автомобілем «Рено Меган», порушив вимоги Правил дорожнього руху України, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , яка перетинала проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу. У вчиненому щиро розкаявся, ствердив про добровільне відшкодування моральної шкоди потерпілій. Просив суворо його не карати. Щодо наявного у нього права керування, пояснив, що керування транспортними засобами, безпосередньо пов'язане з його роботою.
Суд, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, з'ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 своїми необережними діями, які виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України.
Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.
У відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до вимог ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, у відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, та добровільне відшкодування завданого збитку, оскільки такі обставини підтверджені в ході розгляду кримінального провадження.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , відсутні.
Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин проти безпеки руху та експлуатації транспорту, однак раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, щиро розкаявся, його поведінка в суді свідчить про щире каяття, усвідомив незаконність вчинених ним дій, а тому активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, в судовому засіданні висловлював щирий жаль з приводу вчиненого, готовність нести покарання та засуджував свою поведінку, повністю відшкодував потерпілій ОСОБА_8 завдані моральні і матеріальні збитки, що вказує на його бажання виправити ситуацію, запевнив, що зробив для себе належні висновки, вчинене ним кримінальне правопорушення є необережним, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має постійне місце реєстрації та проживання, офіційно працевлаштований, характеризується виключно позитивно, тому суд, з врахуванням наведених обставин, що істотно знижують ступінь суспільної небезпеки вчиненого, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, його критичного відношення до скоєного та беззаперечного визнання своєї вини, його посткримінальної поведінки, яка виразилась у відшкодуванні завданих збитків та активному сприянні розкриттю злочину, думку потерпілої, яка ствердила про відшкодування їй завданої шкоди та просила обвинуваченого суворо не карати, що підтверджується поданою суду письмовою заявою, наявності пом'якшуючих покарання обставин, та відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також приймаючи до уваги принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає за доцільне призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі ближче до мінімальної межі, із застосуванням ст. 75 КК України та покладенням обов'язків, визначених ст. 76 КК України.
Не призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 додаткове покарання, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, у виді позбавлення права керувати транспортними засобами суд враховує характер та обсяг допущених порушень Правил дорожнього руху, негативне ставлення ОСОБА_5 до вчиненого, те, що він раніше не судимий, до кримінальної відповідальності, в тому числі за вчинення кримінальних правопорушень проти безпеки руху та експлуатації транспорту, не притягувався, вчинений ним злочин відноситься до категорії необережних, беззаперечно визнав свою вину, щиро розкаявся, висловлює жаль з приводу вчиненого, повністю відшкодував завдані потерпілій моральні і матеріальні збитки, не перебував у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, не перебуває на обліках у лікарів психіатра та нарколога, офіційно працює, характеризується виключно позитивно, обвинувачений має на утриманні малолітню дитину, працює водієм, думку потерпілої, яка жодних претензій не має, а також бере до уваги, що право керування транспортними засобами йому необхідне для професійної діяльності, тому вважає за можливе не застосовувати у даному випадку додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
На думку суду обрана міра покарання є необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов не заявлено.
З урахуванням обраного виду покарання суд вважає за можливе застосований ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 18 вересня 2024 року відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання - скасувати.
Питання про речові докази та арешт майна суд вирішує відповідно до вимог ст.ст. 100, 174 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробовуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки, не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання.
Цивільний позов не заявлено.
Запобіжний захід застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_5 судові витрати на проведення судової експертизи у сумі 7 951 (сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят одна) грн. 44 коп.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 09.08.2024 - скасувати.
Речові докази : автомобіль марки «Рено Меган», номерний знак НОМЕР_1 , VIN номер - НОМЕР_2 , який зберігається на території спеціального майданчика для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 - повернути власнику ОСОБА_9 .
Вирок суду може бути оскаржений через Рівненський міський суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1