04 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 524/16/23
провадження № 51-4968 ск 24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука від 30 травня 2023 року щодо нього,
встановив:
До Касаційного кримінального суду Верховного Суду 30 жовтня 2024 року надійшла скарга засудженого ОСОБА_4 на вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука від 30 травня 2023 року.
Як убачається з матеріалів провадження, вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 30 травня 2023 року ОСОБА_4 визнано винним і засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 71 КК, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 05 жовтня 2022 року та остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць.
Зі змісту касаційної скарги ОСОБА_4 вбачається, що він не погоджується з вироком суду першої інстанції щодо нього.
Перевіривши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на відповідність вимогам статті 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), Суд дійшов висновку, що її подано без додержання вимог зазначеної норми процесуального закону.
Так, відповідно до вимог частин 2, 3 статті 427 КПК у касаційній скарзі, крім іншого, зазначаються: найменування суду касаційної інстанції; судове рішення, що оскаржується; обґрунтування вимог особи із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень, з урахуванням підстав для їх скасування судом касаційної інстанції, визначених у статті 438 КПК. Також зазначаються вимоги до суду касаційної інстанції, які б узгоджувалися зі статтею 436 КПК, та застереження щодо участі особи в касаційному розгляді.
Згідно із частиною 1 статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 424 КПК України (далі - КПК) у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.
Так, засуджений ОСОБА_4 у своїй касаційній скарзі просить переглянути вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука від 30 травня 2023 року в касаційному порядку.
В даному кримінальному провадженні предметом розгляду суду касаційної інстанції у відповідності до статті 424 КПК можуть бути ухвали апеляційного суду, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, тобто ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги чи відмову у відкритті апеляційного провадження, проте засуджений, вказуючи, що апеляційна скарга не була подана вчасно, не наводить доказів, чи переглядався вирок у апеляційному порядку, коли та яке рішення було прийнято за результатами розгляду його апеляційної скарги.
Отже, вказана неузгодженість та суперечності в касаційній скарзі засудженого ОСОБА_4 позбавляє суд касаційної інстанції визначитись з предметом оскарження за його касаційною скаргою та прийняти остаточне рішення за наслідками її розгляду.
Крім того, відповідно до статті 436 КПК, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право:
- залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення;
- скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції;
- скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження;
- змінити судове рішення.
Однак у касаційній скарзі ОСОБА_4 не сформулював прохальну частину касаційної скарги у відповідності до вимог статті 436 КПК.
До того ж, в порушення вимог частини 3 статті 427 КПК засуджений ОСОБА_4 не зазначає в касаційній скарзі, чи бажає він брати участь у касаційному розгляді.
Водночас, касаційну скаргу адресовано до Верховного Суду України Касаційного кримінального суду, тоді як відповідно до пункту 21 частини 1 статті 3 КПК (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів») судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Вказані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до статті 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги та встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Згідно з вимогами частини 4 статті 429 КПК залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження.
Колегія суддів роз'яснює, що усунення недоліків зазначеної скарги слід здійснити шляхом внесення нового тексту касаційної скарги з урахуванням вимог цієї ухвали та з дотриманням положень статті 427 КПК.
Водночас, звертаємо увагу ОСОБА_4 на те, що він не позбавлений права самостійно звернутися за правовою допомогою до Регіональних центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що регулюється статтею 59 Конституції України, частиною 2 статті 8 Кримінально-виконавчого кодексу України, пунктом 7 частини 1 статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу».
Тобто для засуджених до покарання у виді позбавлення волі на час підготовки ними заяв про перегляд судових рішень, які набрали законної сили і за якими таким особам було призначено відповідне покарання, законом встановлено гарантії та права на правову допомогу.
На підставі наведеного, керуючись частиною 1 статті 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука від 30 травня 2023 року щодо нього залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ним ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3