05 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 363/2052/18
провадження № 51-3906 ск 24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 09 липня 2024 року стосовно нього,
встановив:
Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду ухвалою від 10 жовтня 2024 року касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 через її невідповідність вимогам п. 4 ч. 2 ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), залишено без руху і надано строк для усунення недоліків. Також засудженому було роз'яснено, що у разі не усунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк касаційна скарга повертається особі, яка її подала.
У межах наданого строку для усунення недоліків касаційної скарги та на виконання ухвали касаційного суду засуджений ОСОБА_4 звернувся із новою касаційною скаргою.
Водночас у поданій скарзі засуджений ОСОБА_4 вдався до висловлювань, які є проявом явної зневаги до суддів як місцевого та апеляційного судів так і суддів Верховного Суду як представників державної інституції і носіїв судової влади.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, має наслідком відповідальність, установлену законом (ст. 129 Конституції України та ст. 50 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Повага до суду і його рішень зміцнюють державність, правопорядок і законність, та ведуть до справді правової держави.
Вимоги, яким повинна відповідати касаційна скарга, визначені ст. 427 КПК України. Крім того, загальними вимогами до мови документа є ясність викладу, точність опису, свобода від суперечностей, переконливість, лаконічність, етикет ділових паперів та мовний етикет.
У розумінні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) звернення до суду з використанням нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні із судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій, констатується як зловживання правом на подання заяви. Так, ЄСПЛ, застосовуючи пп. «а» п. 3 ст. 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі ст. 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року, заява № 67208/01, «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 04 лютого 2003 року, заяви № 61164/00 і № 18589/02, «Guntis Apinis проти Латвії» від 20 вересня 2011 року, заява № 46549/06).
Позиції про те, що учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу упредметнює Велика Палата Верховного Суду (справа № 199/6713/14-ц, справа № 9901/34/19, справа № 9901/324/19). Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах із процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Вказаного підходу дотримується і Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у своїй правозастосовчій практиці (ухвали від 30 червня 2021 року в справі № 234/2435/21, від 07 лютого 2022 року у справі № 266/59/22, від 07 листопада 2022 року у справі №757/9655/22).
Згідно з ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, Верховний Суд вважає, що зазначені у касаційній скарзі висловлювання на адресу суддів є образливими, а касаційна скарга, що містить такі висловлювання є неприйнятною. Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Заяви та скарги що подаються до суду мають відповідати вимогам діючого законодавства. В тексті цих документів не можна використовувати образливі та лайливі слова, символи, зокрема для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду. В протилежному випадку це свідчить про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку автора документу. Такі дії суперечать основним засадам і завданням судочинства, та можуть бути визнані судом як зловживання процесуальними правами.
Кримінальний процесуальний закон України не містить відповідного окремого положення, яке визначає випадки та наслідки такого зловживання. Водночас заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі види судочинства. А відтак, використання скаржником у тексті скарги неприпустимих та образливих висловлювань на адресу суду та судді, вказує на таке зловживання.
Крім того, у поданій касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 приписів ст. 427 КПК України не дотримався та недоліків, зазначених в ухвалі Суду від 10 жовтня 2024 року, які пов'язані зі змістом касаційної скарги не усунув. Так, засуджений у новій касаційній скарзі, приділивши всю увагу образливим висловлюванням на адресу суддів, так і не конкретизував яких істотних порушень вимог кримінального процесуального закону допустився суд апеляційної інстанції, розглядаючи кримінальне провадження стосовно нього. Також засуджений знову не обґрунтовує, чому ці порушення слід відносити до підстав для скасування касаційним судом оскаржуваного рішення, з огляду на положення статей 284, 370, 374, 404, 409, 412, 419 КПК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 09 липня 2024, з якої вбачається зловживання процесуальними правами, неприйнятною до розгляду та такою, що підлягає поверненню
Керуючись ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргузасудженого ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 09 липня 2024 року стосовно нього повернути.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3