05 листопада 2024 рокуселище ПетровеСправа № 941/973/23
Провадження № 1-кп/941/31/24
Петрівський районний суд Кіровоградської області
в складі:
головуючого судді- ОСОБА_1
секретаря- ОСОБА_2
за участі прокурора- ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченої - ОСОБА_5
потерпілої - ОСОБА_6
та представника потерпілої - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Петрове кримінальне
провадження №12023121180000179 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Теофіполь Теофіпільського району Хмельницької області, українки, громадянки України, з середньо освітою, одруженої, не працюючої, мешканки АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
- за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.390-1 КК
України, -
що ОСОБА_5 скоїла злочин у сфері злочинів проти правосуддя, а саме: невиконала обмежувальний припис, при наступних обставинах:
З вересня місяця 2021 року ОСОБА_5 стала проживати за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає власниця квартири ОСОБА_6 та її син ОСОБА_8 .
Проживаючи в вищевказаній квартирі ОСОБА_5 систематично почала ображати ОСОБА_6 , а саме виражалася на її адресу нецензурною лайкою, тобто вчиняла проти неї домашнє насильство.
Так, постановами Петрівського районного суду Кіровоградської області від 11.10.2022 року, 28.10.2022 року, 18.11.2022 року та 05.12.2022 року ОСОБА_5 було визнано винною у вчиненні правопорушення за ч.1 ст. 173-2 КУпАП за фактами домашнього насильства відносно ОСОБА_6 та накладені адміністративні стягнення у вигляді штрафу.
В подальшому, 01.02.2022 року рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_5 видано обмежувальний припис на строк шість місяців, яким встановлено заходи тимчасового обмеження її прав, а саме:
заборонено перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 ; наближатись відстань менше 100 метрів до місця проживання (перебування) ОСОБА_6 ; заборонено вести телефонні розмови з ОСОБА_6 , або контактувати з нею через інші засоби зв'язку ; особисто і через третіх осіб, переслідувати її та в будь який спосіб спілкуватися з нею.
Достовірно знаючи про наявність обмежувального припису та встановлені заборони, маючи умисел на його невиконання, в порушення вимог ч.4 ст.350-6 ЦПК України, відповідно до якої видача обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання, ОСОБА_5 відмовилася покидати місце проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , 05.03.2023 року, 13.03.2023 року, 23.03.2023 року перебувала за вищевказаною адресою, особисто контактувала ОСОБА_6 , виражалася нецензурною лайкою в її сторону, погрожувала фізичною розправою та виганяла останню з квартири.
Незважаючи на неодноразові попередження з боку працівників поліції щодо необхідності виконання вищевказаного обмежувального припису ОСОБА_5 , маючи умисел на його невиконання, продовжила нехтувати заборонами встановленими судом.
В порушення вимог ч.4 ст.350-6 ЦПК України, відповідно до якої видача обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання, ОСОБА_5 відмовилася покидати місце проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 ,
Так, 31.05.2023 року виїздом поліції за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що ОСОБА_5 продовжує проживати за вказаною адресою, дозволяє особисте спілкування з ОСОБА_6 , тобто не виконує вимоги обмежувального припису.
Аналогічні факти встановлені працівниками поліції під час виїзду 07.06.2023 року та 18.06.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 на перевірку заяв ОСОБА_6 щодо невиконання вимог обмежувального припису.
Умисні дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ст. 390-1 КК України, як невиконання обмежувального припису.
Потерпілою від кримінального правопорушення є ОСОБА_6 . Допитана в судовому засіданні як обвинувачена ОСОБА_5 винною себе визнав частково та пояснила суду, що їй відомо про рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01.02.2023 року, але вона не погоджується з його змістом. Вона проживає за адресою: АДРЕСА_1 , так як перебуває у шлюбі з сином потерпілої - ОСОБА_8 , який вони зареєстрували 28.06.2022 року.
Вина обвинуваченої підтверджується показаннями потерпілої і свідків.
Так потерпіла ОСОБА_6 пояснила суду, що рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01.02.2023 року, відносно ОСОБА_5 видано обмежувальний припис на строк шість місяців, яким встановлено заходи тимчасового обмеження її прав, але обвинувачена відмовилася покидати місце її проживання за адресою: АДРЕСА_1 , особисто контактувала з нею та виражалася нецензурною лайкою в її сторону, погрожувала фізичною розправою та виганяла з квартири і продовжує проживати за вказаною адресою, дозволяє особисте спілкування з нею, тобто не виконує вимоги обмежувального припису. В зв'язку з чим нею заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченої заподіяної моральної шкоди в сумі 50000 гривень, які вона просить стягнути з останньої.
Свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що ним та працівником поліції ОСОБА_10 обвинуваченій ОСОБА_5 було проголошено зміст рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01.02.2023 року, щодо обмежувального припису відносно потерпілої ОСОБА_6 , але в ході цього обвинувачена викрикувала та не хотіла слухати зміст рішення суду.
Свідок ОСОБА_10 пояснив суду, що ним та працівником поліції ОСОБА_9 обвинуваченій ОСОБА_5 неодноразово було проголошено зміст рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01.02.2023 року, щодо обмежувального припису відносно потерпілої ОСОБА_6 , але в ході цього обвинувачена викрикувала та не хотіла слухати зміст рішення суду.
Свідок ОСОБА_11 пояснила суду, що вона є сусідкою потерпілої ОСОБА_6 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 та їй відомо про неодноразові конфлікти між потерпілою та обвинуваченою ОСОБА_5 , а також про те, що за вказаною адресою неодноразово приїздили працівники поліції з приводу конфліктів між потерпілою та обвинуваченою.
Свідок ОСОБА_12 пояснила суду, що вона є сусідкою потерпілої ОСОБА_6 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 та їй відомо про неодноразові конфлікти між потерпілою та обвинуваченою ОСОБА_5 .. Також їй відомо про те, що за вказаною адресою неодноразово приїздили працівники поліції з приводу конфліктів між потерпілою та обвинуваченою та з приводу рішення суду, щодо обмежувального припису відносно ОСОБА_5 , яким встановлено заходи тимчасового обмеження прав останньої відносно потерпілої ОСОБА_6 , про яке вона дізналася від працівників поліції.
Також в ході судового розгляду кримінального провадження були дослідженні матеріалами кримінального провадження а саме: витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023121180000179 від 04.04.2023 року та за №12023121180000276 від 01.06.2023 року; постанова про об'єднання матеріалів досудового розслідування від 31.07.2023 року, згідно якої матеріали досудових розслідувань, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023121180000179, №12023121180000276 за ознаками кримінальних правоопорушень, передбачених ст.390-1 КК України, об'єднанні в одне провадження; копія рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01.02.2023 року, згідно якого видано обмежувальний припис на строк шість місяців, яким встановлено заходи тимчасового обмеження її прав, а саме: заборонено перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 ; наближатись відстань менше 100 метрів до місця проживання (перебуванн+я) ОСОБА_6 ; заборонено вести телефонні розмови з ОСОБА_6 , або контактувати з нею через інші засоби зв'язку; особисто і через третіх осіб, переслідувати її та в будь який спосіб спілкуватися з нею; протокол огляду речей від 12.05.2023 року, в ході якого було оглянуто диски з відеозаписами в кількості 2 штук; постанова про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 12.05.2023 року, згідно якої диски з відеозаписами в кількості 2 штук визнано речовим доказом в кримінальному провадженні №12023121180000179 від 03.04.2023 року; копії постанов Петрівського районного суду Кіровоградської області від 11.10.2022 року, 28.10.2022 року, 18.11.2022 року, 05.12.2022 року та 18.04.2023 року, згідно яких ОСОБА_5 було визнано винною у вчиненні правопорушення за ч.1 ст. 173-2 КУпАП та ч.2 ст. 173-2 КУпАП за фактами домашнього насильства відносно ОСОБА_6 та накладені адміністративні стягнення у вигляді штрафів; протокол огляду речей від 04.06.2023 року, в ході якого було оглянуто диск з відеозаписом; постанова про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 04.06.2023 року, згідно якої диск з відеозаписом визнано речовим доказом в кримінальному провадженні №12023121180000276 від 01.06.2023 року; протокол огляду речей від 31.07.2023 року, в ході якого було оглянуто документи долучені обвинуваченою ОСОБА_5 ; постанова про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 31.07.2023 року, згідно якої документи долучені обвинуваченою ОСОБА_5 визнано речовим доказом в кримінальному провадженні №12023121180000179 від 03.04.2023 року; довідки про результати проведення перевірки інформації, викладеної у зверненні ОСОБА_6 від 20.06.2023 року.
Також в ході судового розгляду було переглянуто відеозаписи від 05.03.2023 року, від 13.03.2023 року та від 31.05.2023 року, згідно яких, працівниками поліції обвинувченій ОСОБА_5 було проголошено зміст рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01.02.2023 року, щодо обмежувального припису відносно потерпілої ОСОБА_6 .
Оцінюючи дослідженні докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення передбаченого ст.390-1 КК України, повністю доведена у судовому засіданні.
Злочинні дії обвинуваченої ОСОБА_5 суд кваліфікує за ст.390-1 КК України, як невиконання обмежувального припису.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої, суд не вбачає.
Обставиною, що обтяжують покарання обвинуваченої, суд не вбачає.
Суд не приймає до уваги покази обвинуваченої в частині того, що вона щиро розкаюється в скоєному злочині, так як обвинувачена ОСОБА_5 не визнала всіх обставин кримінального правопорушення, лише в кінці судового слідства змінила покази, що не узгоджується з вищевказаними мотивами стосовно щирого каяття.
Обираючи вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є проступком, дані про особу обвинуваченої, яка задовільно характеризується за місцем проживання, раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченої можливе при призначенні їй покарання у виді обмеження волі зі звільненням від покарання з випробуванням.
Потерпілою ОСОБА_6 та її представником до обвинуваченої ОСОБА_5 заявлено цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, яку потерпіла оцінює в 50000 гривень. Обвинувачена позов не визнала, але її вина в заподіяні моральної шкоди доведена, тому суд вважає за необхідним задовольнити цивільний позов в повному обсязі, при цьому враховуючи ступіть та тяжкість страждань потерпілої.
Долю речових доказів, та питання процесуальних витрат вирішити відповідно до вимог ст. 374 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,-
Визнати ОСОБА_5 винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.390-1 КК України та призначити їй покарання у виді 01 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 01 (одни) рік.
Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання, а також періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_6 заподіяну моральну шкоду в сумі 50000 ( п'ядесят тисяч) гривень.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Кропивницького апеляційного суду через Петрівський районний суд Кіровоградської області, шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя ОСОБА_1