Справа № 529/545/24
Провадження № 2/529/305/24
24 жовтня 2024 року Диканський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді - Кириченко О.С., розглянувши в приміщенні суду в селищі Диканька Полтавської області у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову вказано, що 28.08.2021 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачкою було укладено кредитний договір № 720749074 в електронній формі з використанням електронного підпису, на підставі якого відповідачка отримала кредит в розмірі 9 500,00 грн та зобов'язалася повернути грошові кошти надані у кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Відповідачка взяті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконала. 28.11.2018 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого ТОВ "Таліон Плюс" набуло право вимоги, зокрема, за вищевказаним кредитним договором від 28.08.2021. В подальшому, 28.11.2019, 31.12.2020 та 31.12.2021 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" було укладено додаткові угоди № 19, 26, 27 щодо продовження строку дії вказаного вище договору факторингу. 05 серпня 2020 року між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" було укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до якого вже ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" набуло право вимоги за вказаним вище кредитним договором. В подальшому, 03.08.2021 та 30.12.2022 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" було укладено додаткові угоди № 2 та № 3 щодо продовження строку дії вказаного вище договору факторингу. 06 березня 2024 року між ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та позивачем ТОВ "Юніт Капітал" було укладено договір факторингу № 06/03/24, відповідно до якого вже позивач набув право вимоги за вказаним вище кредитним договором. Заборгованість відповідачки ОСОБА_1 за цим кредитним договором складає у загальному розмірі 38 873,90 грн, з яких: 9 500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 29 373,90 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом. Позивач зазначає, що вказана сума заборгованості була нарахована первинним кредитором - ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога". Посилаючись на те, що відповідачкою було проігноровано вимогу щодо погашення заборгованості за вказаним кредитним договором, позивач просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором від 28.08.2021 № 720749074 у загальному розмірі 38 873,90 грн та понесені у справі судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду у розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Ухвалою судді Диканського районного суду Полтавської області від 26.06.2024 вказаний позов прийнято до провадження і справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та без проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідач ОСОБА_1 надала суду заяву, в якій вказала, що визнає позовні вимоги у повному обсязі.
Враховуючи, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та без проведення судового засідання, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
З матеріалів справи вбачається, що 28.08.2021 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 720749074 в електронній формі з використанням відповідачкою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, на підставі якого відповідачка отримала кредит в розмірі 9 500,00 грн, із строком повернення на 30 днів, тобто до 27.09.2021, із відсотковою ставкою за користування кредитом - 1,98 % в день /а.с. 67-70/.
Відповідно до Довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", позичальник ОСОБА_1 28.08.2021 о 17:54:48 год. отримала одноразовий ідентифікатор MNV7V7X7 на вказаний нею номер телефону НОМЕР_1 , який нею було введено/відправлено ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" 28.08.2021 о 17:55:55 год., після чого 28.08.2021 о 17:56:07 год. було перераховано грошові кошти позичальнику ОСОБА_1 на її картковий рахунок /а.с. 71/.
28 серпня 2021 року відповідачка ОСОБА_1 отримала за вказаним вище кредитним договором кредитні кошти в розмірі 9 500,00 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжним дорученням від 28.08.2021 № с66916b5-8704-4d8c-9546-c553d32752e1 та електронним переліком транзакцій з авторизаційними даними про перерахунок цих коштів на вказаний відповідачкою номер банківської картки НОМЕР_2 /а.с. 11, 12-13/.
28.11.2018 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого ТОВ "Таліон Плюс" набуло право вимоги, зокрема, за вищевказаним кредитним договором від 28.08.2021, боржником за яким є ОСОБА_1 /а.с. 33-36/.
В подальшому, 28.11.2019, 31.12.2020 та 31.12.2021 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" було укладено додаткові угоди № 19, 26, 27 щодо продовження строку дії вказаного вище договору факторингу /а.с. 11, 14, 15/.
05 серпня 2020 року між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" було укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до якого вже ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" набуло право вимоги зокрема за вказаним вище кредитним договором /а.с. 51-53/.
В подальшому, 03.08.2021 та 30.12.2022 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" було укладено додаткові угоди № 2 та № 3 щодо продовження строку дії вказаного вище договору факторингу /а.с. 26/.
06 березня 2024 року між ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та позивачем ТОВ "Юніт Капітал" було укладено договір факторингу № 06/03/24, відповідно до якого вже позивач набув право вимоги за вказаним вище кредитним договором, боржником за яким є відповідачка ОСОБА_1 /44-47/.
Набуття вказаними вище товариствами та зокрема позивачем права вимоги за зазначеним вище кредитним договором, боржником за яким є відповідачка ОСОБА_1 , також підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів прийому-передачі Реєстру Боржників та витягами з Реєстру боржників за договорами факторингу /22, 29, 30/.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 06/03/24 від 06.03.2024, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідачки в загальному розмірі 38 873,90 грн, з яких: 9 500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 29 373,90 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом /а.с. 30/.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
В статті 3 Закону України “Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис».
Нормою статті 11 ЗУ “Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Також, приписами ст. 12 цього Закону передбачено поняття “підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно зі ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно ст.640 ЦК - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно ст. 642 ЦК - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Як вбачається зі змісту укладеного 28.08.2021 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачкою ОСОБА_1 кредитного договору, цей договір відповідно до вимог чинного законодавства підписано відповідачкою за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором. Матеріалами справи підтверджується, що кредитні кошти у розмірі 9 500,00 грн за цим кредитним договором були перераховані на вказаний відповідачкою банківський рахунок.
Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Таким чином, після укладення вказаних вище договорів факторингу у спірних правовідносинах змінився кредитор і позивач ТОВ "Юніт Капітал" набув право вимоги до відповідачки.
Судом встановлено та не заперечувалося відповідачкою, що вона не погасила заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 38 873,90 грн ні первісному кредитору, ні позивачу.
Враховуючи принцип диспозитивності цивільного процесу, оскільки позивачем підтверджено факт укладення відповідачкою кредитного договору від 28.08.2021 № 720749074, отримання нею кредитних коштів у розмірі 9 500,00 грн, а також порядок і розмір нарахування заборгованості за тілом кредиту, який не сплачено боржницею в обумовлені строки, в свою чергу відповідачкою не спростовано розмір використаних кредитних коштів та заявленого позивачем розміру заборгованості за тілом кредиту, суд дійшов висновку, що у цій частині позов підлягає задоволенню та вважає за необхідне стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ "Юніт Капітал" заборгованість за тілом кредиту у розмірі 9 500,00 грн.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідачки на користь позивача відсотків за користування кредитом у розмірі 29 373,90, то суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з статті 1048 ЦК України проценти сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за “користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Суд вважає хибними твердження позивача про те, що відсотки за “користування кредитом» нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів. Такі твердження свідчать про помилкове розуміння позивачем правової природи процентів, які сплачуються позичальником у випадку прострочення грошового зобов'язання. Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 вказала, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за «користування кредитом», так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов'язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов'язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя). Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов'язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
Як встановлено судом, строк кредитування був погоджений сторонами та становив за договором № 720749074 від 28.08.2021 саме 30 днів, до 27.09.2021. Доказів того, що позичальник ОСОБА_1 ініціювала продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять.
Із наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості, наданого первісним кредитором ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", вбачається, що відсотки за період поза межами строку кредитування позикодавець нараховував саме як відсотки за “користування кредитом», а не як міру відповідальності на підставі статті 625 ЦК України.
Позивачем в позовній заяві зазначено, що будь-якої неустойки за кредитним договором або інфляційних втрат та процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України відповідачу ОСОБА_1 не нараховувалось.
Вказане вище унеможливлює тлумачення нарахованих ОСОБА_1 процентів за “користування кредитом» поза межами строку кредитування як міри відповідальності на підставі статті 625 ЦК України та, як наслідок, унеможливлює задоволення позовних вимог в частині стягнення заявлених позивачем процентів, нарахованих поза межами строку кредитування, а саме 30 днів за вказаним вище кредитним договором.
Частиною 3 ст. 21 ЗУ “Про споживче кредитування» від 15.11.2016 № 1734-VIII, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов'язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
За порушення виконання споживачем зобов'язань за договором про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, процентна ставка за кредитом, порядок її обчислення, порядок сплати процентів не можуть бути змінені у бік погіршення для споживача.
Враховуючи вказане вище, дослідивши матеріали справи та здійснивши відповідні розрахунки, суд дійшов висновку, що розмір відсотків відповідно до умов кредитного договору № 720749074 від 28.08.2021 становить 5 643,00 грн (9 500,00 грн тіла кредиту/100 х 1,98 % х 30 днів).
Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов'язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.
Відтак, наданий позивачем витяг з Реєстру боржників до договору факторингу не може вважатися належним доказом наявності заявленого позивачем розміру заборгованості по відсотках за користування кредитом.
Враховуючи вказане вище у сукупності, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення відсотків за користування кредитом підлягає частковому задоволенню та вважає за необхідне стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ "Юніт Капітал" заборгованість за кредитним договором № 720749074 від 28.08.2021 у вигляді відсотків за користування кредитом у розмірі 5 643,00 грн.
Щодо розподілу судових витрат у справі, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно положень частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати (зокрема, витрати на професійну правничу допомогу), пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем ТОВ "Юніт Капітал" було сплачено через Електронний суд за подання позову до суду судовий збір у розмірі 2 422,40 грн /а.с. 9/.
Позивач також просить стягнути з відповідачки понесені ним судові витрати у справі у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн, на підтвердження чого додав до позову договір про надання правничої допомоги № 22/02/24-02 від 22.02.2024 /а.с. 39/, акт прийому-передачі наданих послуг від 06.03.2024, який є невід'ємною частиною вказаного договору /а.с. 31/, протокол погодження вартості послуг до цього договору /а.с. 40/, додаткову угоду № 6 до договору про надання правничої допомоги від 22.02.2024 /а.с. 41-43/.
Відповідно до п. 3.6 договору про надання правничої допомоги від 22.02.2024 № 22/02/24-02, сума гонорару, якщо вона буде стягнута на користь Клієнта сплачується на користь Адвоката не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем фактичного отримання коштів на рахунок Клієнта.
У постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 21.01.2021 у справі № 280/2635/20 та від 15.06.2021 у справі № 159/5837/19 Верховний Суд вказав, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ "Юніт Капітал" задоволено частково, суд дійшов висновку, що у відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору та витрат на професійну правничу допомогу слід стягнути із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (еквівалентно 38,95 %), у загальному розмірі 2 891,02 грн, з яких судовий збір у розмірі 943,52 грн (2 422,40 грн х 38,95 %) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 947,50 грн (5 000,00 грн х 38,95 %).
На підставі викладеного, керуючись ст. cт. 10, 12, 13, 17, 81, 89, 137, 141, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 279, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" заборгованість за кредитним договором від 28 серпня 2021 року № 720749074 у загальному розмірі 15 143 (п'ятнадцять тисяч сто сорок три) грн 00 коп, з яких: 9 500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5 643,00 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" понесені у справі судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог в загальному розмірі 2 891 (дві тисячі вісімсот дев'яносто одна) грн 02 коп, з яких судовий збір у розмірі 943,52 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 947,50 грн.
В задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його ухвалення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал", місцезнаходження: м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4А, офіс 10, код ЄДРПОУ 43541163.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Головуючий О.С. Кириченко