Справа № 576/2854/24
Провадження № 2-а/576/18/24
про залишення позовної заяви без руху
06 листопада 2024 року м. Глухів
Суддя Глухівського міськрайонного суду Сумської області Колодяжний А.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
встановив:
04.11.2024 р. до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана його представником ОСОБА_2 , про скасування постанови ЕАО № 4621119 від 11.08.2021 р. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Разом з позовною заявою ОСОБА_2 подав клопотання про поновлення строку оскарження вказаної постанови, яке мотивує тим, що про існування вказаної постанови дізнався лише 01.11.2024 р. після звернення до виконавчої служби. У зв'язку з цим представник позивача просить поновити строк на оскарження постанови від 11.08.2021 р.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду встановленого цим Кодексом або іншими Законами. Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені ст. 286 КАС України.
Частиною 2 ст. 286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Аналогічно, згідно зі ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Як вбачається, позовна заява була подана представником позивача до суду лише 04.11.2024 р. (більше ніж три роки з дня ухвалення спірного рішення), тобто з пропуском строку, визначеного як ч. 2 ст. 286 КАС України, так і ст. 289 КУпАП.
Зі змісту наведених вище правових приписів вбачається, що чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися з адміністративним позовом і розраховувати на одержання судового захисту. Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності та неостаточності у відносинах.
Суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Слід зазначити, що суд, оцінюючи обставини, які перешкоджали особі здійсненню права на своєчасне звернення за захистом порушених прав, свобод та інтересів, повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів.
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду, позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як вбачається, представник позивача поважність причин пропуску звернення до суду з позовом обґрунтовує тим, що позивач лише від державного виконавця дізнався про існування оскаржуваної постанови.
Водночас, будь-яких доказів, які б підтверджували вказане матеріали справи не містять. У той же час, зі змісту доданих до позовної заяви документів, зокрема копії оскаржуваної постанови, вбачається, що позивач був обізнаний про наявність відповідної постанови ще в день її винесення.
Суд також зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03. 2018 р. в справі № 809/1087/17, від 22.11.2018 р. в справі № 815/91/18, від 30.08.2022 р. в справі № 739/304/22.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 р. № 17-рп/2011 обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Отже, суд доходить висновку, що позивачем було пропущено строк звернення до суду з позовом та при цьому не було підтверджено доказами жодних обставин, які були об'єктивно непереборними, та не залежали від його волевиявлення чи були пов'язані з дійсними істотними перешкодами або труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
За таких обставин, причини пропуску позивачем строку на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення від 11.08.2021 р., наведені у клопотанні його представника, необхідно визнати неповажними і у задоволенні відповідного клопотання про поновлення вказаного строку слід відмовити.
Частиною 1 ст. 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин позовну заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без руху, визначивши йому та його представнику десятиденний строк для зазначення інших підстав поновлення строку звернення до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 248, 256, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
ухвалив:
У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - Осьмакова Олександра Анатолійовича про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення від 11.08.2021 р. - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 , поданий його представником Осьмаковим Олександром Анатолійовичем, до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Надати позивачу та його представнику десятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстав.
Копію ухвали надіслати позивачу та його представнику, попередивши їх, що у разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті, вона вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Колодяжний